Соціальний аспект реабілітації
У соціальний аспект входять численні запитання – вплив соціальних чинників на розвиток і подальший перебіг хвороби, на ефективність лікувальних і реабілітаційних заходів, соціальне забезпечення інвалідів і питання трудового, пенсійного законодавства, взаємини хворого і суспільства, хворого і виробництва і т. д. Цей аспект передбачає і застосування соціальних методів впливу на хворого для успішного відновлення особистості як соціальної категорії шляхом організації відповідного способу життя, усунення впливу соціальних факторів, що заважають успішній реабілітації, відновлення або посилення соціальних зв’язків.
Резюмуючи, можна сказати, що соціальний аспект реабілітації вивчає вплив соціальних умов на хворобу, виявляє механізм їх дії, що дає можливість усувати причини, що заважають ефективному відновленню особистості в суспільстві.
Сформульовано основні принципи реабілітації, які поряд з їх теоретичним значенням, є практичним орієнтиром для складання конкретних реабілітаційних програм.
– Принцип партнерства. Передбачається співпраця пацієнта і лікаря при керівної і спрямовуючої ролі останнього. Дотримання цієї умови дозволяє здійснювати цілеспрямовану психологічну підготовку до відновного лікування, успіх якого значною мірою залежить від активності самого хворого.
– Принцип різнобічності зусиль. Здійснюється облік всіх напрямків реабілітації для кожного хворого. Його основу складає реалізація медико-педагогічних і лікувально-відновлювальних завдань за умови перебудови відносин особистості хворого в необхідному для реабілітаційних завдань напрямку.
– Принцип єдності психосоціальних і біологічних методів впливу. Передбачається комплексність застосування лікувально-відновлювальних заходів. При цьому забезпечується патогенетичне вплив не тільки на дефектну функцію, а й на лежачий в її основі патологічний процес, а також на особистість хворого з метою мобілізації її ресурсів для корекції патологічних реакцій і вторинних нервово-психічних порушень. Розуміння патофізіологічною суті хвороби дозволяє надавати регулюючий вплив на процеси відновлення, адаптації та компенсації.
– Принцип ступінчастості (перехідності) впливів заснований на поетапному призначення відновлювальних заходів з урахуванням динаміки функціонального стану хворого, його віку та статі, стадії захворювання та толерантності до зростаючої фізичному навантаженні.
В процесі реабілітації виділяють три основних етапи. 1-й етап – відновна терапія. Завдання етапу: А) психологічна і фізіологічна підготовка хворого до початку активного лікування; Б) проведення заходів, що попереджають розвиток дефекту функцій, інвалідизації, а також усувають або зменшують ці явища.
2-й етап – реадаптация. Завдання етапу:
А) адаптація хворого до умов зовнішнього середовища.
Характеристика етапи:
А) нарощування обсягу всіх відновлювальних заходів
Збільшенням питомої ваги психосоціальних впливів. 3-й етап – реабілітація (в прямому сенсі цього слова). Завдання етапу:
- А) побутове пристрій, який виключав залежність від оточуючих; Б) відновлення соціального і по можливості первісного (до хвороби або травми) трудового статусу.
Увага! У реабілітаційних програмах на всіх етапах передбачати звернення до особистості хворого, поєднання біологічних і психосоціальних форм лікувальної дії.
В даний час розрізняють три рівні реабілітації.
– Найбільш високою є 1-й – рівень відновлення, при якому порушена функція повертається або наближається до вихідного стану.
– Другий рівень – компенсація, заснована на функціональній перебудові збережених утворень і систем мозку, спрямованої на відновлення порушеної функції.
Увага! Ці рівні відносяться до медичної реабілітації.
– Третій рівень – реадаптация, пристосування до дефекту – зазначається, наприклад, при значних ушкодженнях мозку, що виключають можливість компенсації. Завдання реабілітаційних заходів на цьому рівні обмежуються заходами соціального пристосування.
Відповідно до пропонованої класифікацією рівнів реабілітації серед методів відновного лікування розрізняють: а) впливають на порушену функцію, тобто застосовуються при медичної реабілітації, і б) впливають на взаємини хворого з навколишнім середовищем або вживані для соціальної реабілітації.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)