“Собаче серце”, епілог – короткий зміст

Днів через десять в квартиру Преображенського з’явилися працівники кримінальної міліції та Швондер. Вони збиралися розслідувати справу за підозрою у вбивстві завподотдела очищення Шарикова, який з того самого фатального дня не з’являвся на службі. Здивований професор роз’яснив: Шариков не людина, а собака, жертва невдалого медичного досвіду. Якраз у цей момент з кабінету Пилипа Пилиповича вискочив дивний пес з багряним шрамом на лобі. Шерсть росла на ньому лише місцями. Собака ставала то на дві, то на чотири лапи, а під кінець всілася в кріслі. Преображенський розтлумачив міліціонерам, що оперований їм пес прийняв людську подобу лише на час, а потім став поступово повертатися до колишнього стану.

Міліціонери пішли. Професор повернувся до своїх звичних медичним занять. Пес Шарик лежав поруч на килимі і радів, що остаточно утвердився в ситій і теплою квартирі Пилипа Пилиповича.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

“Собаче серце”, епілог – короткий зміст