СИМВОЛІЧНІ ОБРАЗИ, УСКЛАДНЕНА МЕТАФОРА. ПОЕТИКА ІМПРЕСІОНІЗМУ – МОДЕРНА УКРАЇНСЬКА ПРОЗА
Мета (формувати компетентності): Предметні: літературознавчу: аналіз імпресіоністичної поетики (роль пейзажу, звукових образів, світлотіні); пояснення символічних образів, ускладнених метафор; розкриття образотворчих засобів (внутрішній монолог, прийом контрасту); Ключові: розвиток уміння логічно й послідовно обгрунтовувати своє твердження, робити висновки на підставі спостережень над текстом твору; комунікативну: переконливо й толерантно відстоювати власні погляди в дискусії, ухвалювати спільні рішення; інформаційну: уміння знаходити потрібну інформацію для виконання навчальних завдань; загальнокультурну: формування зв’язних висловлювань щодо проблем навколишнього середовища, дискусія з цього приводу, виховання співчуття, співпереживання і велика відповідальність за майбутнє свого народу; естетичну: усвідомлення краси природи, її благотворного впливу на людину.
Тип уроку: засвоєння нових знань і формування на їхній основі вмінь та навичок.
Обладнання: репродукція картин художника – імпресіоніста Клода Моне, концерт № 6 Вівальді для скрипки з оркестром, презентація “Символічні образи”, таблиця “Психологічна новела”, словник літературознавчих термінів, дидактичний матеріал (тестові завдання).
Наше життя – це те, чим роблять його наші думки.
Марк Аврелій
Новела “Intermezzo” – вінець творчості Коцюбинського.
Сергій Єфремов
ПЕРЕБІГ УРОКУ
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Перевірка домашнього завдання
1. Прочитати заголовки, дібрані учнями до кожної частини новели у вигляді цитатного плану.
2. Поетична хвилинка (2-3 учні за бажанням читають напам’ять вибрані уривки з новели “Intermezzo”).
2. Фронтальне опитування “Мозковий штурм”
Ø Чому деякі літературознавці визначають жанр цього твору як “поезія в прозі”? (Завдяки ліризмові, високій поетичності.)
Ø Чи можна докладно переказати твір? Як зображені події? (Літературознавці вважають, що сюжет твору особливий, внутрішній. Головну композиційну канву становить розвиток думок і почуттів ліричного героя.)
Ø Які образи – зорові чи слухові – переважають у новелі? Як “малює” письменник ниви, волошки? Зачитайте.
Ø Які яскраві образи, метафори вам запам’яталися. Назвіть їх.
III. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
ІV. СПРИЙНЯТТЯ І ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Розповідь учителя
“intermezzo” – твір унікальний в українській літературі. М. Коцюбинський у листі до М. Старицького писав: “За сто літ існування новіша література наша… живилась переважно селом… Селянин, обставини його життя, його нескладна психологія – це все, над чим працювала фантазія українського письменника. Наш інтелігентний читач має право сподіватись від рідної літератури малюнку різних сторін життя, а не одної якоїсь верстви суспільства…”.
І він пише такий твір – це “Intermezzo”. Його не так легко зрозуміти, адже немає чітко окресленої сюжетної лінії, відсутні діалоги, всі події, що відбуваються, проходять ніби через душу героя і ним оцінюються. Тому його стиль досліджувало чимало літературознавців. Творча група наших літературознавців з’ясувала жанр, стиль твору.
2. Розповідь представника групи “літературознавців”
Завдання учням: слухаючи відповідь однокласника, скласти пам’ятку літературознавчих термінів, пов’язаних з новелою М. Коцюбинського.
“Intermezzo” поєднує в собі ознаки і ліричної симфонії, і поеми в прозі, і ліричної драми в прозі, тому що Михайло Коцюбинський на початку твору подає список дійових осіб, і соціально-психологічної політичної новели, і пейзажної новели.
Та все-таки більшість літературознавців сходиться на думці, що “Intermezzo” за жанром – новела.
Новела – це короткий прозовий твір переважно про якусь одну незвичайну подію з несподіваним фіналом. Саме так побудовано і твір “Intermezzo”.
3. Робота з підручником чи довідковою літературою
Визначення ознак психологічної новели.
4. Пояснення вчителя
Написана ця новела в імпресіоністичній манері. Слово “Імпресіонізм” походить від французького “impression” – враження. Назва течії походить від картини Клода Моне “Імпресія. Схід сонця” 1873 р.
Світоглядна основа імпресіонізму – принцип відносності людських знань. На противагу реалістам імпресіоністи доводили, що об’єктивна істина для людини недоступна, а отже, неможливо одразу охопити широку панораму буття, передати узагальнено-типові риси предмета чи явища. Тому ці митці зосереджувалися на відтворенні миттєвих вражень від безпосереднього зіткнення з якимись явищами, на щонайточнішому фіксуванні сприйнятого у певний конкретний момент. Отже, імпресіонізм – це мистецтво передачі безпосередніх вражень.
Митець-імпресіоніст прагне відтворити дійсність за допомогою яскравих спалахів-образів, які надають побаченому особливого емоційного забарвлення. Проте кожному з видів мистецтва властиві свої засоби творення.
5. Бесіда з учнями за картиною Клода Моне “Імпресія. Схід сонця”
Ø На яких елементах Клод Моне зосереджує основну увагу? Як це виявляється в картині?
Ø Які кольори переважають на полотні? Чи допомагають вони розкрити внутрішній світ людини?
Ø У чому своєрідність творчої манери митця, техніки виконання? Чому, на вашу думку, живописець прагне відтворити реальність, не акцентуючи увагу на ідеологічних моментах? Чи вдається йому це повною мірою?
Ø А чи могли імпресіоністи зовсім не інтерпретувати побачене. Від чого це залежить?
6. Коментар учителя
Фіксуючи перше миттєве враження від об’єкта, художники-імпресіоністи намагалися максимально наблизитися до “правди дійсності”, побаченої неупередженим оком. Якщо імпресіоністичний живопис часто був мистецтвом кольорових плям, то література цього напряму передавала мінливі нюанси настрою, невпинні перебіги почуттів.
Під впливом малярства імпресіонізм поширився і на літературу. Основоположниками літературного імпресіонізму вважаються брати Гонкури, французькі прозаїки. В українській літературі імпресіоністичне письмо властиве творам В. Стефаника, Ольги Кобилянської. Михайло Коцюбинський свої новели писав також в імпресіоністичній манері. Адже ознаками імпресіонізму є заглиблення у внутрішній світ людини, відтворення зоровими і слуховими образами, художніми деталями найтонших змін у настрої героя. Все це ми знаходимо в новелі “Intermezzo”. У творі Коцюбинський показує, як під впливом сонця, нив у червні, зозулиного “ку-ку”, співу жайворонка змінюється внутрішній стан героя.
7. Запис тез у зошит
Ø Імпресіонізм – течія в літературі й мистецтві другої половини ХІХ – початку ХХ століття.
Ø Основне завдання – витончене відтворення суб’єктивних вражень та спостережень, мінливих відчуттів і переживань, але без заглиблення в ї суть.
Ø Його прикмета – відчутність чіткої форми, автор повинен довіряти першому враженню (звідси й назва з французької – враження).
Ø Сформувався у французькому живописі 70-х років. Назва пішла від картини Клода Моне “Враження. Схід сонця” (1873).
8. Релаксація
(Прослуховування уривка концерту № 6 Вівальді для скрипки з оркестром, де звуки зливаються зі співом жайворонка)
Вивчаючи жанрову специфіку твору, дослідники відносили його до поезії в прозі – одного з найважливіших жанрових форм епосу, початки якого вбачають у Біблійних Псалмах. На слов’янському грунті існувала у “Слові о полку Ігоревім”. Поезія в прозі – це своєрідний протест проти канонів віршування, вияв поетичної свободи.
9. Група “аналітиків”
Складну боротьбу, яка відбувається у душі ліричного героя, допомагають зрозуміти Символічні образи твору.
Завдання учням: записати в зошити нову інформацію.
У новелі М. Коцюбинський створив ряд незвичайних дійових осіб, які допомагали йому знайти спокій у душі, адже ліричний герой твору – це, очевидно, сам письменник.
Образи зозулі, собак ніби психологізовані, олюднені. Зозуля – “найближча приятелька”, а три білі вівчарки мають індивідуальні людські характери. Це також і образи – символи. Зозуля пророкує стомленому митцеві ще багато літ щастя, вселяє надію.
Підсумком роботи аналітиків є таблиця, яку пропонуємо розглянути.
Дійові особи | Символізм образів | |
Перша група (невидимі) | Друга група (видимі) | Ниви в червні – життєвий шлях |
Моя утома | Ниви в червні | Зозуля – образ часу |
Залізна рука міста | Три білі вівчарки | Жайворонок – натхнення |
Людське горе | Зозуля | Сонце – вічна енергія |
Жаворонки | Три білих вівчарки: самозакохана Пава – дворянство; Трепов – жандармерія; Оверко – темне селянство | |
Сонце | ||
Центральну частину сюжетної оповіді становлять чотири пейзажі. Вони розкривають любов ліричного героя до рідної землі, його художницьку спостережливість, уміння словом передавати життя природи, її звуки, мінливість. А ще кожен пейзажний фрагмент несе в собі філософський зміст.
Зачитати пейзажний опис від слів “…я повний приязні до сонця” до “Я теж пустив свою душу під пар”.
Ø Який центральний образ цього уривка? Яку роль він відіграє?
10. Слово вчителя
Ліричний герой з пошаною звертається до сонця, говорить з ним як з розумною, доброю істотою. Урочисто й з любов’ю звучать слова: “Сонце, я вдячний тобі. Ти сієш в мою душу золотий засів – хто знає, що вийде з насіння? Може, вогні?”, “Ти дороге для мене”, “Я тебе люблю”. Так міг говорити лише справді Сонцепоклонник – Михайло Михайлович Коцюбинський.
V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО
1. Метод “Гронування”
1. За жанром це – … (Ліро-психологічна новела).
2. Сюжет твору – … (Відходить на другий план).
3. У центрі твору – … (Ліричний герой та його внутрішній стан).
4. Відомості про героя – … (Відсутні).
5. Основна увага приділяється – … (Психологічному стану душі, відчуттям; усі події передаються через суб’єктивне сприйняття героя).
2. Завдання пошуково-дослідницького характеру (робота в группах)
Коментар. Клас ділиться на кілька груп, кожна група отримує картки із цитатами і з’ясовує вид, роль та особливості пейзажів.
□ “Воно [поле] котить та й котить зелені хвилі і хлюпає ними аж в краї неба. Над всім панує тільки ритмічний, стриманий шум, спокійний, певний у собі, як живчик вічності. Як крила тих вітряків, що чорніють над полем: байдужо і безупинно роблять в повітрі круг, немов говорять: так буде вічно, так буде вічно”. (З філософським підтекстом про плинність часу і його вічність.)
□ “Сонце! Я тобі вдячний. Ти сієш у мою душу золотий засів – хто знає, що вийде з того насіння?” (Автор змальовує персоніфікований, одухотворений образ сонця; золотий засів – метафора; риторичне питання містить підтекст: енергія сонця дає ліричному героєві, митцеві наснагу творити далі – в ім’я добра, знедоленого люду.)
□ “Вона [земля] моя. Всю її, велику, розкішну, створену вже,- всю я вміщаю в собі”. “Йдемо повз чорний пар. Тепло дихнула в лице пухка чорна рілля, повна спокою й надії. Вітаю. Спочивай тихо під сонцем, ти така ж втомлена, земле, як я”. (Митець глибоко відчуває свій зв’язок з першоосновою – із землею; пейзаж змальовано за допомогою епітетів, автор використовує також інверсію, метафори.)
□ “Круг мене темно. Блискають тільки гострі, колючі згуки, і дрібно сиплеться регіт на металеву дошку, як шріт. Хочу спіймати, записати у пам’яті – і не виходить. От-от, здається. Тью-і, тью-і, ті-і-і. Ні, зовсім не так. Трійю-тіх-тіх. І не подібно. Як вони оте роблять, цікавий я знати? Б’ють дзьобами в золото сонця? Грають на його проміннях, наче на струнах? Сіють пісню на дрібне сито і засівають нею поля? Розплющую очі. Тепер я певний, що з того посіву зійшла срібна сітка вівсів, гнеться й блищить, мов шабля, довговусий ячмінь, пливе текуча вода пшениці”. (Поєднуються відчуття зору, слуху й дотику; звуконаслідування; використовуються метафори, порівняння, епітети, риторичні питання.)
3. Слово учителя
“Ніхто ніколи ні до Коцюбинського, ні після нього не створював пластикою слова такого виключного враження, і саме в тому нам бачиться немеркнуча велич його художніх тканин”, – писав Валерій Шевчук. І прикладом цьому є психологічна новела “Intermezzo”: у ній поєднався синтез різних видів мистецтв – музики, живопису, театру. Від музики – назва, звукові образи і велика кількість ускладнених метафор, які викликають музичне уявлення, поетизують красу природи. Описи вражають своєю мальовничістю, в них багато “кольорових” епітетів. Від театру – дійові особи, а ще драматичність окремих сцен. Наприклад, епізод зустрічі із селянином автор подає у формі діалогу. Отже, новела ніби зіткана з яскравих, неповторних фарб, звуків, думок, настроїв. У творі переважають називні та безособові речення, внутрішні монологи.
4. Робота в парах
1) Назвіть “зайве”. “Моя утома”, “Ниви у червні”, “Сонце”, “Моя радість”, “Три білих вівчарки”, “Зозуля”, “Жайворонки”, “Залізна рука города”, “Людське горе”.
2) Поясніть вислови. “Я теж пустив свою душу під чорний пар…”, “Я тут почуваю себе багатим, хоч нічого не маю”.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
1. Виконання тестових завдань
1. Новела “Intermezzo” М. Коцюбинського присвячена.
А “Тіням забутих предків”;
Б “Цвітові яблуні”;
В кононівським полям;
Г дружинію.
2. Новелу “Intermezzo” можна віднести до такого жанрового різновиду:
А психологічна;
Б філософська;
В лірико-психологічна;
Г драматична.
3. Новела “Intermezzo”:
А житійна;
Б пригодницька;
В документальна;
Г автобіографічна.
4. За формою викладу матеріалу “!ntermezzo” – це:
А пейзажна новела;
Б новела потоку свідомості;
В музична новела;
Г новела настрою.
5. До депресивних дійових осіб новели “!ntermezzo” належить (належать)…
А Жайворонки;
Б Залізна рука города;
В Зозуля;
Г Ниви в червні.
6. Музичний термін “Intermezzo”, який став назвою однойменної новели, дослівно перекладається як:
А відпочинок;
Б подорож;
В пауза;
Г усамітнення.
7. Прочитайте рядки з новели “Intermezzo” М. Коцюбинського: “Врешті стаю. Мене спиняє біла піна гречок, запашна, легка, наче збита крилами бджіл. Просто під ногами лягла співуча арфа й гуде на всі струни. Стою і слухаю”. Наявність зорових, нюхових і слухових образів в уривку – яскрава ознака:
А реалізму;
Б романтизму;
В сентименталізму;
Г імпресіонізму.
8. Тема новели “Intermezzo”:
А митець і суспільство;
Б зубожіння українського селянства;
В гармонія людини і природи;
Г становлення української інтелігенції.
9. Композиційною особливістю новели “Intermezzo” є.
А розповідь від першої особи;
Б розповідь від третьої особи;
В кульмінація на початку твору;
Г широкі діалоги.
10. Ліричний герой новели “Іntermezzo” не може бути:
А самотнім;
Б багатим;
В веселим;
Г байдужим.
11. Кульмінаційним моментом у композиції новели “Іntermezzо” є:
А прочитання газетної звістки про повішених;
Б зустріч ліричного героя із селянином;
В прогулянка з вівчарками;
Г втеча від випадкової зустрічі з людиною.
12. Прочитайте уривок із новели “Intermezzo”: “Прощайте. Йду поміж люди. Душа готова, струни тугі, налагоджені, вона вже грає”. Цей епізод твору є…
А зав’язкою;
Б розвитком дії;
В кульмінацією;
Г розв’язкою.
2. Заключне слово вчителя
У кожного з нас попереду життя. Але невідомо, кому і скільки відміряла доля страждань, радощів, журби, любові, щастя. Але, як би там не було, завжди пам’ятайте, що життя – ніби смугаста зебра. На зміну чорній смузі обов’язково прийде біла. Та коли ви все – таки потрапите під колесо долі, коли відчуєте, що вам важко, що вас втомили люди, то підведіться і шукайте порятунку в самотності на лоні природи, подаруйте собі інтермецо, перерву, так, як це робив ліричний герой новели “Іntermezzо”, тому що космічна самотність людини на лоні природи наповнює її щастям.
Ліна Костенко писала: “Отак, як є, а може бути й гірше, а може бути зовсім, зовсім зле…”. Справді, бувають у житті дуже важкі періоди. У таких випадках нехай вам допоможуть слова давньої молитви: “Дай вам, Боже, витримати те, що ви не можете змінити, дай вам, Боже, змінити те, що ви не можете витримати, дай вам, Боже, розуму, щоб відрізнити одне від одного”.
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1. Опрацювати матеріал підручника.
2. Написати невелику творчу роботу в імпресіоністичному стилі на одну з тем: “Сон”, “Загадкова зустріч”, “Щемливий спогад”.
3. Прочитати повість “Тіні забутих предків”.
(2 votes, average: 3.00 out of 5)