Соціальна сфера життя суспільства
Раніше в лекціях ми відзначали, що суспільство не є механічною сумою індивідів, а являє собою цілісну систему, що складається з взаємозв’язаних елементів: соціуму, технічної та екологічної підсистем. Ядром цієї системи є соціум, у всьому різноманітті соціальних зв’язків і відносин, які і складають соціальну сферу суспільства. Суспільство – історичний продукт діяльності людей і, що виникли за допомогою цієї діяльності, відносин та інститутів. У зв’язку з цим, цілком реально говорити про сферними побудові суспільства, тому як сфери його життя закономірно виникали на основі базових форм суспільної діяльності та розвивалися в самостійні системоутворюючі інститути життя суспільства з власною структурою, функціями, принципами, нормами, культурою. Сфери життя суспільства представляють об’єктивно сформовані просторово-часові суті, змістовно відображають значущі для всього суспільства базові форми діяльності. Функціонуючи, суспільство розширювало свої кордони за рахунок новаційних утворень, що виникають відповідно до зростаючими потребами і, розвиненими на основі їх, здібностями. Мета – здійснення необхідної, суспільно значимої діяльності: оборонної, господарської, торговельної, ремісничої, освітньої, управлінської, наукової, художньої, медичної і т. П. В силу цього, становлення тієї чи іншої сфери життя суспільства було закономірно обумовлено – вона виникала на певному історичному етапі його розвитку як визріла громадська можливість, що стала реальністю допомогою базової форми діяльності. Тому саме сферними побудова суспільного життя являє собою закономірність: що виникає суспільна потреба (мотив, детермінація), давши поштовх необхідної, значущою для всього суспільства діяльності, поступово формувала на її основі системоутворюючий інститут суспільного життя – сферу життя суспільства, закріплюючи, таким чином, відповідні їй традиції, установки, принципи, норми, культуру, діяльність. Але не всяка діяльність обумовлювала формування сфери суспільного життя, а тільки та, яка була необхідна для функціонування всього суспільства. Наприклад, в економіці, такі області діяльності, як виробнича і невиробнича, не могли стати системоутворюючими для життя суспільства, а були необхідними тільки для самої економіки. Системоутворюючим інститутом життя суспільства стала сама економіка, будучи структурно-функціонально вбудованої в структуру громадського життя, володіючи при цьому самостійністю, сформованими традиціями, принципами, нормами, власною культурою. Тому кожна з сфер суспільного життя: економічна, екологічна, управлінська, педагогічна, наукова, художня (мистецтво), медична, фізкультурна, оборонна, громадської безпеки (майбутня – космічна) являє собою історично сформований на основі базової форми суспільної діяльності самостійний системоутворюючий інститут життя суспільства (з власними функціями, принципами, нормами, традиціями, культурою), всередині якого структуруються властиві йому види професійної діяльності. Сферними побудова суспільства, його життя цілком закономірно і в перспективі має скласти один з найважливіших розділів нової науки – сферологіі. Тут в лекції буде позначена вся палітра відносин, притаманних сучасному суспільству, що дозволяє вибудовувати систему життя суспільства відповідно до історично сформованими сферами суспільного життя. Але насамперед необхідно визначитися з соціальною сферою та структурою суспільства тому як основу основ будь-якого суспільства складають люди – люди, які здійснюють діяльність і вибудовують всю систему відносин і інститутів; люди, включені у всі сферними та інші громадські освіти.
(2 votes, average: 2.50 out of 5)