Система “політичної рівноваги”

У 16-17 століттях, як і колись, в Європі виділялося кілька найбільш могутніх держав. Якщо одна з держав посилювалася, решта укладали одна з одною союзи, щоб послабити грізного суперника.

Таким чином, жодна держава не могла надмірно посилитися. У цю систему “політичної рівноваги” залучалися і менш значні держави.

З кінця XV ст. найсильнішими державами Західної Європи були Франція, Іспанія і Священна Римська імперія (з 1519 Іспанія та імперія об’єдналися під владою Карла V).

Інтереси Франції та Іспанії стикалися постійно. Володіння Габсбургів оточували Францію з усіх боків; дві країни не раз вели суперечки через прикордонні землі. Обидві вони претендували і на італійські території, що призвело до Італійських війн, які велися понад півстоліття – з 1494 по 1559.

Багата, але роздроблена Італія стала легкою здобиччю завойовників. Війна йшла з перемінним успіхом, але на заключному етапі перевага мали іспанці, і їх панування в Італії утвердилося надовго.

Франції довелося відмовитися від своїх домагань, хоча почасти вона компенсувала це іншими придбаннями. Однак через релігійні війни Франція надовго перестала відігравати активну роль у європейській політиці, і в другій половині XVI ст. противагою могутності Іспанії виявилася зміцніла Англія. У зіткненні з нею Філіп II в 1588 зазнав тяжкої поразки.

Згадайте, в чому полягала поразка Іспанії від Англії в 1588.

Рівноправним учасником системи “політичної рівноваги” стала Османська імперія. Підкоривши народи Балканського півострова, турки в XVI ст. розгромили Угорщину і повели наступ на володіння австрійських Габсбургів; їх флот спустошував узбережжі Італії та Іспанії.

Присутність в Європі могутньої мусульманської держави постійно позначалась на міжнародних відносинах. З одного боку, турецька загроза нагадувала народам Європи про те, що, незважаючи на релігійні відмінності, всі вони насамперед християни.

Не раз велися переговори між православною Росією, католицькими і протестантськими країнами про спільні дії проти спільного ворога. З іншого боку, у пошуках рівноваги сил європейські держави вступили в союзи з турками. Особливо досягла успіху в цьому Франція, яка прагнула таким чином послабити Карла V.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Система “політичної рівноваги”