Скільки планет у Сонячній системі? Останні дані
В наші дні вже ніхто не наважується вголос заявляти про те, що Земля пласка і стоїть на трьох китах, що плавають у водах Світового океану.
Навіть прихильники найбільш консервативних релігійних поглядів після численних польотів у космос і постійної присутності космонавтів на орбіті не ризикують говорити про “небесної тверді”, хоча ще якихось сто років тому цей світогляд був у багатьох країнах панівним.
Сучасні школярі вже в початкових класах дізнаються про геліоцентричну будову Сонячної системи, як і про те, що навколо нашого світила паморочиться дев’ять різних за розміром планет. Але чи так це насправді?
Історія питання
Наука, яка займається вивченням генезису небесних тіл, їх розвитку і взаємного розташування, називається космогонією. Це одна з найдавніших галузей астрономії: перші космогонічні теорії були створені ще в Стародавній Греції.
Згідно побудови Аристотеля, центром Всесвіту є наша Земля, навколо якої обертаються Сонце й інші небесні тіла. Аристотель визнавав наявність семи планет, в число яких входили Місяць і Сонце, але не включалася Земля, яка була центром Всесвіту і основою її будови.
Це подання було спростовано в шістнадцятому столітті геніальним вченим Миколою Коперником. Користуючись математикою, він зміг довести, що не світило обертається навколо Землі, а навпаки – наша Земля й інші планети кружляють довкола Сонця. Це був дійсно переворот у науковому світогляді.
Потім послідували відкриття нових планет – Урану і Нептуна, астероїдів, супутників гігантських газопылевых планет – Юпітера і Сатурна, а також ряду інших небесних тел. До початку двадцятого століття було сформоване загальне уявлення про Сонячну систему, але остання з планет – Плутон – була відкрита лише у 1930 році. З тих пір довгий час вважалося, що Сонячна планетна система складається з дев’яти планет.
Що сталося в 2006 році?
У 2006 році в астрономічному світі сталася тиха сенсація, залишилася непоміченою більшістю людства. На конгресі Міжнародного астрономічного союзу було прийнято рішення виключити Плутон зі списку планет і вважати Сонячну систему, що складається всього з восьми планет. Чотири з них належать до внутрішньої групі: Марс, Земля, Венера і Меркурій, і чотири до зовнішньої групи: Сатурн, Юпітер, Нептун і Уран.
Чому було прийнято таке рішення? Справа в тому, що насправді небесних тіл, що обертаються навколо Сонця, набагато більше ніж дев’ять, і всі вони мають різні розміри. Так, тільки у Юпітера налічується більше двох десятків супутників, і деякі з них за розмірами цілком порівнянні з внутрішніми планетами – Меркурієм і навіть Землею.
Кілька великих супутників є і у Сатурна. Що стосується астероїдних поясів, то в них навколо Сонця обертаються набагато більш дрібні небесні тіла, зате їх дуже багато.
Астрономи змушені були виробити певні критерії небесних тіл, які можуть вважатися планетами. Згідно з ними Плутон і був виключений зі списку планет, відомих нам з шкільної лави.
Які небесні тіла вважаються планетами?
За визначенням, прийнятим Міжнародним Астрономічним союзом, планетою може вважатися небесне тіло, яке:
- – обертається навколо світила (Сонця), а не навколо іншої планети; – має масу, достатню для формування кулястої форми і для того, щоб його власна гравітаційна сила перевищувала силу зчеплення твердих тіл; – займає свою власну орбіту одноосібно і не має порівнянного по масі сусідства.
Згідно з цими критеріями, Плутон не є планетою, так як його маса надто мала, щоб надати йому кулясту форму. Дійсно, за своїми обрисами Плутон швидше є неправильним уламком, ніж справжньою планетою.
Крім того, він володіє однаковим по масі супутником Хароном зі складною орбітою взаємного обертання. Тобто за всіма ознаками, це подвійна карликова планета Плутон-Харон. Крім нього, астрономи вважають карликовими планетами астероїд Цереру, орбіта якого пролягає між орбітами Юпітера і Марса, а також астероїди поясу Койпера – Седну і Еріду.
Дев’ята планета
Втім, цілком можливо, що число околосолнечных планет все ж залишиться рівним дев’яти. В кінці січня 2016 року астрономи К. Батигін і М. Браун заявили про виявлення нової планети, орбіта якої пролягає у 20 разів далі від сонця, ніж орбіта Нептуна.
Повний обіг навколо Сонця ця гіпотетична планета здійснює більш ніж за 10 тисяч років. Вчені поки що не представили вичерпних доказів її існування, але стверджують, що ймовірність становить приблизно 90%. Назви нової планеті поки що не дали – в документах, представлених на суд наукової громадськості, вона названа просто “дев’ятою планетою”.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)