Соціальна психологія як самостійна галузь знань

Початковий етап виділення соціальної психології в самостійну науку можна визначити як феноменологічний (середина Х1Х ст.). Він пов’язаний:
1) з розвитком мовознавства;
2) накопиченням значних фактів в галузі етнографії, антропології, археології;
3) становленням масового виробництва та розвитком міст.

На цьому етапі соціально-психологічні феномени виділяються в самостійні психічні явища (народний дух, поведінка натовпу, наслідування, навіювання). Для їх вивчення розробляються способи і прийоми дослідження. У цей період вчені лише збирали, порівнювали, аналізували різний історичний, етнографічний, антропологічний і мовний матеріали, не піддаючи їх кількісної обробці і експериментальної перевірки. Англійська антрополог Е. Тейлор завершує роботу про первісної культурі, американський етнограф Л. Морган досліджує побут індіанців, французький соціолог і етнограф Л. Леві-Брюль вивчає особливості мислення первісної людини.

Безпосередніми “батьками” соціальної психології вважаються психологія і соціологія.
Психологія другої половини Х1Х століття – це насамперед психологія індивіда, її соціальний аспект лише намічається. Найбільш це помітно в патопсихології. Психіатрична практика використовує гіпноз як специфічну форму навіювання, розглядаються питання регуляції поведінки людини іншою індивідуумом. Як зазначає М. Г. Ярошевський (1976), прообраз соціальної психології зароджується на бічних шляхах психології, а не на магістральній лінії розвитку.
Соціологія як самостійна дисципліна почала функціонувати в середині Х1Х в. (Родоначальник – французький філософ О. Конт). Спроби пояснити соціальні явища незалежно від інших наук не вдалися. Коріння соціальних явищ, як правило, перебували в психології. Так, французький соціолог Г. Тард представляв загальну модель соціального як взаємини двох індивідів, з яких один наслідує іншому. Подібні моделі виявилися неспроможними, після чого закони соціального стали зводитися до законів колективної психіки.

Оформляється психологічний напрям в соціології. Його родоначальники: Л. Уорд і Ф. Гіддінгс. Цей напрямок, з одного боку, гальмувало становлення соціальної психології як самостійної дисципліни, так як заплутувало питання про її предмет, з іншого – викликало підвищений інтерес до розвитку соціально-психологічного знання.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Соціальна психологія як самостійна галузь знань