Систематичне положення людини
Положення людини в системі тваринного світу. Таксони – це систематичні групи організмів, пов’язані тим чи іншим ступенем спорідненості, тому аналіз систематичного положення виду Людина розумна допоможе нам отримати перші уявлення про його походження.
Людина відноситься до типу хордових, підтипу хребетних, класу ссавців, ряду приматів, сімейству гомінідів, роду Людина (Homo), виду Людина розумна (Homo sapiens).
Як у всіх хордових, у людини на ранніх стадіях ембріонального розвитку закладається хорда, над нею формується нервова трубка, а під нею – кишечник.
Як у всіх хребетних, у людини формується внутрішній скелет, основою якого є хребет. Кровоносна система замкнута. Нервова система диференціюється на спинний і головний мозок, на периферії знаходяться нерви, нервові вузли.
Як представник класу ссавців, людина має грудобрюшну перепону – діафрагму, що бере участь в диханні. Вона розділяє порожнину тіла на грудну і черевну (рис. 4, 5).
Легкі ссавців складаються з багаторазово розгалужених трубочок, що закінчуються легеневими бульбашками – альвеолами, де відбувається газообмін. Тіло має постійну температуру. Серце чотирикамерне. Жіночі особини ссавців виношують плід в матці і після народження вигодовують дитинча молоком, яке утворюється в молочних залозах.
Як у всіх представників приматів, у людини є ключиця, на пальцях плоскі нігті, а не кігті, великий палець протиставлений всім іншим.
Сімейство гомінідів, крім людини, включає людиноподібних мавп: гібон, орангутана, горилу, шимпанзе. У них є велика схожість з людиною в генетичному матеріалі (наприклад, 90% генів шимпанзе ідентично генам людини). Мавпи і люди хворіють багатьма однаковими хворобами.
До роду Людина, крім нині існуючого виду, відносяться і вимерлі форми. Сучасна людина відрізняється від інших гомінідів розвиненим мозком, мовою, прямоходінням. У мавп хапальну функцію в рівній мірі зберегли і ноги, і руки. Хапальний функція людської руки надзвичайно вдосконалена, а ноги її втратили і тепер виконують тільки опорну функцію. Пальці ніг стали коротшими, зате з’явилися склепіння стопи. З прямоходінням пов’язано і виникнення вигинів хребта. Завдяки цим змінам відбувається ослаблення струсів, що виникають при рухах.
Людина розумна – результат не лише біологічної, а й соціальної еволюції. Чим далі рухається людство по шляху історичного розвитку, тим більшого значення набуває засвоєння досвіду попередніх поколінь, накопиченого в продуктах праці та у досягненнях науки і техніки.
Рудименти і атавізми як докази тваринного походження людини. Важливим доказом походження людини від тварин є наявність в його тілі рудиментів – особливих органів, які функціонували колись у предків (рис. 6). Потім ці органи втратили первісне значення і в життєдіяльності людини участі не беруть або майже не приймають. До рудиментарним органам в людському тілі відносяться: відросток сліпої кишки – апендикс, куприкові хребці (залишки скелета хвоста); вушні м’язи, що дозволяють деяким людям ворушити унтами; залишки волосяного покриву по всьому тілу; третє віко.
Іншим важливим доказом спорідненості людини і тварин є атавізми – поява в окремих людей ознак, які були властиві нашим далеким предкам, але втрачені в ході еволюції. Це такі ознаки, як сильне оволосіння всього тіла, многососковость та ін.
Таксонів, рудименти, атавізми.
Питання
1. Що таке рудимент? Наведіть приклади.
2. Що таке атавізм? Наведіть приклади.
Завдання
1. Випишіть в три стовпчики ознаки, які вказують на приналежність людини до підтипу хребетних, класу ссавців і ряду приматів.
2. Порівняйте людини і людиноподібних мавп. У чому їх схожість і відмінності?
(2 votes, average: 4.00 out of 5)