Синдром Плюшкіна
Сидром Плюшкіна проявляється в пристрасті людини накопичувати різний непотріб. Названо це захворювання в честь героя “Мертвих душ”, який збирав у своєму будинку різний непотріб. Є й інші назви подібної проблеми, наприклад, силогоманія або сидром старечого убозтва. Незважаючи на частку гумору, накопичення непотрібних речей може призвести до травматизму, появи плісняви, комах та різних бактерій. Часто в будинках людей з такою проблемою трапляються пожежі.
Причини силогоманії
На даний момент тривають дослідження подібного захворювання, але все ж вдалося виділити кілька основних причин його появи:
Найчастіше така проблема виникає у соціально неадаптованих і емоційно затиснутих людей. До групи ризику можна внести особистостей, які надто скупі і розважливі. Подібні риси характеру при постійному прояві в підсумку можуть перетворитися на синдром Плюшкіна.
Серйозні проблеми в матеріальній сфері або ж невдалий життєвий досвід. У людей, які пережили дефіцит, що виникає звичка все відкладати на “чорний день”.
Перенесені захворювання, які могли негативним чином позначитися на мозкової діяльності, наприклад, атеросклероз.
Сильне емоційне потрясіння: смерть близької людини, розлучення та ін. Збираючи різні речі, людина намагається зберегти пам’ять про минуле.
Сидром старечого убозтва може передаватися від батьків до дітей. Просто формується думка, що подібна поведінка цілком нормально, а значить, так треба жити і їм.
У групу ризику входять також алкоголіки. Це вдалося встановити завдяки проведеним дослідженням, згідно з яким 50% хворих синдромом Плюшкіна, раніше пили багато алкоголю.
Симптоми синдрому Плюшкіна
Спочатку при розвитку цього захворювання оточуючі сприймають безлад, як неакуратність або як результат творчого процесу. У деяких випадках це так і є, але все ж можна виділити явні симптоми, що вказують на силогоманію:
- Бажання зберегти всі речі, навіть ті, які вже не працюють або є непотрібними; Немає можливості навести порядок; Охорона речей і страх з ними розлучитися; Надмірна жадібність; Недотримання особистої гігієни і чистоти в своєму житлі; Замкнутість і відсутність бажання контактувати з іншими людьми.
Фахівці розробили шкалу, що дозволяє визначити стадію патології. На першому етапі спостерігається в приміщенні безлад, але це не приносить ніяких незручностей. Наступна категорія характеризується накопиченням сміття і появою цвілі і неприємного запаху. На третьому етапі розвитку синдрому з’являється сильний сморід, багато бруду і вже важко пересуватися по будинку, оскільки захаращені під’їзди і проходи. На наступному рівні вже неможливо проживати у приміщенні, оскільки захаращена меблі, сантехніка, загалом, практично вся територія. П’ятий етап вказує на непридатність приміщення для житла, і багато людей перетворюють його в склад.
Як лікувати синдром Плюшкіна?
Як вже було сказано, вивчення цього захворювання ще не закінчено, тому немає гарантованого способу, щоб впоратися з цією проблемою. Незважаючи на це, можна виділити кілька факторів, які позитивно позначаться на стані людини і це може допомогти впоратися із захворюванням. Почати варто з визначення причини, яка призвела до появи синдрому Плюшкіна. Якщо людина перенесла якесь психологічне захворювання, потрібна допомога психолога. У такому випадку лікування синдрому Плюшкіна включає терапію і вживання антидепресантів. Завдяки цьому людина зрозуміє, що варто відмовляти від багатьох непотрібних речей, навчиться їх сортувати і т. п. Процес займе багато часу, оскільки різко позбутися від цієї проблеми не вийде.
(2 votes, average: 3.00 out of 5)