Собор Василя Блаженного

Назва храму Василя Блаженного носить в народі собор Покрова Божої Матері, який знаходиться на Червоній площі в Москві. Побудований в 1555-1561 рр. в ознаменування перемоги Івана Грозного над Казанським і Астраханським царствами, він був символом свята. Цар наказав двом майстрам кам’яних справ бармен та Івану Яковлєву на прізвисько Постник звести собор, якого ще не бачили на Русі. Це було завдання не з легких: храм повинен був складатися з декількох церков, але виглядати як єдине ціле.

У дні святкування перемоги над татарами вся Червона площа була перетворена в гігантський храм під відкритим небом, а зведений собор грав роль величезного вівтаря – священного місця в храмі, де проходить головне християнське таїнство. В цей же час дружина царя народила хлопчика (спадкоємця престолу), що викликало справжні веселощі, радість. Напевно, тому таким святковим, яскравим і різнобарвним і вийшов у зодчих Покровський собор.

На місці будівництва храму Василя Блаженного колись тягнувся глибокий рів, який служив перешкодою для ворожих військ. Пізніше рів засипали, але всяке споруда, побудована тут, набувало доповнення до назви: “що на рові”. Собор Василя Блаженного також має його.

Зовні він складався з дев’яти церков (прибудов), як з дев’яти величезних пелюсток небаченого квітки. Кожен з них був присвячений якомусь святому або православному святу. Серцевиною його був злітає на висоту 65 м купол центрального приділу. Завдяки тому що він мав форму шатра, таку церкву називали шатрової. Решта вісім куполів були збудовані у вигляді стовпів (стовпів), увінчаних красивою “шапочкою” – главкой, що нагадує цибулину. Такі купола іменували цибулинними.

Самим останнім за часом, в 1588, біля храму з’явився приділ на честь московського юродивого на прізвисько Василь Блаженний. За життя його часто можна було побачити біля цього собору, а після смерті юродивий знайшов у цих стін свій останній притулок. Звідси виникло відоме всім друга назва Покровського храму.
Спочатку храм Василя Блаженного був червоно-білим, а його купола – срібними. Центральний купол був покритий зеленою черепицею. На ньому місцями були вставлені смарагдового кольору кахлі – керамічні плитки, облиті блискучою глазур’ю. А казкова забарвлення з’явилася в наступні століття і радує нас донині.

Але найприголомшливішим в зовнішньому вигляді собору було декоративне різнобарв’я, народжене химерної фантазією авторів. Безліч дрібних деталей білого кольору в поєднанні з червоною цеглою створювали казковий візерунок. Кожна главку мала свій рельєфний малюнок і свою розмальовку. Жоден давньоруський собор до цього часу не володів такою різноманітністю форм, кольорів, контрастів. Деякі приїжджі відзначали, що він підходить більше для прикраси, ніж для молитви. Але в цьому і полягало ще одне його призначення.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Собор Василя Блаженного