Система сучасних природничих, гуманітарних і суспільних наук
Наука є багатогранним і цілісним утворенням, окремі компоненти якого, в тому числі гуманітарні та природничі науки, в своїх світоглядних і методологічних основах найтіснішим чином пов’язані між собою. Вся історія пізнання свідчить про наявність потужних потоків знань, ідей, образів, уявлень від природних наук до гуманітарних, суспільних і, навпаки, між науками про природу і науками про суспільство і людину. Особливо важливу роль це взаємовплив грало в періоди зміни парадигми, наукових революцій і кардинальних перетворень способів пізнання, принципів і методів наукової діяльності.
Природознавство завжди справляло значний вплив на розвиток гуманітарних і суспільних наук як своїми методологічними установками, так і общеміровоззренческімі уявленнями, образами та ідеями. Особливо потужним цей вплив стало зараз – в епоху науково-технічної революції, радикальної зміни ставлення людини до світу і природі, глобальних процесів інформатизації суспільства, інтеграційних, комп’ютеризованих та побудованих на інформаційних технологіях процесів і в науці, і в духовній культурі в цілому.
Це дуже важливо саме в наш час, коли взяли гору в природознавстві досягнення концепції детермінізму, статистичних законів імовірнісного детермінізму, а в філософії – нові висновки з принципу невизначеності квантової механіки, накочується нова хвиля міфологізації культури, масову свідомість реміфологізіруется. У ньому частіше ставляться під сумнів досягнення, цінності та можливості наукового пізнання світу (відбувається сплеск інтересу до містицизму, розквіт квазінаукового миротворчості, спіритизму, паракультурних форм свідомості, окультизму, магії, астрології); втеча від матеріалізму до містики, від науки до міфу стало модою для вітчизняного та зарубіжного скептицизму У цих умовах набуває особливої значущості утвердження ідеалів науково-раціонального ставлення до дійсності, на яких побудована вся наша цивілізація.
Related posts:
- Специфіка об’єкта і предмета соціально-гуманітарних наук Термін “соціально-гуманітарні науки” прийшов на зміну широко поширеній раніше терміну “суспільні науки”, під якими розумілися насамперед науки про суспільство і лише в малому ступені – науки про людину. Це й не дивно, бо в марксистській парадигмі людина була “вбудований” у суспільство, розглядався як функція соціальних відносин. Тепер іноді термін “гуманітарні науки” вживають у такому сенсі, […]...
- Методологія природничих і гуманітарних знань З самого свого виникнення і аж до кінця XIX століття методологія науки була орієнтована на ідеал природничо-наукового знання, насамперед математичного і фізичного, яке протягом всієї історії науки, починаючи з давніх греків і до XX ст., Вважалися взірцем наукового знання. (Згадати хоча б Канта: “У науці стільки науковості, скільки в ній математики” або Галілея, зокрема, його […]...
- Дослідницькі програми соціально-гуманітарних наук Соціально-гуманітарні науки конституювався порівняно пізно – у другій половині ХІХ ст. Саме в цей період почала усвідомлюватися специфіка суспільства (його незвідність до природи) і людини (його незвідність до природних і соціальних факторів). Раніше ця специфіка не враховувалася. У ХVІІ – ХVІІІ ст. в науці панувала механічна картина світу, яка, будучи загальнонаукової, визначала відповідну трактування суспільства […]...
- Наука та система наук Наука – це сфера діяльності людини, яка спрямована на теоретичну систематизацію знань про дійсність, що носять об’єктивний характер. Наука та наукові знання Основою будь-якої науки є збір фактів, їх обробка, систематизація, а також критичний аналіз, який дозволяє побудувати причинно – наслідковий зв’язок. Гіпотези і теорії, які підтверджуються фактами мул дослідами, формулюються у вигляді законів суспільства […]...
- Чим відрізняються соціальні науки від гуманітарних Куди піти вчитися? Стати соціальним педагогом або вибрати гуманітарну професію? А як визначитися, якщо можливості величезні, а зрозуміти що є що досить складно? Питання, питання, питання… І вони хвилюють багатьох молодих людей, та й не тільки їх. Ми спробуємо відповісти на них і привести основні показники того, чим гуманітарні науки відрізняються від соціальних. Визначення гуманітарних […]...
- РЕАЛІЗМ ЯК НАПРЯМ У СВІТОВІЙ ЛІТЕРАТУРІ. РОЗКВІТ РЕАЛІСТИЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ, ЙОГО ЗВ’ЯЗОК ІЗ РОЗВИТКОМ ПРИРОДНИЧИХ НАУК – ВІД РОМАНТИЗМУ ДО РЕАЛІЗМУ Мета: формування предметних компетентностей: розкрити особливості мистецтва XIX ст.; показати цілісність, безперервність літературного процесу; розвивати навички характеристики художнього напряму; пробуджувати інтерес до мистецтва XIX ст.; виховувати шанобливе ставлення до творів мистецтва; формування ключових компетентностей: уміння вчитися: розвивати навички оцінювання культурно-мистецьких явищ; комунікативної: розвивати навички роботи в групі; інформаційної: розвивати навички роботи із джерелами інформації; загальнокультурної: […]...
- Взаємодія науки цивільного права та інших наук Наука цивільного права знаходиться у взаємодії з іншими науками, займаючи серед них важливе місце. В першу чергу наука цивільного права органічно взаємопов’язана з іншими правовими науками. Перш за все, цивільне право спирається на систему фундаментальних понять і категорій, які розроблені теорією держави і права. Наприклад, це відноситься до положень про предмет і метод правового регулювання, […]...
- Система біологічних наук Сучасна біологія – це сукупність природничих наук, що вивчають життя як особливу форму існування матерії. Одними з перших в біології склалися комплексні науки: зоологія, ботаніка, анатомія і фізіологія. Пізніше всередині них сформувалися більш вузькі дисципліни, наприклад всередині зоології з’явилася іхтіологія (наука про риб), ентомологія (про комах), Арахнология (про павуків) і т. Д. Різноманіття організмів вивчає […]...
- Чим відрізняються соціальні знання від гуманітарних? Важлива частина науки – соціальні та гуманітарні знання. У чому їх специфіка? Чим відрізняються соціальні знання від гуманітарних? Факти про соціальні знаннях Під соціальними розуміються знання про суспільство, про ті процеси, що відбуваються в ньому. Це може бути взаємодія людей один з одним на рівні вирішення побутових питань, в області бізнесу, в сфері політики. Соціальні […]...
- Вимірювання суспільних явищ Іван Петрович Суслов один з небагатьох національних вчених-економістів значну частину своїх наукових досліджень присвятив основним проблемам розвитку теорії вимірювань. У монографії “Методологія економічного дослідження” (1983 р) серед інших проблем їм викладені філософські основи природи і особливості вимірювання суспільних явищ. Їм обгрунтовані необхідність і плідність розгляду економіки і суспільства в цілому як імовірнісної системи, дана класифікація […]...
- Чим відрізняється соціологія від інших наук? Соціологія – наука про суспільство. Однак соціальні процеси – предмет вивчення багатьох інших дисциплін. У яких випадках потрібно застосування більш вузькоспеціалізованих методів їх дослідження? Чим відрізняється соціологія від інших наук? Що таке соціологія як наука? Предмет соціології – суспільство як єдиний організм. Дана наука припускає використання системного підходу до дослідження процесів взаємодії людей один з […]...
- Вимірювання в гуманітарних науках Існують дослідження, в яких неможливо провести точні вимірювання досліджуваних величин. Особливо часто це трапляється в гуманітарних науках, наприклад в соціології чи психології. У цьому випадку числа, необхідні для подальшої обробки даних, отримують непрямим шляхом. Можна класифікувати будь-які властивості, віднести їх, як уже говорилося вище, до певної категорії, а потім порахувати число об’єктів, що потрапили в […]...
- Диференціація всередині економічних наук Розвиток економічних наук відбувається шляхом диференціації і інтеграції знання (спеціально питаннями систематизації економічних знань, класифікації економічних наук займалися радянські економісти Д. І. Розенберг, Е. Хмельницька, К. В. Остров’яни і ін.). Диференціація всередині економічних наук відбувається шляхом виділення з єдиного масиву знань окремих сторін аналізу в особливі предмети. Відбувається це в міру накопичення наукового матеріалу, необхідність […]...
- Інтеграція наук при вивченні художньої літератури Інтеграція наук при вивченні художньої літератури (лат. integratio – поповнення, відновлення) – процес взаємодії різних галузей знань і відносно самостійних гуманітарних та природничих наук у вивченні сутності художньої літератури і функціонування завершених творів у житті суспільства. Значення І. н. при в. х. л. усвідомилося після виділення літературознавства в окрему наукову галузь, з поглибленням диференціації методологічного […]...
- Бекон “Велике відновлення наук” – коротко Всі головні книги Френсіса Бекона об’єднуються в одне гігантське твір під назвою “Велике відновлення наук” (або “Велике відродження наук”). Автор ставить у ньому перед собою три завдання: 1) огляд всіх наук (з встановленням та спеціальної ролі філософії), 2) розвиток нового методу природознавства і, 3) його застосування до одиничного дослідженню. Рішенню першої задачі присвячені твори Бекона […]...
- Філософські проблеми конкретних наук Кожна наука у своєму розвитку стикається з безліччю проблем емпіричного чи теоретичного характеру, які вона так чи інакше з часом сама ж і вирішує. Поряд з ними в змісті наукового знання виявляються проблеми, які все ж не можуть бути вирішені зусиллями лише науковців, оскільки вимагають філософського осмислення. До філософських проблем конкретних наук відносяться: 1. Питання, […]...
- Формування нових суспільних відносин У соціально-економічному плані становлення і розвиток новоєвропейської культури і науки здійснювалося в рамках буржуазних суспільних відносин, істота яких можна зрозуміти, якщо кинути побіжний погляд на попередню історичну епоху – середньовічну. Середньовічне суспільство було суспільством традиційним, система моральних та світоглядних цінностей якого визначалася католицьким християнством. Саме в релігії католицизму знайшли своє вираження панівні в ту епоху […]...
- Методологічні проблеми медичних наук Через всю історію філософської думки і науки червоною ниткою проходить низка проектів, спрямованих на перебудову системи раціонального знання. Філософи і вчені, як правило, шукали вихід шляхом зміни концептуальних основ власної науки, звертаючись при цьому до предметних полях інших наук і філософських вчень. У результаті стало загальновизнаним, що головним у науковому пізнанні повинен бути метод як […]...
- Періодизація розвитку технічних наук Технічні знання виникли раніше наукових знань, фактично з появою Homo sapiens. Розглянемо коло дослідницьких проблем, для вирішення яких необхідно знати історію технічних знань, закономірності формування і розвитку технічних наук і т. П. 1. Історія технічних наук необхідна для конструктивного розвитку філософсько-методологічного аналізу технічних наук. Вивчення історії технічних знань сприяє поглибленню концепції науки та її розвитку. […]...
- Класифікація економічних наук Класифікація економічних наук здійснюється за кількома критеріями, головні з яких – ступінь спільності охоплення об’єкта дослідження і характер відносини до практики. За ступенем спільності охоплення об’єкта дослідження економічні науки поділяються на загальні і конкретні (приватні). До загальних економічних наук відносяться: політична економія, історія народного господарства, історія економічної думки; науки, що вивчають загальне регулювання господарських процесів […]...
- Класифікація наук Конта – коротко Досліджуючи порядок, в якому науки здійснили свій перехід з однієї стадії в іншу, Огюст Конт прийшов до своєї чудової класифікації наук. Розглядаючи різні науки, можна, на думку Конта, помітити, що вони природним чином розташовуються в порядку зростання складності при спадної спільності, так що кожна залежить від істин всіх попередніх їй наук, плюс ті істини, які […]...
- Наука: визначення науки Наука – вид пізнавальної діяльності, спрямований на вироблення нового об’єктивно – істинного знання про навколишньої дійсності. Наука також є соціальним інститутом і видом діяльності. Об’єктивно-істинне і (або) системно організоване, обгрунтоване знання здавна прийнято називати науковим знанням. Поряд з науковим знанням є різноманітні форми ненаукового знання – міфологічне, релігійне, художнє, повсякденне та ін. Особливості наукового пізнання […]...
- Філософія права в системі наук про правове поле Витоки філософії права йдуть в осмислення правової культури античного світу. Проте термін “філософія права” виник тільки в XVIII в. Його автором є німецький юрист Гуго Гроцій. За задумом Гуго Гроція юриспруденція (правознавство) як сукупність знань, що стосуються норм права та їх практичного застосування, повинна включати в себе три блоки: – юридичну догматику (теорію права); – […]...
- Методи природничих досліджень Наукове знання являє собою систему, що має кілька рівнів пізнання, що розрізняються за цілою низкою параметрів. Залежно від предмета, характеру, типу, методу і способу одержуваного знання виділяють емпіричний і теоретичний рівні пізнання. Кожен з них виконує певні функції і розташовує специфічними методами дослідження. Рівням відповідають взаємопов’язані, але в той же час специфічні види пізнавальної діяльності: […]...
- Твір “Роль гуманітарних знань у житті людини” Є багато різних речей, які ми цінуємо. Хтось віддає перевагу бізнесу, так як бачить у ньому свій успіх, хтось намагається досягти успіху в політиці. Кожна людина по-різному дивиться на речі. Але є та категорія, яка не піддається жорстокій критиці і по праву є дуже важливою частиною нашого життя – це знання. Протягом всієї історії саме […]...
- Природознавство – комплекс наук про природу Природознавство, як вказувалося раніше, – це сукупність наук про природу, взятих у їх взаємозв’язку. Однак дане визначення не відображає повною мірою суті природознавства, оскільки природа виступає як єдине ціле. Ця єдність не розкривається жодної приватної наукою, ні всій їх сукупністю. Безліч спеціальних природничих дисциплін своїм змістом не вичерпує всього, що ми розуміємо під природою: природа […]...
- Система ринків Сама по собі ця система являє єдину систему сегментів різного призначення. Вона складається з наступних компонентів: Споживчі блага, послуги; Робоча сила (отримання населенням роботи і постійного доходу); Цінні папери, валюта (здійснення угод на біржі); Інтелектуальна власність, досягнення науково-технічного прогресу; Засоби праці; Духовні блага (книги, газети, журнали, виставки, кінотеатри, туристичні поїздки). Що це, ринок товарів і […]...
- Викриття суспільних пороків і вад кріпосницького ладу в поемі “Енеїда” – ІВАН КОТЛЯРЕВСЬКИЙ – 9 клас Важливе місце в ідейно-художній системі “Енеїди” посідає викриття вад феодально-кріпосницького суспільства, засудження експлуататорської політики, хабарництва, крутійства, моральної розтлінності. У поемі відображено моральні принципи трудового народу, його гнів, спрямований проти панства, і пристрасне бажання справедливості. Найбільш яскраво викриття суспільних пороків і кріпосницького ладу простежується у змалюванні картин пекла і раю. У пеклі “мордують” панів, “що людям […]...
- “Урок літератури в умовах 12-річної школи: 5-9 класи” – Рецензія на практико-оріентовану монографію кандидата педагогічних наук В. І. Шуляра Н. Волошина, Член-кореспондент АПН України, Доктор педагогічних наук, професор, Заступник директора Інституту педагогіки АПН України Реформування освітньої системи в Україні вимагає забезпечення її науково-методичними напрацюваннями, які допоможуть і майбутньому вчителеві літератури, й вчителеві-практику зреалізувати поставлену перед ними мету та завдання. Видання “Урок літератури в умовах 12-річної школи: 5-9 класи” Шуляра Василя Івановича представлено як практико-орієнтована […]...
- Основні етапи розвитку біологічних наук. Методи досліджень Існування людини з моменту її виникнення було настільки невіддільне від навколишнього живого світу, що людина була змушена пізнавати його, збирати і передавати відомості про рослини і тварин іншим поколінням. Уже в Стародавньому Єгипті, Вавилоні, Індії були зроблені перші спроби розділити (класифікувати) організми на корисні (можна використовувати в їжу) і небезпечні (отруйні, хижаки), на тварини і […]...
- Текст у сучасних дослідницьких парадигмах Всеукраїнська науково-практична конференція з проблем викладання лінгвістичних, літературознавчих, методичних курсів у м. Суми О. Семеног, Доктор педагогічних наук Київ Неоантропоцентричні тенденції, зміна системно-описової парадигми мови на комунікативно-прагматичну, тенденції гуманізації та інтеграції в розвитку фольклористики, культурології, етнології, педагогіки, потреби формування у студентів-дослідників творчих здібностей до аналізу та інтерпретації художніх творів, виховання високої естетичної культури, розвиток читацької […]...
- Проблема буття у світлі сучасних наукових теорій Історико-філософський екскурс показує різноманіття трактувань буття. Сучасні уявлення про буття складаються на основі філософського і наукового пізнання, вони є синтез метафізичних ідей і наукових теорій. Наукові відкриття XX століття радикально змінили наші уявлення про світ і, звичайно, сильно вплинули на вчення про буття. Серед наук, які провели революційну ломку колишніх стереотипів і парадигм, особливе місце […]...
- Система права, система законодавства, правова система В процесі створення нормативних правових актів законодавець має значну ступінь волі і може на свій розсуд, керуючись потребами практики та цілями державного управління, об’єднувати нормативні акти або поміщати норми різних галузей права в єдиний нормативний акт. Таким чином формується система законодавства – сукупність нормативних правових актів (зовнішніх форм вираження юридичних норм), розташованих у відповідності з […]...
- Зовнішні ефекти суспільних благ При користуванні суспільними благами ситуація прямо протилежна: позитивні зовнішні ефекти поширюються на багатьох людей, а негативних зовнішніх ефектів – порівняно мало. Позитивні зовнішні ефекти – це вигоди, що дістаються тим, хто не брав участь у їх створенні. Тому економічна теорія акцентує увагу на ту обставину, що вони спонукають людей до “безбилетному” поведінки, наприклад, не платити […]...
- Експериментальні методи в природничих науках Експериментальні методи – основа природознавства. Спостережливість, безсумнівно, допомагає нам у повсякденному житті, навчанні. Ця важлива якість визначає число і характер побачених та зазначених нами деталей при знайомстві з різними явищами і в кінцевому рахунку обьем матеріалу, почерпнутий нами з практики, який потім ми будемо аналізувати. Від цього залежить, наскільки всебічно ми розглянемо предмет дослідження або […]...
- Руссо “Чи сприяло відродження наук і мистецтв очищенню моралі” В 1749 р академія міста Діжона запропонувала на тему конкурсного твору питання історичний: сприяло відродження наук і мистецтв очищенню моралі? Але Руссо, який взяв участь у конкурсі та виграв його, перетворив це питання в питання філософське. Відповідь, даний їм, був негативним, і в цьому й полягала вся його оригінальність. Поява у пресі міркування Руссо про […]...
- Загострення суспільних суперечностей Швидко розвивався в Англії буржуазний уклад вів до зростання суперечностей між прихильниками змін і тими, хто стояв за збереження колишніх порядків. Опорою останніх було аристократичне старе дворянство. Воно прагнуло зберегти свої привілеї і доходи, не допустити піднесення швидко багатіли представників буржуазії. Старе дворянство і англіканська церква бачили запорука збереження колишніх порядків у королівській династії Стюартів, […]...
- Чим соціальні системи відрізняються від суспільних Соціальні системи – це особливий клас, що має суттєві відмінності не тільки від неорганічних систем (наприклад, технічних або механічних), але і від природних систем. Часто можна почути і про існування громадських систем. Спробуємо розібратися, в чому різниця між соціальними і громадськими системами. Насправді, відмінності між соціальними і громадськими системами виділити неможливо, так як, по суті, […]...
- Характеристика суспільних настроїв і літературної доби Просвітництва – Просвітництво у країнах Західної Європи Вісімнадцяте століття відоме в європейській культурній історії як доба Просвітництва. Просвітництво – широка ідейна течія, яка відображала антифеодальний, антиабсолютистський настрій освіченої частини населення Європи у другій половині сімнадцятого – у вісімнадцятому століттях. Просвітництво – рух у сфері культурного та ідеологічного життя, який включав у себе політичні, суспільні, мистецькі ідеї, зокрема ідеї прогресу, волі, справедливого і […]...
- Наука – система пізнання об’єктивних законів світу Результатом наукової діяльності є система розвивається доказового і обгрунтованого знання. Наукове знання, отримане на основі перевірених практикою методів пізнання, виражається в різних формах: у поняттях, категоріях, законах, гіпотезах, теоріях, наукову картину світу, або в інструментарії науки. Використання такого інструментарію дає можливість передбачення і перетворення дійсності в інтересах природи, суспільства і людини. У різних галузях пізнання […]...