Словаччина в XVIII-XIX століттях

У період правління імператора Йосифа II (1765-1790 роки) в Угорщині та Словаччині починається зростання національної самосвідомості, що став першим кроком до словацького національного відродження. У 1843 році Аюдовіт Штур кодифікував словацьку мову, через два роки в Словаччині з’явилося перше періодичне видання словацькою мовою. В ході революції 1848 року була створена перша політична програма словацького національного руху, в яку були включені такі положення, як національну рівноправність, наділення словацької мови статусом офіційного, проведення виборів на основі загального виборчого права, свобода друку та ін. Відповіддю на вимоги штуровцев стали переслідування з боку влади. У 1860-х роках виникли перші чотири словацькі гімназії та загальнонаціональне культурно-просвітнє товариство Матіца словацька.

Створення дуалістичної Австро-Угорської монархії в 1867 році дало угорцям автономію в рішеннях внутрішніх питань. Для словаків автономія Угорщини означала політику “мадяризації”, активно проводиться в період з 1868 по 1918 роки. Словацькі гімназії були закриті, Матіца ліквідована. В рамках нового політичного утворення був введений “закон про національності”, згідно з яким в Угорщині проголошувалася “єдина і неподільна нація” угорців, що включала всі меншини. В кінці XIX – початку XX століть близько півмільйона словаків в пошуках роботи емігрували за кордон, в основному в США.

З 1870-х років в Словаччині розвивалося підприємництво, з’явилася національна буржуазія. У 1893 році був заснований Татранський банк. Поступово в Словаччині сформувалися основні політичні рухи: консервативне, ліберальне, клерикальної. Поряд з існувала з 1871 року Словацької національної партією в 1913 році стала діяти Словацька народна партія. У 1905 році словацькі соціал-демократи виділилися з загальнодержавної партії, створивши власну партійну організацію, проте через рік знову увійшли в рідну партію, зберігши певну організаційну самостійність.

Перед Першою світовою війною активізувалися політичні та культурні зв’язки між лідерами словаків і чехів, яких об’єднувала ідея чесько-словацької взаємності. У роки Першої світової війни лідери словаків і чехів прийшли до розуміння необхідності створення незалежної держави. Вибір Словаччини на користь єднання з братнім чеським народом був багато в чому обумовлений не тільки культурною близькістю, але й потребою в новій національно-державної ідентифікації в рамках післявоєнного світу.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2.50 out of 5)

Словаччина в XVIII-XIX століттях