СМОТРИЦЬКИЙ ГЕРАСИМ
СМОТРИЦЬКИЙ ГЕРАСИМ (р. нар. невід., ймовірне місце народження – с. Смотрич, тепер смт. Дунаєвецького р-ну Хмельницької обл. – жовтень 1594 р., м. Острог) – письменник – полеміст, поет, освітній діяч. Здобув домашню освіту. Був кам’янецьким писарем, підскарбієм князя Острозького. Після заснування Острозької академії Г. Смотрицький призначений її ректором. Під його керівництвом здійснено переклад і видання Острозької Біблії (1580 – 1581).
Літературна спадщина Г. Смотрицького – дві передмови та два вірші, вміщені в Острозькій Біблії, вірш “Плютархус” (кінцівка присвяти – передмови Олександру Острозькому у праці “Ключ царства небесного”), полемічні трактати “Ключ царства небесного і нашеє християнскоє духовноє власти нерешимый узел” і “Календар римский новый” (Острог, 1587) з передмовою “До народов руских короткая а пилная передмовка”. Ряд творів Г. Смотрицького вважається загубленим. Вірші “Зри сія знаменія княжате славнего…” та “Всякого чина православний читателю…”, вміщені в Острозькій Біблії, можна віднести й до геральдичної поезії (в них поет описує герб дому Острозьких), і до панегіричної (тут оспівано ратні подвиги князя, висловлено подяку за видання Біблії та похвалу за відстоювання православ’я; за просвітницьку діяльність К. Острозького порівняно з Володимиром Святославичем та Ярославом Мудрим).
Засоби, якими користується Г. Смотрицький при написанні своїх поетичних творів, дають підстави говорити про формування в українській поезії барокових рис. Це – римований не рівноскладовий вірш, характерною ознакою якого є непередбачувана кількість складів у рядках. Витоки цього вірша – у молитвословній поезії.
Написання полемічних трактатів Г. Смотрицького було спричинене реформою календаря, запровадженою 1582 р. папою Григорієм XIII, та брошурою єзуїта Бенедикта Гербеста “Wiary Kosciola rzyms-kiego wywody” (Краків, 1586), сповненою образливих випадів проти українців і білорусів. Твори українського письменника – полеміста переповнює антипапський гнів, у них звучить протест проти насильницьких дій, пов’язаних із запровадженням григоріанського календаря. В українській літературі це був один із перших виступів на захист “человека-бедного, убогого”. Простота викладу, елементи народної розмовної мови, часте звертання до дотепів і приповідок робили полемічні трактати зрозумілими й доступними для широких верств населення. Для підвищення емоційності викладу автор вдавався до римування, що споріднювало його прозу з віршами “Зри сія знаменія…” та “Всякого чина…”, а також із українськими народними думами.
Літ.: Білецький О. І. Хрестоматія давньої української літератури. К., 1952; Українська поезія. Кінець XVI – початок XVII ст.
М. Судима
Related posts:
- СМОТРИЦЬКИЙ МЕЛЕТІЙ СМОТРИЦЬКИЙ МЕЛЕТІЙ (світське ім’я Максим; бл. 1572 р., за іншими даними – 1575 р., с. Смотрич, тепер смт Дунаєвецького р-ну Хмельницької обл. – 27.12.1633, с. Дермань, тепер Усгенське Друге Здолбунівського р-ну Рівненської обл.) – поет, український і білоруський письменник – полеміст, церковний діяч. Син Герасима Смотрицького. Освіту здобув в Острозькій академії. Вчителем Мелетія був учений […]...
- ОСТРОЗЬКА БІБЛІЯ ОСТРОЗЬКА БІБЛІЯ – перше повне видання всіх книг Святого Письма церковнослов’янською мовою. Це віщання здійснене 1581 р. в Острозькій друкарні заходами мецената української культури князя Костянтина Острозького. З метою підготовки повного й точного видання Біблії, якою могли б користуватися не лише українці, а й сусідні слов’янські народи, до багатьох країн були надіслані гінці. Доставлені до […]...
- СМОТРИЦЬКИЙ МЕЛЕТІЙ – ВИДАТНИЙ МОВОЗНАВЕЦЬ УКРАЇНИ Мелентій Смотрицький (світське ім’я – Максим Герасимович) народився у містечку Смотрич, тепер смт. Дунаєвецького району Хмельницької обл., або м. Кам’янець-Подільський цієї ж обл. Син письменника-полеміста Г. Д. Смотрицького. Життєвий шлях автора “Граматики” – одного з найосвіченіших українських філологів кінця XVI – початку XVII ст.- складний і суперечливий. М. Смотрицький жив у час бурхливої антифеодальної й […]...
- КАРПОВИЧ ЛОНГИН КАРПОВИЧ ЛОНГИН (в чернецтві Леонтій; бл. 1580-1620) – українсько-білоруський церковно-релігійний діяч, перекладач, автор слів. Народився у шляхетській православній родині поблизу Пінська. Проживав у Вільно. Освіту здобув в Острозькій школі на Волині. У січні 1609 р. був послом на варшавському сеймі, де активно виступав проти одного з чільних діячів уніатського руху Іпатія Потія. Брав участь у […]...
- УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА РЕНЕСАНСУ І БАРОКО. РОЛЬ ПРАВОСЛАВНИХ БРАТСТВ, ОСТРОЗЬКОЇ ТА КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКОЇ АКАДЕМІЙ У РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ. І. ВИШЕНСЬКИЙ – МИСЛИТЕЛЬ, БОГОСЛОВ, ПОЛЕМІСТ 1. За сприяння братств… А Поширювалося декоративно-ужиткове мистецтво. Б Інтенсивно розвивалася архітектура. В Засновувалися і функціонували школи. Г Будувалися бібліотеки і лікарні. 2. Хто із зазначених осіб був викладачем Острозької академії? А Мелетій Смотрицький. Б Герасим Смотрицький. В Іов Борецький. Г Касіян Сакович. 3. В Острозькій друкарні було видано… А Псалтир. Б Біблію. В Апостол. […]...
- ЧОЛОВІЧИЙ ТАНЕЦЬ – ВАСИЛЬ ГЕРАСИМ’ЮК (Народився 1956 р.) – СВІТ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ – Підручник – Українська література 8 клас – О. М. Авраменко – Грамота 2016 рік Ти мусиш танцювати аркан. Хоч раз. Хоч раз ти повинен відчути, Як тяжко рветься па цій землі Древнє чоловіче коло, Як тяжко зчеплені чоловічі руки, Як тяжко почати і зупинити Цей танець. Хоч раз Ти стань у це найтісніше коло, Обхопивши руками плечі двох побратимів, Мертво стиснувши долоні інших, І тоді в заповітному колі Ти […]...
- НАЛИВАЙКО ДЕМ’ЯН НАЛИВАЙКО ДЕМ’ЯН (р. нар. невід. – 1627, Острог) – поет, перекладач, один із визначних діячів Острозького культурно-освітнього центру. Брат відомого козацького ватажка Северина Наливайка. За свідченням деяких джерел, змалечку жив у містечку Гусятині в Західній Україні. Батько був ремісником-кушнірем, якого вбито за конфлікти з католицьким духовенством. Від нього юнак успадкував і любов до рідної землі, […]...
- Розвиток віршованої літератури – ЛІТЕРАТУРА XIV-XVIII століть Поряд із численними творами полемічної літератури починає зароджуватися віршована література і драматургія. Спроби застосувати до української мови метричну систему віршування, побудовану на чергуванні коротких і довгих складів слова (за античними зразками), виявилися невдалими, тому віршування починається під впливом усної народної творчості, вірші пишуться нерівноскладові, і від прози відрізняються лише заримованими закінченнями окремих рядків. Найдавнішими з […]...
- ЧОЛОВІЧИЙ ТАНЕЦЬ – ВАСИЛЬ ГЕРАСИМ’ЮК (нар. 1956 р.) – ІЗ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ Василь Герасим’юк Василь Герасим’юк вважається одним із найоригінальніших сучасних українських поетів. Його поезії мають глибокий прихований філософський смисл, сповнені міфологічних образів, на зразок світового дерева, води, вогню, повітря, землі тощо. Не є винятком і вірш “Чоловічий танець”, з яким ви познайомитеся зараз. ЧОЛОВІЧИЙ ТАНЕЦЬ Ти мусиш танцювати аркан. Хоч раз. Хоч раз ти повинен відчути, […]...
- КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ВИБІРКОВИМИ ВІДПОВІДЯМИ – I. БАГРЯНИЙ, В. ГЕРАСИМ’ЮК, І. ЛИПА – ЛІТЕРАТУРА XX СТОЛІТТЯ – УКPAЇHCЬKA ЛІТЕРАТУРА – 9 КЛАС 1. На які етапи поділяють літературний процес XX ст. ? Національного відродження (1917-1933); 30-50-ті роки; література кінця 50-х – початку 60-х років; 70-80-ті роки; література 90-х років – постмодернізм. 2.Яка тема була найважливішою у творчості шістдесятників? Утвердження самоцінності особи, відродження української духовності. 3.Коли зародився український постмодернізм? 4.З іменами яких письменників пов ‘язаний у першу чергу […]...
- ТАНЕЦЬ ІЗ ГЛИБИНИ ВІКІВ – ВАСИЛЬ ГЕРАСИМ’ЮК (Народився 1956 р.) – СВІТ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ – Підручник – Українська література 8 клас – О. М. Авраменко – Грамота 2016 рік Василь Дмитрович Герасим’юк народився 18 серпня 1956 р. в м. Караганді (Казахстан), куди були вислані його батьки. Потім родина повернулася па Батьківщину, у рідне с. Прокураву, що на Гуцульщині. Закінчивши Київський університет імені Тараса Шевченка, став філологом. Василь Герасим’юк автор поетичних збірок “Смереки”, “Потоки”, “Космацький узір”. У його поезіях живе екзотика Карпат, його герої національно […]...
- Зразок шкільного твору – ФІЛОСОФСЬКІ РОЗДУМИ КРІЗЬ ПРИЗМУ ХУДОЖНЬОЇ ДЕТАЛІ: ТВОРЧІСТЬ В. ГЕРАСИМ’ЮКА – 9 КЛАС Варіант 1 1. Вдумливий син полонин. 2. Міфологія українського духу в поезії В. Герасим’юка: А) символічність творчості; Б) глибинні міфологічніі структури. 3. Філософія життя – філософія поезії. Варіант 2 1. Місце поета в сучасній літературі. 2. Філософські роздуми крізь призму художньої деталі: А) вірш “Чоловічий танець”; Б) вірш “Перший сніг”; В) вірш “Жива ватра”. 3. […]...
- Перший сніг – ВАСИЛЬ ГЕРАСИМ’ЮК – скорочено Автор створив своєрідний образ першого снігу за допомогою персоніфікації та порівнянь: Притишив кров. Притишив крок, І вищі стали гори. Йде перший сніг, Немов пророк, В якого серце хворе. Як важко дихати йому! Як свіжо доокола! Ступає у порожню тьму Нога різьблена, гола. Йде сніг – немов під гору йде – ледь дише, хоч безплотний, І […]...
- Жива ватра – ВАСИЛЬ ГЕРАСИМ’ЮК – скорочено Дерево тремо об дерево, Доки не народиться вона. Вона помирає тільки раз, Тому бережемо її. Автор описує полонинські звичаї, побутову магію, пов’язану з худобою, до якої гуцули ставляться дуже трепетно: Ми знову виведемо наші отари на наші гори І за древнім полонинським звичаєм Проженемо крізь неї – Щоби ніяка пошесть не напала, Щоби жоден хижак […]...
- Короткий переказ – Жива ватра – ВАСИЛЬ ГЕРАСИМ’ЮК – З ЛІТЕРАТУРИ XX СТ Герасим’юк Василь Дмитрович Дерево тремо об дерево, Доки не народиться вона. Вона помирає тільки раз, Тому бережемо її. Ми знову виведем наші отари на наші гори І за древнім полонинським звичаєм Проженемо крізь неї – Щоби ніяка пошесть не напала, Щоби жоден хижак не внадився, Щоби громи із блискавками не розігнали, Щоби підступний гад вим’я […]...
- Розповідь про юнацькі роки видатного гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного (за уривком з роману А. Чайковського “Сагайдачний”) Петро Конашевич-Сагайдачний – одна з найбільш видатних постатей в Україні. Гетьман Війська Запорозького, талановитий полководець, високоосвічена людина, він покрив своє ім’я славою і доблестю, а пам’ять про нього залишилася у віках. Славному гетьману України народ присвятив чимало фольклорних творів – легенд, пісень. А відомий український письменник А. Чайковський написав роман “Сагайдачний”. У першій частині цього […]...
- Василь Герасим’юк (нар. 1956) – Творчість сучасних поетів – СВІТ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ Василь Герасим’юк – сучасний поет, автор багатьох збірок, що завоювали велику прихильність читачів. Його твори у складній метафоричній формі виражають глибинний зв’язок із рідним краєм, містять роздуми про сенс людського буття. Народився Василь Дмитрович Герасим’юк 18 серпня 1956 року в місті Караганді. Дитинство провів на Івано-Франківщині в селі Прокурава. Загадкові й мальовничі Карпати, життя українських […]...
- КЛІРИК ОСТРОЗЬКИЙ КЛІРИК ОСТРОЗЬКИЙ (рр. нар. і см. невід.) – анонімний давньоукраїнський письменник – полеміст, один із діячів Острозького літературно-освітнього гуртка. Написав дві відповіді на послання уніатського церковного діяча й полеміста І. Потія до князя К. Острозького (опубліковані в Острозі, перша – 1598 р., друга – 1599 р ). У своїх писаннях вказував на те, що був […]...
- ЗИЗАНІЙ (ЗИЗАНІЙ-ТУСТАНОВСЬКИЙ) ЛАВРЕНТІЙ ЗИЗАНІЙ (ЗИЗАНІЙ-ТУСТАНОВСЬКИЙ) ЛАВРЕНТІЙ (р. нар. невід., с. Тустань, тепер Галицького р-ну Івано-Франківської обл. або с. Потелич, тепер Жовківського р-ну Львівської обл. – не раніше лютого 1634 р., м. Корець, тепер Рівненської обл.) – письменник, перекладач, мовознавець, педагог – просвітник, церковний діяч. Брат Стефана Зизанія. Походив із простого роду. Справжнім прізвищем могло бути Кукіль, що означає […]...
- Василь ГЕРАСИМ’ЮК (нар. 1956 р.) – ІЗ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ (кінець ХХ – початок ХХІ століття) Василь Дмитрович Герасим’юк народився 18 серпня 1956 року в місті Караганді в Казахстані, де відбували заслання його батьки. Дідуся по материнській лінії Василя, чотового1УПА, й дядька Михайла, рідного татового брата, який пізніше стане хрещеним батьком майбутнього поета, сталінські посіпаки запроторили в концтабори. У чужому краю батько, Дмитро Іванович, який влаштувався водієм, і мати, Марія Василівна, […]...
- ЧОЛОВІЧИЙ ТАНЕЦЬ – Василь Герасим’юк (нар. 1956) – Творчість сучасних поетів – СВІТ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ Ти мусиш танцювати аркан. Хоч раз. Хоч раз ти повинен відчути, Як тяжко рветься на цій землі Древнє чоловіче коло, Як тяжко зчеплені чоловічі руки, Як тяжко почати і зупинити Цей танець. Хоч раз Ти стань у це найтісніше коло, Обхопивши руками плечі двох побратимів, Мертво стиснувши долоні інших, І тоді в заповітному колі Ти […]...
- ВАСИЛЬ ГЕРАСИМ’ЮК Народився 1956 р. – СВІТ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ Василь Дмитрович Герасим’юк народився 18 серпня 1956 р. в гуцульській родині в Караганді (Казахстан). Там, па засланні, познайомились його батьки, куди Lx примусово вивезли за те, що допомагали воякам УПА. Однії із Василевих дідів був командиром Січових стрільців, інший командиром УПА. Незабаром після народження сина батьки змогли повернутися в рідне с. Прокураву на Івано-Франківщині. Це […]...
- ПЕРЕЛІК МОЖЛИВИХ ТЕМ – I. БАГРЯНИЙ, В. ГЕРАСИМ’ЮК, І. ЛИПА – ЛІТЕРАТУРА XX СТОЛІТТЯ – УКPAЇHCЬKA ЛІТЕРАТУРА – 9 КЛАС 1.XX ст. – новий етап в історії національної літератури. 2. Творчий доробок українських письменників-емігрантів. 3.Проблематика роману “Тигролови”. 4.Григорій Многогрішний – тип сильної української людини. 5.Чи є серед сучасної молоді такі, як Григорій Многогрішний? 6.Чи завжди сміливі мають щастя? (За романом І. Багряного “Тигролови”.) 7. Моя улюблена поезія В. Герасим’юка. 8.Чим мене приваблює образ Наталки із […]...
- В. ГЕРАСИМ’ЮК. СПОВІДЬ ДУШІ У ВІРШАХ СУЧАСНОГО ПОЕТА (“ЧОЛОВІЧИЙ ТАНЕЦЬ”,”ПЕРШИЙ СНІГ”, “ЖИВА ВАТРА”) 1. В. Герасим’юк, звертаючись до читача на початку твору “Чоловічий танець”, пропонує йому… А Станцювти аркан. Б Дізнатися про особливості запропонованого ритуалу. В Осмислити значення слова “аркан”. Г Вирушити у дивний світ Гуцульщини. 2. Під час танцю (“Чоловічий танець”) його виконавці… А Високо підстрибували. Б Намагалися виявити власну індивідуальність. В Протяжно кричали. Г Щоразу піднімали […]...
- Герасим’юк Василь Дмитрович (1956) Герасим’юк Василь Дмитрович Герасим’юк Василь Дмитрович народився 18 серпня 1956 року в м. Караганді (Казахстан) у родині репресованих, яка того ж року повернулася в Карпати. З 1973 р. живе у Києві. Закінчив філологічний факультет Київського університету імені Т. Шевченка (український відділ). З 1978 р. – на видавничій роботі (редагує поетичні книги у “Молоді” і […]...
- ПСИ ЮРІЯ ЗМІЄБОРЦЯ – Герасим’юк Василь Ми закопувались доти, Доки нас не спинили джерела. А потім прийшли дерева І стали над нами. А потім прийшли пси І вили над нами. А потім принесли дівчину І в неї була одна рука. І ми зимували так, Як зимують вода і вогонь. А потім ти сказала: “Христос Воскрес!”, Наша однорука весно. Нарешті ми втекли, […]...
- АХІЛЛЕСОВА П’ЯТА – Герасим’юк Василь (Версія) Василеві Портяку Був такий день, Коли не можна нічого тягти з лісу, Бо прилізе гадина додому. Були такі слова, Які вимовляти умів сліпий, Викликаючи гадину з-під хати, – Убити її. Була така гадина, Яка ховалася від холоду в печі І серед ночі цокала, як годинник. Була така година вдосвіта, Коли змія ота зігрілася на […]...
- СТАРИЙ ЗАВІТ – Герасим’юк Василь Володимиру Забаштанському Мій тато у тифозному бараці Читав Старий Завіт. А поруч труп Лежав. Іще вчорашній. Наче зруб, Зіяв барак. Не винесли і вранці, І тато книгу між собою й ним Поклав. Заплющив очі і розплющив. Бо вимовить не міг. А зір подужчав. Здіймавсь барак, мов полонинський дим. Ще мертво спали і живі. Тому Почув […]...
- ОСІННІ ПСИ КАРПАТ – Герасим’юк Василь Іду – немов траву чиюсь толочу – Отак мені. Не погляд і не зойк З гущавини. Та озирнутись хочу, Поглянути на слід бодай разок. Не видно сліду. Не крадуться тіні. Ніхто не скочить і – по рукоять!.. Але я знаю: є ще пси осінні – Вони мене почули і не сплять. Не виють. Не печуть […]...
- Чому Герасим втопив Муму Розповідь Івана Сергійовича Тургенєва “Муму”, написаний в 1852 році, розповідає про життя глухонімого двірника Герасима, який знаходиться в служінні у старої пані і був зобов’язаний беззаперечно підкорятися їй, виконувати всі накази. Кріпосне право принижувало селян, панувала безкарність поміщиків. Чому він не міг не послухатися? Герасим лише в самому кінці зрозумів, наскільки залежним робить його прихильність. […]...
- Трактат Трактат (лат. tractatus, від tractare – розглядати, досліджувати) – науково-теоретична праця, в якій аналізується складна проблема, всебічно аргументується нова концепція автора, особливо в епоху класицизму і Просвітництва. За строгою послідовністю викладу думок, способом їх аргументації Т. є антиподом есе. Класичними зразками Т., які стосуються проблем мистецтва, в тому числі літератури, можуть бути “Аналіз краси” англійського […]...
- Скорочено – ПЕРШИЙ СНІГ – ВАСИЛЬ ГЕРАСИМ’ЮК – 9 КЛАС Притишив кров. Притишив крок. І вищі стали гори. Йде перший сніг, Немов пророк, В якого серце хворе. Як важко дихати йому! як свіжо доокола! Ступає у порожню тьму нога різьблена, гола. Йде сніг – немов під гору йде – Ледь дише, хоч безплотний, І палець на уста кладе, Як знак мерця холодний. 0 ні, то […]...
- Скорочено – ЧОЛОВІЧИЙ ТАНЕЦЬ – ВАСИЛЬ ГЕРАСИМ’ЮК – 9 КЛАС Ти мусиш танцювати аркан. Хоч раз. Хоч раз ти повинен відчути, Як тяжко рветься на цій землі Древнє чоловіче коло, Як тяжко зчеплені чоловічі руки, Як тяжко почати і зупинити Цей танець. Хоч раз Ти стань у це найтісніше коло, Обхопивши руками плечі двох побратимів, Мертво стиснувши долоні інших, І тоді в заповітному колі Ти […]...
- ВАСИЛЬ ГЕРАСИМ’ЮК – Візуальна (зорова) поезія – З ЛІТЕРАТУРИ XX ст Василь Дмитрович Герасим’юк народився в м. Караганді (Казахстан), куди були вислані його батьки. Незабаром родина повернулася в рідне село Прокурава на Гуцульщині. Закінчив Коломийську середню школу, згодом – філологічний факультет Київського університету імені Т. Г. Шевченка. Автор і ведучий радіопрограми “На межі тисячоліть”. В. Герасим’юк – лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка. Нині живе […]...
- З неволі “З неволі” – літературний збірник, виданий видавництвом “Допомога” у Петербурзі 1908 (на обкладинці зазначено М. Вологда – місце формування збірника). Мав на меті духовно і матеріально допомогти українським в’язням царських тюрем. Відкривався трьома епіграфами з поезії Т. Шевченка. До збірника увійшли вірші, поеми, оповідання письменників, які були на волі і які сиділи по тюрмах: Лесі […]...
- ОСТРОЗЬКИЙ ВАСИЛЬ – КОСТЯНТИН ОСТРОЗЬКИЙ ВАСИЛЬ – КОСТЯНТИН (бл. 1526, Турів? – 23.02.1608, Острог?) – видатний політичний і культурний діяч, меценат. Належав до знатного аристократичного роду. Син князя Костянтина Івановича Острозького та Олександри Слуцької. Виховувався й здобував освіту у “домоначальному граді” Острозі. Володіння великими маєтностями на Правобережній Україні й Галичині та знатне походження дали йому змогу відігравати впродовж тривалого […]...
- ПЕРШИЙ СНІГ – ВАСИЛЬ ГЕРАСИМ’ЮК – Візуальна (зорова) поезія – З ЛІТЕРАТУРИ XX ст Притишив кров. Притишив крок. І вищі стали гори. Йде перший сніг, немов пророк, В якого серце хворе. Як важко дихати йому! Як свіжо доокола! Ступає у порожню тьму Нога різьблена, гола Йде сніг – немов під гору йде – Ледь дише, хоч безплотний, І палець на уста кладе, Як знак мерця холодний. О ні, то […]...
- ЖИВА ВАТРА – ВАСИЛЬ ГЕРАСИМ’ЮК – Візуальна (зорова) поезія – З ЛІТЕРАТУРИ XX ст Дерево тремо об дерево, Доки не народиться вона. Вона помирає тільки раз, Тому бережемо її. Ми знову виведем наші отари на наші гори І за древнім полонинським звичаєм Проженемо крізь неї – Щоби ніяка пошесть не напала, Щоби жоден хижак не внадився, Щоби громи із блискавками не розігнали, Щоби підступний гад вим’я не виссав, Щоби […]...
- Віршування або Версифікація Віршування, або Версифікація (лат. versus – вірш та facio – роблю) – 1) мистецтво виражати свої думки у віршованій формі; 2) система організації поетичного мовлення, в основі якої міститься закономірне повторення певних мовних елементів, що складаються на підставі культурно-історичної традиції певної національної мови. Система В. – це сукупність норм та принципів версифікаційної майстерності, розбудовується на […]...
- ЧОЛОВІЧИЙ ТАНЕЦЬ – ВАСИЛЬ ГЕРАСИМ’ЮК – ІЗ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ (КІНЦЯ XX-ПОЧАТКУ XXIСТ.) ЧОЛОВІЧИЙ ТАНЕЦЬ Ти мусиш танцювати аркан. Хоч раз. Хоч раз ти повинен відчути, Як тяжко рветься на цій землі Древнє чоловіче коло, Як тяжко зчеплені чоловічі руки, Як тяжко почати і зупинити Цей танець. Хоч раз Ти стань у це найтісніше коло, Обхопивши руками плечі двох побратимів, Мертво стиснувши долоні інших, І тоді в заповітному […]...