Системи світу

Подання про рух сформувалося на основі спостережень за рухом не тільки тіл на поверхні (або поблизу поверхні) Землі, а й небесних тіл – планет, Місяця, Сонця і зірок. Для пояснення руху небесних тіл давньогрецький вчений Клавдій Птолемей (II ст.) У трактаті “Велике математична побудова астрономії в ХШ книгах” виклав уявлення про геоцентричної (від грец. Geo – земля) системі світу. Згідно з уявленнями Птолемея, Місяць, планети і Сонце зверталися навколо Землі по кругових орбітах (рис. 3). Система світу Птолемея проіснувала аж до середини XVI ст., Коли польський вчений Микола Коперник (1473-1543) обгрунтував геліоцентричну (від грец. Helios – сонце) систему світу (рис. 4, а). Вона фактично відповідає і сучасному стану науки: в центрі Сонячної системи знаходиться Сонце, і навколо нього по орбітах звертаються планети (рис. 4, б).
Система світу, запропонована Коперником, довгі роки не приймалася його сучасниками, оскільки суперечила античним уявленням про рух, які були визнані церквою. Таким чином, виходило, що Коперник робив замах на догмати католицької церкви, що мала в середньовічній Європі величезну владу. І тільки роботи німецького вченого Йоганна Кеплера (1571 -1630), який сформулював на основі астрономічних спостережень закони, яким підкоряється рух планет, стали вирішальним аргументом на користь вчення Коперника.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.00 out of 5)

Системи світу