Соціальна структура постіндустріального суспільства

Характерною особливістю такого постіндустріального суспільства є посилення значення людини. Трудові ресурси змінюють свою структуру: фізична праця зменшується, розумовий, висококваліфікований і творчий ростуть. Витрати на підготовку працівників зростають: необхідно влаштувати їм навчання і освіту, підвищити кваліфікацію. Відомо, що в США на частку “людини знань” доводиться 70% всіх працівників.

“Клас професіоналів”

Деякі дослідники формулюють ознака постіндустріального суспільства, як “суспільства професіоналів”. У ньому основний клас – це інтелектуали, де влада належить інтелектуальній еліті, представники якої на політичному рівні стають консультантами, експертами або технократами. Вже чітко видно поділ суспільства за ознакою освіченості.

“Працівники знання” не більшістю, але це вже лідируючий клас “суспільства знання”.

Наймана праця: зміна статусу

Основний засіб виробництва в постіндустріальному суспільстві – кваліфікація співробітників. Засоби виробництва при цьому належать працівнику, в зв’язку з цим для фірм цінність співробітників висока. Відносини між роботодавцем і працівником інтелектуальної праці стають партнерськими, залежність від компаній різко знижується. Акціонерам змінюється з центральної ієрархічної на ієрархічну мережеву, де грає роль підвищення самостійності найнятого працівника.

У великих компаніях все робітники і навіть управлінські посади займають найняті співробітники, які не є власниками.

Важливий творчий підхід

Деякі дослідники стверджують, що індустріальне суспільство вступає в постекономічних фазу розвитку, коли панування економіки починає затухати. Виробництво матеріальних благ стає неголовним, а основною формою діяльності людини стає розвиток здібностей. У розвинених країнах спостерігається тенденція самовираження за рахунок зниження матеріальної мотивації.

Однак, постіндустріальна економіка все менше потребує неквалифицированном праці, що збільшує труднощі населенню, чий освітній рівень не дотягує до нових стандартів. З’являється ситуація, коли зростання некваліфікованої частини населення знижує потужність економіки країни, а не збільшує її.

Точки зору на нове суспільство різнополярних. Так, одні дослідники вважають, що світ в XXI столітті виглядає цілком автономним, може контролювати виробництво технологій, а також забезпечувати себе продукцією промислового і сільськогосподарського виробництва. Він відносно вільний від сировини, а також самодостатній в торгівлі та інвестиціях.

Інші впевнені, що успіх сучасної економіки тимчасовий. Він досягнутий завдяки нерівноправним відносин між розвиненими країнами і регіонами планети, які забезпечували їх дешевою робочою силою і сировиною. Надмірне ж стимулювання фінансової та інформаційної сфери економіки в збиток матеріального виробництва призвело до світової економічної кризи.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.50 out of 5)

Соціальна структура постіндустріального суспільства