Соціальний контроль – доповідь

Вам вже відомо, що однією з функцій соціальних норм є контролююча. Забезпечується вона особливим соціальним інститутом – соціальним контролем. У науку цей термін був введений франц. соціологом Габріелем Тардом і розглядався як спосіб соціальної реабілітації злочинців. Потім значення соціального контролю стало розглядатися ширше, як фактор соціалізації.

Соціальний контроль – перевірка результатів діяльності індивідів і груп, спрямована на підтримання громадського порядку.

Важливими функціями соціального контролю є:

    Напрямок соціальної поведінки індивідів і груп в потрібне русло (регулятивна функція);
    збереження існуючих в суспільстві цінностей і їх передача з покоління в покоління (охоронна функція); Забезпечення передбачуваності поведінки людей в суспільстві і підтримання стабільності соціального порядку (стабілізуюча функція).

Розрізняють зовнішній і внутрішній соціальний контроль. Зовнішній контроль здійснюється соціальними і державними інститутами. Він може бути формальним і неформальним. Формальний контроль заснований на нормативних актах, інструкціях і здійснюється уповноваженими державними органами, наприклад, школою, поліцією, прокуратурою. Неформальний не має офіційного закріплення і виходить від соціального оточення людини, наприклад, сім’ї, друзів, сусідів. Недостатній зовнішній контроль призводить до формування безвідповідальності людини, а якщо контроль надмірний, втрачається самостійність. Тому органи, що здійснюють зовнішній контроль, повинні дотримуватися “золотої середини”. Важливішим є внутрішній контроль або самоконтроль людини, головними регуляторами якого є совість, сором і борг.

Структурними елементами соціального контролю є соціальні норми, яким людина повинна слідувати і соціальні санкції – заходи заохочення і покарання, що призводять людини до нормальної поведінки.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Соціальний контроль – доповідь