Софокл “Цар Едіп” – ідея

У своїх творах Софокл прагне провести ідею єдність суспільства і держави, відстояти таку державу, в якому відсутня б тиранія і цар здійснював би найбільш тісний зв’язок з народом. Образ такого царя він бачить у Едіпа.

Ці ідеї йшли врозріз з часом Софокла – адже він бореться проти сил, що порушують полісні зв’язку. Зростання грошових відносин разлагал держава, згубно впливав на збереження колишніх устоїв. Поширювалися користолюбство, підкуп. Не випадково цар Едіп кидає Тіресія несправедливі докори в користолюбстві (378-381).

Причина руйнування колишньої гармонії особистості і колективу укладена ще в зростаючому нігілістичному вільнодумстві, поширенні ідей софістики, у нехтуванні волею богів, у релігійному скептицизмі. Майже всі партії хору прославляють Аполлона. Пісні хору наповнені скаргами на порушення давнього благочестя, на зневагу до виреченням оракулів.

Визнаючи божественне приречення, проти якого безсилий людина, Софокл в умовах відділення особистості від колективу показав людину у вільному прагненні ухилятися від визначеного, боротися з ним.

Отже, “Цар Едіп” Софокла – не тільки “трагедія рока”, як вказували неогуманісти XVIII і XIX ст., Протиставляючи її трагедії характерів, а трагедія, де хоча і зізнається залежність людини від волі богів, але разом з тим проголошується ідея духовної свободи людини, яку він знаходить, проявляючи мужність посеред ударів долі.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 2.00 out of 5)

Софокл “Цар Едіп” – ідея