Складові частини біосфери
Термін “біосфера” введений у науку австрійським геологом Е. Зюсом в 1875 р Він відніс до біосфери все той простір атмосфери, гідросфери і літосфери (твердої оболонки Землі), де зустрічаються живі організми.
В. І. Вернадський (1863-1945 рр.), Використовуючи цей термін, на відміну від Е. Зюсс, вважав особливістю біосфери не просто наявність живих організмів, він підкреслював, що вони є найголовнішою перетворюючої силою. Більше того, він показав, що в природі немає більш потужної геологічної сили, ніж живі організми і продукти їх життєдіяльності.
Біосфера включає:
– Жива речовина, т. Е. Сукупність всіх живих організмів (рослини, гриби, тварини, мікроорганізми);
– Біогенну речовину, т. Е. Органо-мінеральні або органічні продукти, створені живою речовиною (торф, кам’яне вугілля, нафта);
– Биокосное речовина, створене живими організмами разом з неживої (відсталої) природою (водою, атмосферою, гірськими породами) – грунтовий покрив.
У біосфері протікають дуже складні процеси. Всі живі організми тісно пов’язані між собою і зі своїм оточенням, що складається з елементів неживої природи: води, повітря, грунту, світла, температури.
Організми не тільки залежать від зовнішніх умов, але й самі роблять величезний вплив на навколишній світ. Іншими словами, живі організми і нежива природа тісно пов’язані і перебувають у постійній взаємодії.
За сучасними уявленнями, розвиток млявої геосфери, т. Е. Оболонки, утвореної речовиною Землі, відбувалося на ранніх стадіях існування нашої планети, мільярди років тому. Зміни вигляду Землі були пов’язані з геологічними процесами, що відбувалися в земній корі, на поверхні і в глибинних шарах планети, і проявилися у вигляді виверження вулканів, землетрусів, переміщень земної кори, гороутворення.
З виникненням життя (саморазвивающихся, стійких органічних форм) спочатку повільно і слабо, а потім все швидше і значніше стало проявлятися вплив живої матерії на хід геологічних процесів.
Діяльність живої речовини, що проник в усі куточки планети, привела до виникнення нового утворення – біосфери, тісно взаємозалежної єдиної системи геологічних і біологічних тіл і процесів перетворення енергії і речовини. Розміри перетворень, здійснюваних живою матерією, досягли планетарних масштабів, істотно видозмінивши вигляд і еволюцію Землі.
Біосфера, виникнувши і сформувавшись 1-2 млрд років тому (до цього часу відносяться найдавніші з виявлених залишків живих організмів), знаходиться в постійному динамічному рівновазі і розвитку.
Встановилися за багато мільйонів років кругообіг енергії і речовин в біосфері самопідтримуються в глобальних масштабах, хоча локальні (місцеві) зміни структури й особливостей окремих екосистем (біогеоценозів), що складають біосферу, можуть бути значними.
Ще на ранніх етапах еволюції жива речовина поширилося по неживим просторах планети, займаючи всі потенційно доступні для життя місця, змінюючи їх і перетворюючи в місця проживання. І вже в стародавні часи різні життєві форми і види рослин, тварин, мікроорганізмів, грибів зайняли всю планету. Живе органічна речовина можна знайти і в глибинах океану, і на вершинах найвищих гір, і у вічних снігах приполярних районів, і в гарячих водних джерелах вулканічних територій.
Жива речовина – основа біосфери, хоча і становить вкрай незначну частину її маси. Якщо розподілити жива речовина рівномірно по поверхні планети, це шар товщиною близько 2 см (або 0,01% маси всієї біосфери). Причини величезної ролі живої речовини в процесі розвитку нашої планети визначаються його властивостями. Насамперед, живі організми завдяки біологічним катализаторам (ферментам) здатні збільшувати швидкості хімічних реакцій на порядок або на кілька порядків у порівнянні з неживою природою. Іншими специфічними властивостями живої речовини є:
1) здатність швидко займати (освоювати) весь вільний простір. В. І. Вернадський назвав це “всеюдностью життя”;
2) рух не тільки пасивне, але й активне (проти течії, вітру і т. д.);
3) стійкість при життя і швидке розкладання після смерті (включення в кругообіг речовин і елементів);
4) висока пристосувальна здатність (адаптація) до самих різних умов;
5) феноменальна швидкість протікання реакцій;
6) висока швидкість відновлення живої речовини, складова для біосфери в середньому 8 років (при цьому для суші вона дорівнює 14 рокам, а для океану, де переважають краткожівущіе організми, наприклад планктон, – 33 дні).
Перераховані вище властивості живої речовини обумовлюються концентрацією в ньому великих запасів енергії. В. І. Вернадський вважав, що з організмами з енергетичної насиченості може конкурувати тільки лава, що утворюється при виверженні вулканів.
Виділяють кілька функцій живої речовини в біосфері. За класифікацією А. В. Лапо (1979 г.), їх 9: енергетична, газова, окислювально-відновлювальна, концентраційна, деструктивна (руйнівна), транспортна, средообразующая, рассеивающая, інформаційна.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)