Системний червоний вовчак
Серед захворювань, активне вивчення яких почалося в останні кілька десятиліть, досить велика увага приділяється аутоімунних хвороб. Причиною цих патологічних процесів стає порушення нормальної діяльності імунної системи – організм сприймає свої власні тканини як чужорідні і починає знищувати клітини.
Причини виникнення червоного вовчака
Особливістю цих хвороб стає множинне ураження органів – серця, кровоносних і лімфатичних судин, нирок, головного і спинного мозку, периферичних нервів, кровотворних органів, випікання підшлункової залози, дивуватися можуть практично всі системи організму пацієнта.
Причини виникнення червоного вовчака.
До теперішнього часу не вдалося достовірно встановити причину розвитку червоного вовчака, причому останнім часом більшість ревматологів схиляється до думки, що дискоїдний червоний вовчак, при якій виникає ізольоване ураження шкіри і системний червоний вовчак, для якої характерно поширене ураження внутрішніх органів і шкіри є двома різними захворюваннями.
Значна кількість хворих ВКВ – це жінки молодого віку, у яких захворювання вперше виникає в періоді статевого дозрівання, після вагітності, пологів або аборту, другий віковий пік захворюваності пов’язаний з періодом згасання репродуктивної системи. Саме тому велике значення надається коливань рівня жіночих статевих гормонів, стресів і виснажують захворювань, які супроводжуються вираженим гормональним дисбалансом. Чоловіки ВКВ взагалі хворіють дуже рідко – на 10 хворих жінок зустрічається тільки один пацієнт чоловік, причому у них захворювання розвивається виключно в молоді роки.
До теперішнього часу не вдалося достовірно встановити причину розвитку червоного вовчака
Крім того, значення надається так званим “повільним” вірусних інфекцій – носія вірусів інфекційного мононуклеозу, цитомегаловірусу, вірусів герпесу різних типів. Але більшість пацієнтів чітко пов’язують початок захворювання з надмірним перебуванням на сонці – ультрафіолетові промені є своєрідним пусковим механізмом, який “запускає” процеси аутосенсибилизации організму. У відповідь на дію факторів виникає імунне запалення, при якому організм намагається знищити ті клітини, які йому здаються чужорідними.
Прояви захворювання.
Взагалі при ВКВ можливо три варіанти появи перших симптомів і спираючись саме на них, ревматологи та лікарі суміжних спеціальностей отримують можливість скласти прогноз захворювання і, відповідно, підібрати необхідне в кожному конкретному випадку лікування.
При гострому варіанті перебігу системного червоного вовчака (на щастя, він виявляється найрідше) хвороба починається з різкого підйому температури, вираженого загального нездужання, різкої слабості, появи болю в грудній клітці і попереку, утрудненого дихання. Часто виникають ознаки ураження життєво важливих органів – серця, нирок, нервової системи, органів дихання, порушення активних рухів через появу ознак важкого поліартриту. Такий варіант розвитку патологічного процесу найчастіше виявляється у дівчаток, дівчат і молодих жінок, але більшість лікарів про можливу наявність патології сполучної тканини починають думати тільки тоді, коли призначена терапія з великими дозами антибіотиків не дає очікуваного ефекту – таке лікування навпаки призводить до прогресивного погіршення стану пацієнтки.
Прояви захворювання
Саме тому при неефективному лікуванні пневмонії або гломерулонефриту, в тих випадках, коли ознаки патологічного процесу під впливом призначається стандартної терапії тільки посилюються, необхідно проведення лабораторного та інструментального дослідження для виявлення в сироватці крові характерних змін.
Сьогодні аналізи на антитіла до ДНК організму і її окремих різновидів, специфічні дослідження на антитіла до певних тканин можуть виконуватися в будь-який сучасно обладнаній лабораторії – практично в кожному досить великому населеному пункті можна знайти кілька медичних центрів, в яких виконуються ці дослідження. І навіть їх вартість виявляється зазвичай доступною для більшості пацієнтів, адже гостра ВКВ при відсутності правильно підібраного лікування може призводити до смерті пацієнта протягом 6-12 місяців.
Вчені знайшли панацею від червоного вовчака
При підгострому перебігу системного червоного вовчака на перше місце в скаргах пацієнтів виходять порушення руху (вони суб’єктивно переносяться найгірше), і вже до поразки суглобів поступово приєднуються симптоми ураження серця, нирок, органів дихання, порушення кровотворення. Температура тіла може підвищуватися періодично до 38 гр. С, поступово з’являється загальна блідість шкіри з характерним рум’янцем на щоках, який нагадує “метелика”, часто пацієнти втрачають у вазі, виникають трофічні розлади придатків шкіри (випадання волосся, витончення і ламкість нігтів, сухість шкіри). Захворювання протікає зі зміною загострень і ремісії, і поліорганна недостатність при правильно підібраному лікуванні приєднується через 10-15 років.
При хронічному перебігу системного червоного вовчака на перший план виходять ознаки ураження шкіри – саме цей варіант розвитку хвороби особливо схожий на ДКВ, при якій ураження внутрішніх органів мінімально. До витончення і високої чутливості шкіри до сонячних променів поступово приєднується біль в суглобах і скутість при русі, невелике схуднення і зниження працездатності, але, тим не менш, протягом досить довгого часу пацієнти зберігають звичний спосіб життя навіть без лікування. Хронічний перебіг системного червоного вовчака відрізняється відносної доброкачественностью, жінки можуть нормально створювати сім’ї та народжувати дітей – найголовніше не допускати загострення процесу і всіляко уникати тих чинників, які різке погіршення стану.
Системний червоний вовчак при сучасному рівні розвитку медицини – це не вирок, це те захворювання, жити з яким можна навчитися при будь-якому варіанті перебігу хвороби.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)