Соціальні норми як регулятор поведінки людини

Поняття соціальної норми.

Поняття соціальної норми має безпосереднє відношення до поняття суспільних відносин. Соціальні норми – це загальноприйняті зразки і правила поведінки людини в суспільстві, що гарантують стабільність соціальних відносин. Соціальна норма – це регулятор суспільних відносин. Вчені виділили три види регуляторів суспільних відносин:

Стихійні регулятори (природні явища чи суспільні процеси, що впливають на поведінку людей, економічні кризи, епідемії тощо);
технічні регулятори (різні правила експлуатації, не мають соціального змісту, – Гости, ПДР, інструкції з експлуатації, будівельні норми і правила поведінки тощо);
соціальні регулятори (або соціальні норми).
Для суспільствознавства, звичайно ж, інтерес представляє останній вид регуляторів. Основні ознаки соціальних норм:

    Вони адресовані всім людям; Регулюють найбільш стійкі соціальні відносини (найтиповіші, часті, постійні); Розраховані на неодноразове використання; Не мають терміну дії; Стосуються тільки відносин між людьми; Підкріплені засобами впливу (соціальними санкціями).
Види соціальних норм.

В системі соціальних норм соціологи зазвичай виділяють 6 видів соціальних регуляторів:

    Норми права (правові норми) – регулятор суспільних відносин, гарантований державою. Норми моралі (моральні норми) – соціальний регулятор, заснований на уявленнях про “добро” і “зло”, “поганий” і “хороший”. Основний метод впливу – громадську думку. Релігійні норми – соціальний регулятор, заснований на вірі в надприродні сили і вищий розум. Корпоративні норми – правила поведінки, розроблені для певної групи осіб (соціальної групи), наприклад, статут для колективу підприємства. Інші соціальні норми, наприклад, естетичні (правила оцінки краси) або політичні (регуляція відносин всередині політичної системи, вони ж – дипломатичні).
Функції соціальних норм.
    Введення людини в соціальні групи, а групи – в суспільство.
    Регулювання процесу соціалізації. Контроль соціальної девіації (або девіантної поведінки, тобто поведінки, що відхиляється від соціальних норм). Формування зразків, еталонів поведінки. Девіантна поведінка, до речі, може бути корисно для соціальних норм: іноді створює прецедент, з-за якого правила переписуються і удосконалюються.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Соціальні норми як регулятор поведінки людини