Скорочено – СТОЇТЬ В СЕЛІ СУБОТОВІ… – ТАРАС ШЕВЧЕНКО – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – 9 КЛАС
Стоїть в селі Суботові
На горі високій
Домовина України,
Широка, глибока.
Ото церков Богданова.
Там-то він молився.
Щоб москаль добром і лихом
З козаком ділився.
Мир душі твоїй, Богдане!
Не так воно стало;
Москалики, що заздріли,
То все очухрали.
Могили вже розривають
Та грошей шукають,
Льохи твої розкопують
Та тебе ж і лають,
Що й за труди не находять!
Отак-то, Богдане!
Занапастив єси вбогу
Сироту Украйну!
За те ж тобі така й дяка.
Церков-домовину
Нема кому полагодить!!
На тій Україні,
На тій самій, що з тобою
Ляха задавила!
Байстрюки Єкатерини
Сараною сіли.
Отаке-то, Зіновію,
Олексіїв друже!1
Ти все оддав приятелям,
А їм і байдуже.
Кажуть, бачиш, що все-то те
Таки й було наше,
Що вони тілько наймали
Татарам на пашу
Та полякам… Може, й справді!
Нехай і так буде!
Так сміються ж з України
Стороннії люди!
Не смійтеся, чужі люде!
Церков-домовина
Розвалиться… і з-під неї
Встане Україна.
І розвіє тьму неволі,
Світ правди засвітить,
І помоляться на волі
Невольничі діти!..
Related posts:
- Короткий переказ – Стоїть в селі Суботові – ТАРАС ШЕВЧЕНКО – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – ПОЕТИ-РОМАНТИКИ ТАРАС ШЕВЧЕНКО На горі високій Домовина України, Широка, глибока. Ото церков Богданова. Там-то він молився. Щоб москаль добром і лихом З козаком ділився. Мир душі твоїй, Богдане! Не так воно стало; Москалики, що заздріли, То все очухрали. Могили вже розривають Та грошей шукають, Льохи твої розкопують Та тебе ж і лають, Що й за труди […]...
- Стоїть в селі Суботові – ТАРАС ГРИГОРОВИЧ ШЕВЧЕНКО Стоїть в селі Суботові На горі високій Домовина України, Широка, глибока. Ото церков Богданова. Там-то він молився, Щоб москаль добром і лихом З козаком ділився. Мир душі твоїй, Богдане! Не так воно стало; Москалики, що заздріли, То все очухрали. Могили вже розривають Та грошей шукають, Льохи твої розкопують Та тебе ж і лають, Що й […]...
- Скорочено – ДО ОСНОВ’ЯНЕНКА – ТАРАС ШЕВЧЕНКО – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – 9 КЛАС Б’ють пороги; місяць сходить, Як і перше сходив… Нема Січі, пропав і той, Хто всім верховодив! Нема Січі; очерети У Дніпра питають: “Де-то наші діти ділись, Де вони гуляють? “ Чайка скиглить літаючи, Мов за дітьми плаче; Сонце гріє, вітер віє На степу козачім. На тім степу скрізь могили Стоять та сумують; Питаються у буйного: […]...
- Скорочено – ЛІЛЕЯ – ТАРАС ШЕВЧЕНКО – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – 9 КЛАС “За що мене, як росла я, Люде не любили? За що мене, як виросла, Молодую вбили? За що вони тепер мене В палатах вітають, Царівною називають, Очей не спускають З мого цвіту? Дивуються, Не знають, де діти! Скажи мені, мій братику, Королевий Цвіте!” “Я не знаю, моя сестро”. І Цвіт Королевий Схилив свою головоньку Червоно-рожеву […]...
- Скорочено – У НАШІМ РАЇ НА ЗЕМЛІ… – ТАРАС ШЕВЧЕНКО – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – 9 КЛАС У нашім раї на землі Нічого кращого немає, Як тая мати молодая З своїм дитяточком малим. Буває, іноді дивлюся, Дивуюсь дивом, і печаль Охватить душу; стане жаль Мені її, і зажурюся, І перед нею помолюся, Мов перед образом святим Тієї Матері Святої, Що в мир наш Бога принесла… Тепер їй любо, любо жити. Вона серед […]...
- Скорочено – I МЕРТВИМ, І ЖИВИМ… – ТАРАС ШЕВЧЕНКО – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – 9 КЛАС Аще кто речет, яко люблю Бога, а брата своего ненавидит, ложь есть. Соборно(е ) послание Иоанна, Глава 4, ст. 20 Все минає: ранки і вечори, потомлений люд знову спочиває. Тільки ліричний герой плаче день і ніч “на розпуттях велелюдних”. Ніхто то не хоче цього бачити і чути. Людей запрягають у тяжке ярмо, лихом засівають землю. […]...
- Скорочено – НА ПАНЩИНІ ПШЕНИЦЮ ЖАЛА… – ТАРАС ШЕВЧЕНКО – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – 9 КЛАС На панщині пшеницю жала, Втомилася; не спочивать Пішла в снопи, пошкандибала Івана сина годувать. Воно сповитеє кричало У холодочку за снопом. Розповила, нагодувала, Попестила; і ніби сном, Над сином сидя, задрімала. І сниться їй той син Іван І уродливий, і багатий, Не одинокий, а жонатий На вольній, бачиться, бо й сам Уже не панський, а […]...
- Скорочено – СОН – ТАРАС ШЕВЧЕНКО – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – 9 КЛАС (У ВСЯКОГО СВОЯ ДОЛЯ…) У всякого своя доля І свій шлях широкий: Той мурує, той руйнує, Той неситим оком За край світа зазирає – Чи нема країни, Щоб загарбать і з собою Взять у домовину, Той тузами обирає Свата в його хаті, А той нишком у куточку Гострить ніж на брата. 1 …Зіновію, Олексіїв друже! […]...
- Скорочено – ВЕЛИКИЙ ЛЬОХ – ТАРАС ШЕВЧЕНКО – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – 9 КЛАС Містерія Положил еси нас (поношение) соседом нашим, подражание и поругание сущим окрест нас. Положил еси нас в притчу во языцех, покиванию главы в людех. Псалом 43, ст. 14 і 15 Три душі Через Суботове летіли три пташечки і сіли на похиленому хресті на старій церкві. Це душі померлих, яких не пускають до раю, поки не […]...
- Скорочено – ДУМКА – ТАРАС ШЕВЧЕНКО – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – 9 КЛАС Нащо мені чорні брови, Нащо карі очі, Нащо літа молодії, Веселі дівочі? Літа мої молодії Марно пропадають, Очі плачуть, чорні брови Од вітру линяють. Серце в’яне, співаючи, Мов пташка без волі… Нащо ж мені краса моя, Коли нема долі?.. Тяжко мені сиротою На сім світі жити: Свої люде – мов чужії, Ні з ким говорити; […]...
- Скорочено – ПРИЧИННА – ТАРАС ШЕВЧЕНКО – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – 9 КЛАС (Стислий виклад) Реве та стогне Дніпр широкий, Сердитий вітер завива, Додолу верби гне високі, Горами хвилю підійма. І блідий місяць на ту пору Із хмари де-де виглядав, Неначе човен в синім морі, То виринав, то потопав. Ще треті півні не співали, Ніхто ніде не гомонів, Сичі в гаю перекликались, Та ясен раз у раз скрипів. […]...
- Скорочено – КАВКАЗ – ТАРАС ШЕВЧЕНКО – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – 9 КЛАС Искреннему моему Якову де Бальмену Кто даст главе моей воду, И очесем моим источник слез, И плачуся и день, и нощь о побиенных… Иеремии глава 9, стих 1 За горами гори, хмарою повиті, Засіяні горем, кровію политі. Споконвіку Прометея Там орел карає, Що день божий добрі ребра Й серце розбиває. Розбиває, та не вип’є Живущої […]...
- Скорочено – ДОЛЯ – ТАРАС ШЕВЧЕНКО – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – 9 КЛАС Ти не лукавила зо мною, Ти другом, братом і сестрою Сіромі стала. Ти взяла Мене, маленького, за руку І в школу хлопця одвела До п’яного дяка в науку. “Учися, серденько, колись З нас будуть люде”, – ти сказала. А я й послухав, і учивсь, І вивчився. А ти збрехала. Які з нас люде? Та дарма! […]...
- Скорочено – НА ВІЧНУ ПАМ’ЯТЬ КОТЛЯРЕВСЬКОМУ – ТАРАС ШЕВЧЕНКО – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – 9 КЛАС Сонце гріє, вітер віє З поля на долину, Над водою гне з вербою Червону калину; На калині одиноке Гніздечко гойдає. А де ж дівся соловейко? Не питай, не знає. Згадай лихо – та й байдуже. Минулось… пропало… Згадай добре – серце в’яне: Чому не осталось? Отож гляну та згадаю: Було, як смеркає, Защебече на калині […]...
- Скорочено – РОСЛИ УКУПОЧЦІ… – ТАРАС ШЕВЧЕНКО – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – 9 КЛАС Росли укупочці, зросли; Сміятись, гратись перестали, Неначе й справді розійшлись!.. Зійшлись незабаром. Побрались; І тихо, весело прийшли, Душею-серцем неповинні, Аж до самої домовини. А меж людьми ж вони жили! Подай же й нам, всещедрий Боже! Отак цвісти, отак рости, Так одружитися і йти, Не сварячись в тяжкій дорозі, На той світ тихий перейти. Не плач, […]...
- Скорочено – ІСАІЯ, ГЛАВА 35 (Подражаніє) – ТАРАС ШЕВЧЕНКО – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – 9 КЛАС Радуйся, ниво неполитая! Радуйся, земле, не повитая Квітчастим злаком! Розпустись, Рожевим крином процвіти! І процвітеш, позеленієш, Мов Іорданові святії Луги зелені, береги! 1 Ісаія – біблійний пророк. I честь Кармілова і слава Ліванова1, а не лукава, Тебе укриє дорогим, Золототканим, хитро шитим, Добром та волею підбитим, Святим омофором2 своїм. І люди темнії, незрячі, Дива Господнії […]...
- Скорочено – ЧИГРИНЕ, ЧИГРИНЕ – ТАРАС ШЕВЧЕНКО – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – 9 КЛАС Чигрине, Чигрине, Все на світі гине, І святая твоя слава, Як пилина, лине За вітрами холодними, В хмарі пропадає. Над землею летять літа, Дніпро висихає, Розсипаються могили, Високі могили – Твоя слава… і про тебе, Старче малосилий, Ніхто й слова не промовить, Ніхто й не покаже, Де ти стояв? чого стояв? І на сміх не […]...
- Т. ШЕВЧЕНКО “ЧИГРИНЕ, ЧИГРИНЕ”, “СТОЇТЬ В СЕЛІ СУБОТОВІ…” 1. Поет сумує через те, що у Чигирина (“Чигрине, Чигрине”) гине його… А Слава святая. Б Традиції і віра. В Квітуча земля. Г Талановиті сини й дочки. 2. Старцем малосилим Т. Шевченко у творі “Чигрине, Чигрине” називає… А Дніпро. Б Чигирин. В Кобзаря. Г Холодного вітра. 3. З яким ворогом боролися українці? (“Чигрине, Чигрине”) А […]...
- ТАРАС ШЕВЧЕНКО І БІБЛІЯ “ГОСПОДЬ, ЛЮБЯ ОТИХ ЛЮДЕЙ, ПОСЛАВ НА ЗЕМЛЮ ЇМ ПРОРОКА…” – ТАРАС ШЕВЧЕНКО (1814-1861) – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА І знову іменем Христовим Возобновим наш тихий рай. Тарас Шевченко Шевченко і Біблія… Тема, яка змушує замислитися кожного, хто читав рядки: “Не нарікаю я на Бога…”, хто, затамувавши подих, завмирав від грізних слів: “Я так люблю мою Україну убогу, що проклену святого Бога, за неї душу погублю!”. Ви вже, напевно, звернули увагу, що Тарас Шевченко […]...
- Короткий переказ – Кавказ – ТАРАС ШЕВЧЕНКО – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – ПОЕТИ-РОМАНТИКИ ТАРАС ШЕВЧЕНКО Кавказькі гори “засіяні горем, кров’ю политі” – там тривалий час іде війна. Споконвіку там орел карає Прометея, та не в змозі подолати мужнього титана: “Не вмирає душа наша. Не вмирає воля”. Ліричний герой звертається до Бога, коли ж нарешті “прокинеться правда” й кати перестануть знущатися з людей: “Ми віруєм твоїй силі І духу […]...
- Короткий переказ – До Основ’яненка – ТАРАС ШЕВЧЕНКО – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – ПОЕТИ-РОМАНТИКИ ТАРАС ШЕВЧЕНКО Б’ють пороги; місяць сходить. Як і перше сходив… Нема Січі, пропав і той, Хто всім верховодив! Нема Січі; очерети У Дніпра питають: “Де-то наші діти ділись, Де вони гуляють?” Чайка скиглить літаючи, Мов за дітьми плаче; Сонце гріє, вітер віє На степу козачім. На тім степу скрізь могили Стоять та сумують; Питаються у […]...
- Короткий переказ – У нашім раї на землі – ТАРАС ШЕВЧЕНКО – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – ПОЕТИ-РОМАНТИКИ ТАРАС ШЕВЧЕНКО Нічого кращого немає, Як тая мати молодая З своїм дитяточком малим. Буває, іноді дивлюся. Дивуюсь дивом, і печаль Охватить душу; стане жаль Мені її, і зажурюся, І перед нею помолюся, Мов перед образом святим Тієї матері святої, Що в мир наш бога принесла… Тепер їй любо, любо жити. Вона серед ночі встає, І […]...
- ДО ОСНОВ’ЯНЕНКА (1839) – ТАРАС ШЕВЧЕНКО (1814-1861) – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Послання (Скорочено) Б’ють пороги; місяць сходить, Як і перше сходив… Нема Січі, пропав і той, Хто всім верховодив! Нема Січі; очерети У Дніпра питають: “Де-то наші діти ділись, Де вони гуляють?” Чайка скиглить літаючи, Мов за дітьми плаче; Сонце гріє, вітер віє На степу козачім. На тім степу скрізь могили Стоять та сумують; Питаються у […]...
- Короткий переказ – Сон – ТАРАС ШЕВЧЕНКО – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – ПОЕТИ-РОМАНТИКИ ТАРАС ШЕВЧЕНКО Марку Вовчку На панщині пшеницю жала, Втомилася; не спочивать Пішла в снопи, пошкандибала Івана сина годувать. Воно, сповитеє, кричало У холодочку за снопом. Розповила, погодувала, Попестила; і ніби сном. Над сином сидя, задрімала. І сниться їй той син Іван І уродливий, і багатий, Не одинокий, а жонатий – На вольній, бачиться, бо й […]...
- Іван Підкова – ТАРАС ШЕВЧЕНКО (1814-1861) – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА I Було колись – в Україні Ревіли гармати; Було колись – запорожці Вміли пановати. Пановали, добували І славу, і волю; Минулося – осталися Могили на полі. Високії ті могили, Де лягло спочити Козацькеє біле тіло,, В китайку повите. Високії ті могили Чорніють, як гори, Та про волю нишком в полі З вітрами говорять. Свідок слави […]...
- КАВКАЗ (1845) – ТАРАС ШЕВЧЕНКО (1814-1861) – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Поема Искреннему моему Якову де Бальмену Кто дастъ главН моНй воду, И очесНмъ моимъ источникъ слНзъ, И плачуся и день и нощь о побиНнныхъ… Иеремии. Глава 9, стих 1 За горами гори, хмарою повиті, Засіяні горем, кровію политі. Споконвіку Прометея Там орел карає, Що день Божий добрі ребра Й серце розбиває. Розбиває, та не вип’є […]...
- Сон – Висміювання устрою Російської імперії в поемі “Сон” – Тарас Шевченко (1814-1861) – Література українського романтизму – Нова українська література Комедія (Уривки1) Духъ истины, его же міръ Не можетъ пріяти, яко не видитъ Его, ниже знаетъ его. Иоанна, глава 14, стих 17. У всякого своя доля І свій шлях широкий, Той мурує, той руйнує, Той неситим оком За край світа зазирає, Чи нема країни, Щоб загарбать і з собою Взять у домовину. Той тузами обирає […]...
- Короткий переказ – Великий льох – ТАРАС ШЕВЧЕНКО – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – ПОЕТИ-РОМАНТИКИ ТАРАС ШЕВЧЕНКО Три душі. Через село Суботів летіли три білі пташки – три людські душі, що їх через гріхи святий Петро не пускає до раю, і сіли на хресті старої церкви. Перша душа, як була людиною, звалася Прісею. Вона народилася й виросла в селі Суботові, родовому гнізді Богдана Хмельницького. Всі любили гарну дівчинку. Пріся гралася […]...
- Гайдамаки – ТАРАС ШЕВЧЕНКО (1814-1861) – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА (Скорочено) Василию Ивановичу Григоровичу1 На память 22 апреля 1838 года Все йде, все минає – і краю немає. Куди ж воно ділось? відкіля взялось? 1 Григорович Василь Іванович (1786-1865) – історик мистецтва та естетики, професор Академії мистецтв. Відіграв важливу роль у звільненні Т. Шевченка з кріпацтва, допомагав йому під час навчання в академії. Т. Шевченко […]...
- До Основ’яненка – Тарас Шевченко (1814-1861) – Література українського романтизму – Нова українська література Б’ють пороги; місяць сходить, Як і перше сходив. Нема Січі, пропав і той, Хто всім верховодив! Нема Січі; очерети У Дніпра питають: “Де то наші діти ділись, Де вони гуляють?” Чайка скиглить літаючи, Мов за дітьми плаче; Сонце гріє, вітер віє На степу козачім. На тім степу скрізь могили Стоять та сумують; Питаються у буйного: […]...
- ПЕРЕЛІК МОЖЛИВИХ ТЕМ – Т. ШЕВЧЕНКО – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – УКPAЇHCЬKA ЛІТЕРАТУРА – 9 КЛАС 1.Чим повчальне для нас життя Кобзаря? 2.Гортаючи сторінки “Кобзаря”… (твір-роздум). 3. “Сини мої, гайдамаки…” (Відображення повстання 1768. р. у поемі Т. Шевченка “Гайдамаки”.) 4.Якою б я хотів бачити обкладинку “Кобзаря”? 5.Образ України у поемі-містерії Т. Шевченка “Великий льох”. 6. Художня оцінка діяльності Б. Хмельницького у творах Т. Шевченка. 7.Образи українців у поемі “Сон” Т. Шевченка. […]...
- “У нашім краї на землі…” – Жіноча доля в поезії Т. Шевченка – Тарас Шевченко (1814-1861) – Література українського романтизму – Нова українська література * * * У нашім раї на землі Нічого кращого немає, Як тая мати молодая З своїм дитяточком малим. Буває, іноді дивлюся, Дивуюсь дивом, і печаль Охватить душу; стане жаль Мені її, і зажурюся, І перед нею помолюся, Мов перед образом святим Тієї Матері святої, Що в мир наш Бога принесла… Тепер їй любо, любо […]...
- Наймичка – Жіноча доля в поезії Т. Шевченка – Тарас Шевченко (1814-1861) – Література українського романтизму – Нова українська література Поема (Скорочено1) Пролог У неділю вранці-рано Поле крилося туманом; У тумані, на могилі, Як тополя, похилилась Молодиця молодая. Щось до лона пригортає Та з туманом розмовляє: “Ой тумане, тумане – Мій латаний талане! Чому мене не сховаєш Отут серед лану? Чому мене не задавиш, У землю не вдавиш? Чому мені злої долі, Чом віку не […]...
- Думи мої, думи мої… – ТАРАС ШЕВЧЕНКО (1814-1861) – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ПРИГАДАЙ – Відомо, що поезія є програмовим вступом до першої збірки віршів Шевченка. Яка це збірка? Що ти про неї знаєш? * * * Думи мої, думи мої, Лихо мені з вами! Нащо стали на папері Сумними рядами?.. Чом вас вітер не розвіяв В степу, як пилину? Чом вас лихо не приспало, Як свою дитину?.. […]...
- Короткий переказ – Гайдамаки – ТАРАС ШЕВЧЕНКО – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – ПОЕТИ-РОМАНТИКИ ТАРАС ШЕВЧЕНКО Все йде, все минає – і краю немає… Вічний лише потяг людини до волі, до справедливості. 1 виразниками цих волелюбних прагнень українського народу стали гайдамаки. Таке визначення, звичайно ж, не подобається офіційним письменникам, прихильникам абсолютизму. Для поета ж часи козаччини, гайдамаччини – славне минуле. Інтродукція. Боротьба польських магнатів за владу врешті-решт призвела до […]...
- Короткий переказ – Наймичка – ТАРАС ШЕВЧЕНКО – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – ПОЕТИ-РОМАНТИКИ ТАРАС ШЕВЧЕНКО Пролог. У неділю на світанку в полі похилилася молодиця, пригортаючи дитину та оплакуючи свою долю. Є у неї багата рідня, та довелося покинути рідну оселю, бо зганьбила себе, народивши сина-безбатченка. І На багатому хуторі жило немолоде подружжя. Були у них і достаток і злагода, тільки дітей не мали й дуже через це журилися. […]...
- Короткий переказ – Марія – ТАРАС ШЕВЧЕНКО – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – ПОЕТИ-РОМАНТИКИ ТАРАС ШЕВЧЕНКО У Йосипа, у тесляра, Марія в наймичках росла. Виросла, як квітка. Старий ставився до неї, як до дитини, милувався нею. А вона то вовну пряде, то козу з козенятком пасе, то в гаю, як у раю, гуляк Якось прийшов до них гість із Назарета. Був він у білому хітоні, “мов намальований сіяв”. Марія […]...
- “ДОЛЯ” – ТАРАС ШЕВЧЕНКО (1814-1861) – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Цей твір – частина поетичного триптиха “Доля”, “Муза”, “Слава”, написаного 9 лютого 1858 року. Шевченко записав ці поезії до свого “Щоденника” в роки найвищого розквіту поетичного таланту, коли прагнув осмислити свій життєвий шлях і ті провідні орієнтири, які визначали його титанічний поступ. На долю свою, що символізує життєвий і творчий шлях поета, він не нарікає. […]...
- ЛІРИКА ПЕРІОДУ АРЕШТУ ТА ЗАСЛАННЯ Й ПІСЛЯ ПОВЕРНЕННЯ ІЗ ЗАСЛАННЯ “О ДОЛЕ МОЯ! МОЯ КРАЇНО! КОЛИ Я ВИРВУСЬ З ЦІЇ ПУСТИНІ?” – ТАРАС ШЕВЧЕНКО (1814-1861) – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Повіруєм ще трохи в волю, А потім жити почнемо… Тарас Шевченко Для особистісної лірики Т. Шевченка цього періоду особливо характерні автобіографічні мотиви – глибокі роздуми над власною нещасливою долею, долею України, де “аж страх погано”, де “повсихали сади зелені” та де “людей у ярма запрягли пани лукаві”, які “жидам, братам своїм хорошим, остатні продають штани” […]...
- “НАЙМИЧКА” – ТАРАС ШЕВЧЕНКО (1814-1861) – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – НОВА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Цей твір називають невмирущим гімном материнській любові. На відміну від поеми “Катерина”, “Наймичку” Тарас Шевченко пише в реалістичному ключі, повернувшись із України і трагічно прозрівши. Іван Франко зауважив: “Наймичка – натура безмірно глибша, чуттє у неї… сильне, високе, любов до дитини така могуча, що перемагає все інше, заслонює перед нею весь світ, заставляє забути про […]...