Символи США. Велика печатка Сполучених Штатів (герб США)
Велика печатка Сполучених Штатів, на відміну від гербів більшості країн світу, має дві сторони.
На лицьовій стороні (аверсі) Великий друку США зображений один із символів США, білоголовий орлан, який тримає в одній лапі тринадцять стріл, символ війни, а в іншій – оливкову гілку, символ миру, з тринадцятьма листям і тринадцятьма оливками. Ця символіка означає, що США “хочуть миру, але завжди готові до війни”. Голова орлана повернута в бік оливкової гілки, що символізує схильність до світу. На грудях у орлана розташований геральдичний щит з тринадцятьма вертикальними чергуються червоними і білими смугами, над якими розташована горизонтальна синя смуга (на щиті повторюються кольори прапора США). Орлан тримає у дзьобі сувій з девізом США “E Pluribus Unum” (“З багатьох – єдине”). Над головою орлана розташовані у формі шестикутної зірки тринадцять зірок на синьому хмарі.
На зворотному боці Великий друку США (реверсі) зображено недобудована піраміда з тринадцяти рядів, над якою розташований око в трикутнику, “Всевидяче Око”. На піраміді римськими цифрами нанесена дата утворення США – MDCCLXXVI (1776 рік). Над пірамідою розташовано напис “Annuit C? ptis” (“Наші починання благословенні”). На свиті під пірамідою зображений ще один девіз США – “Novus Ordo Seclorum” (“Порядок нової ери”).
Повторення на Великий друку США різних елементів у кількості тринадцяти не випадково. Саме тринадцять штатів (Вірджинія, Делавер, Джорджія, Коннектикут, Массачусетс, Меріленд, Нью-Гемпшир, Нью-Йорк, Нью-Джерсі, Пенсільванія, Род-Айленд, Північна Кароліна і Південна Кароліна) утворили спочатку держава США.
Центральний елемент лицьового боку Великий друку США часто використовується в якості герба США. Так, наприклад, він використовується на обкладинці паспорта США, на бланках та в якості елемента печаток державних організацій США і в інших випадках.
“Батьком” Великий друку США заслужено вважають видатного політичного діяча молодого північноамериканського держави Чарльза Томсона.
4 липня 1776 тринадцять північноамериканських штатів оголосили проголосили незалежність від Великобританії. У той же день Континентальний Конгрес, який керував новою державою, створив комітет для розробки національної емблеми, символу, стати яким повинна була Велика печатка Сполучених Штатів. До складу цього комітету ввійшли троє з п’яти основних авторів Декларації незалежності США: Бенджамін Франклін, Томас Джефферсон і Джон Адамс.
Минуло цілих шість років і перший комітет зі створення Великий друку США змінився другим, а потім і третім. У 1782 році Континентальний Конгрес доручив розробку Великий друку США секретарю Конгресу Чарльзу Томсону.
Чарльз Томсон вивчив пропозиції всіх трьох комітетів і додав свої. 20 червня 1782 він звернувся до Конгресу з описом свого бачення головної друку країни. У той же день пропозиції Томсона були прийняті Конгресом.
Вперше Велика печатка Сполучених Штатів була використана Чарльзом Томсоном 16 вересня 1782 для посвідчення документа, який уповноважував Джорджа Вашингтона вести переговори про обмін полоненими.
Чарльз Томсон, в якості секретаря Конгресу, залишався хранителем Великої печатки США до моменту формування федерального уряду. 24 липня 1789 на прохання першого Президента США Джорджа Вашингтона Чарльз Томсон передав Велику печатку США в Міністерство закордонних справ (Державний департамент) США.
Велика печатка Сполучених Штатів дуже швидко стала популярним символом молодої республіки.
З 1935 року обидві сторони Великий друку США зображуються на банкноті в один долар США. Таке рішення було прийнято тридцять другого Президентом США Франкліном Делано Рузвельтом за порадою тодішнього міністра, а в майбутньому віце-президента США Генрі Уоллеса. Рузвельт проводив політику, яку називали “новим курсом”, і девіз “Novus Ordo Seclorum” (“Порядок нової ери”), розміщений на Великий друку США, дуже відповідав цим курсом.
Велика печатка Сполучених Штатів зберігається в Державному департаменті США у Вашингтоні, округ Колумбія. Офіційним хранителем Великої печатки США є Державний секретар США.
Відбиток лицьового боку Великий друку США наноситься на деякі документи уряду США, наприклад на розпорядження про призначення послів та інших державних службовців США, ратифікації США міжнародних договорів, послання Президента США до глав іноземних держав та інші.
Для нанесення відтиску Великий друку США на документ використовується ручний прес, виготовлений в 1903 році. Матриця Великий друку США, яка використовується сьогодні – сьома за рахунком за весь час існування друку. Велика печатка Сполучених Штатів використовується приблизно від двох до трьох тисяч разів на рік.
(2 votes, average: 2.50 out of 5)