Системний напрямок в менеджменті
Сутність системного підходу
Системний підхід не є набором інструкцій та принципів для управлінців, він являє собою спосіб мислення по відношенню до компанії і управління в ній.
Система являє собою певну цілісність, яка складається з взаємозалежних і пов’язаних частин, кожна з яких може внести свій внесок у функціонування цілого. Відповідно до визначення системи, головне завдання будь-якого керівника – необхідність бачення компанії в цілому, в єдності складових її частин, прямо або побічно взаємодіють і один з одним, і з зовнішнім середовищем.
Керівник у своїй роботі повинен врахувати, що будь-які, навіть приватні, управлінські впливи на будь-яку частину компанії обов’язково приведуть до численних, а часто непередбачуваних наслідків. Ці наслідки необхідно враховувати при управлінні, для чого необхідне знання основних законів побудови систем.
Принципи системного підходу
Основними принципами системного підходу є:
- Цілісність (можливість розгляду системи як єдиного цілого, і в той же час як підсистеми для вищого рівня). Ієрархічність побудови – наявність декількох (принаймні, 2) елементів, які розташовуються на підставі підпорядкованості елементів нижчого рівня до елементів вищого рівня. Структуризація (уможливлює проведення аналізу елементів системи і відстеження їх взаємозв’язку в рамках певної організаційної структури). Множинність (застосування кібернетичних і економічних моделей, а також засобів математики для постановки окремих елементів і системи в цілісності).
Сучасною наукою управління організація (підприємство, фірма) розглядається в якості складної, відкритої системою. Якість “відкрита” говорить про те, що в процесі нормального функціонування будь-якого підприємства важливим є обмін із зовнішнім середовищем різноманітними ресурсами. “На вході” підприємство отримує сировину і обладнання від контрагентів, фінансові кошти від банківських організацій, персонал тощо “На виході” відбувається поява готової продукції, яку компанія реалізує своїм покупцям.
Системний підхід знаходить застосування в якості способу упорядкування управлінських проблем, за допомогою якого відбувається здійснення їх структури, визначення цілей рішень, вибір варіантів, установка взаємозв’язків і залежно частин проблем, а також чинники і умови, які впливають на їх рішення.
За допомогою системного підходу до аналізу проблемного питання можна виявити фактори і причини, які призводять до виникнення проблеми в цілому, а також її складових елементів.
Підхід важливий при появі нової проблемної ситуації, з якої компанія раніше не стикалася. На цій стадії виникає потреба в зборі інформації, дослідженні всіх фактів, які допомагають вирішити дану ситуацію. У справу може піти вивчення звітів, розмови з працівниками підприємства, консультації з керівництвом та фахівцями інших підрозділів. Всю зібрану інформацію потрібно оцінити з точки зору її надійності і джерел надходження для того, що б виключити вплив недостовірних відомостей.
Цілі системного підходу
Основними цілями при системному підході є:
- Зменшення емерджентність; Збільшення синергічність; Гарантія стійкого функціонування компанії; Адаптивність в роботі підприємства; Організація спільної роботи підсистем організації (персонал – керівництво, збут – покупці).
Системний підхід дає можливість комплексної оцінки будь-якої виробничо-господарської діяльності. Цей підхід допомагає проаналізувати будь-яку ситуацію в рамках окремо взятої системи, виявити проблеми входу, процесу і виходу.
Використання системного підходу на всіх рівнях системи управління дає можливість найкращим чином сформувати процес прийняття рішень.
(2 votes, average: 3.50 out of 5)