СИМВОЛ І КОНЦЕПТ ЖУРАВЕЛЬ В УКРАЇНСЬКІЙ ЕТНОКУЛЬТУРІ
За О. Лосєвим, символ – 1) функція відображення дійсності; 2) смисл дійсності; 3) інтерпретація дійсності в людській свідомості; 4) сигніфікація дійсності; 5) перетворення дійсності (1976). Така багатоаспектність символу надто наближає його до поняття концепт – “усе те, що ми знаємо про об’єкт, у всій екстенції цього знання” (В. Телія).
Журавель (від іє. * gеr – хрипко кричати), журав, журавка [3, с. 210]; лелека, аїст, бусел, бойк. бусьок, бузьок (М. Онишкевич), бусоль, веселик, клек, жабоїд, гайстер, неклейка, чорногуз (види їх у народі не розрізняються) – символи – концепти, що глибоко проросли в етнокультуру (пісні, легенди, перекази, вірування, обряди тощо), увійшли в паремії і фразеологію. Його образ можна подати рядом опозицій, що висвітлюють відповідну грань культурознавчої константи:
Лелека – щастя. Лелека до двору – щастя в хату; лелека стереже щастя, не підпускає біду; де лелека водиться, там щастя родиться.
Лелека – народження дітей. Фразеологічні одиниці (ФО): східнослобожанське аїста ждати “бути вагітною”, журавлика зловити “народити дитину”, журавель приніс, евф. “про народження дитини” [5, с. 54]. Тернопільське буз’ок прилете до кого перекликається з кашубським ja buecon veklepol “завагітніти поза шлюбом” (B. Sychta). У чеській cбp u nich rozbil okno “народилася дитина”, букв. “журавель розбив у них вікно” (I. Zaoralek).
Лелека – пожежа. Хто зруйнує гніздо боцюна, у того хата згорить (Поділля); розорять гнъздо аиста гръхъ. Онъ летитъ, сожигая дворъ. Не разъ будто бы видъли аиста с горящею головенею (М. Драгоманов, 1876).
Лелека – прихід весни. Прилетіли лелеки – принесли весну здалека. Сіяли ярі, садили городину, приказуючи: як з’явилися буслині лати – не забирай з грядки сати [4, с.253].
Лелека – погода. Якщо птахи поспішають з вильотом у вирій – чекай суворої зими. Лелеки полюють на сінокосі – попереду чудова погода; бусель викидає з кубла своє буслення, то буде голодний рік [1,с. 36].
Лелека – пареміологія. Ходить лелека по болоту – кличе жаб на роботу; якщо бусель в полі – не буде горя; ковтнув, як бузько жабу [2, с.156]; краще синиця в руках, ніж журавель у небі. Летить журавель з моря – зменшить нам горя. На кожній сіножаті і віл пасеться, і бузько жаби ловить.
Веселик – весілля. Лелека насниться – щасливий шлюб відбудеться. Побачити вперше навесні журавля парами – до весілля.
Журавель – зажура. Хто вб’є журавля – буде журитися завжди. Як дівчина вперше побачить журавля, то каже “Веселики!”, бо як скаже “Журавлі!”, то буде журитися цілий рік [2, с.181].
Лелека – його політ. Перший летячий на здоров’я бачу; треба падати на землю і догори ноги, щоб спина не боліла; треба грошима шелестіти, то будеш багатий.
Словесна символіка органічно пов’язана з культурно-мовним досвідом, фоновими значеннями, відбиває соціально-символічні особливості мислення, визначені народним світосприйняттям (В. Кононенко).
Аркушин Г. Лелеки на Поліссі //Берегиня.- 1999.- № 2.- С. 35-39.
Воропай О. Звичаї нашого народу.- К.: Оберіг, 1993.- 591 с.
Етимологічний словник української мови: У 7 т. / Редкол.: О. С. Мельничук та ін.- К.: Наук. думка. 1982.- Т. 2: Д – Конці.- 1985.- 570 с.
Скуратівський В. Берегиня.- К., 1998.- 278 с.
Ужченко В. Ужченко Д. Фразеологічний словник східнослобожанських і степових говірок Донбасу.- Луганськ, 2000.- 198 с.
(2 votes, average: 5.00 out of 5)