Сократичний метод – коротко

Головну завдання своєї філософії Сократ бачив у пізнанні самого себе та інших; накреслене в дельфийском храмі вислів “Пізнай самого себе” було його девізом. Проти софістів Сократ виставляв загальобов’язковість розуму та утворюваних нею понять. Поняття (особливо моральні та громадські) Сократ відволікав від ряду приватних, конкретних життєвих випадків, проводячи їх один за іншим (звідси – επαγογή – в перекладі, приведення; латинський переклад – inductio, звідси “наведення) і виробляючи на їх підставі тверді визначення. Сократ вів свої дослідження у формі розмов, виробивши свій особливий метод “сократичної” діалектики. Сократ не викладав своєї філософії систематично (в “акроаматіческой” формі), а випитував співрозмовника і змушував і його самого виробляти деяку роботу. При цьому Сократ часто спочатку прикидався незнаючим (“іронія” Сократа: “я знаю тільки те, що я нічого не знаю”), а потім, довівши умілими питаннями співрозмовника до безглуздих висновків (reductio ad absurdum), переконував його в тому, що той нічого не розуміє, і показував, як треба філософськи вирішити питання. Такий метод в незвичайній ступеня збуджував у співрозмовнику і слухачах інтерес і активну роботу думки. Свій метод Сократ порівнював з ремеслом своєї матері і говорив, що він допомагає людям народжувати думки (майевтика). Розвиток Сократом думок у формі діалогів – з положеннями та запереченнями – було зародком платонівської “діалектики”, а логічний метод визначення (встановлення змісту) понять Платон поклав в основу своєї гносеолого-метафізичної теорії ідей. Справжні поняття, відповідно до філософії Сократа, загальнозначимі і загальнообов’язкові в силу спільності розуму у всіх людях; тому вони вище випадкових і суперечливих показань почуттів; на них заснована наука, тоді як чуттєві дані можуть дати початок лише “думку”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.50 out of 5)

Сократичний метод – коротко