Сила слова або про що не варто говорити дітям
Ми, освічені й освічені сучасні люди, вже знаємо, що більшість наших проблем родом з дитинства. Батьки, виховуючи нас, говорили як потрібно себе вести, як чинити, щоб бути хорошими, від чогось застерігали. І все це виключно з добрих спонукань і для нашого блага.
До чого це призвело в підсумку? До того, що ми отримали в комплекті з вихованістю масу комплексів, від яких потім насилу намагаємося позбутися протягом усього свого життя. Не рідко комплекси серйозно ускладнюють життя.
Зараз психологи говорять про те, що слово – це потужний інструмент впливу на психіку. Ми щодня вимовляємо тисячі слів і вкладаємо в них наші емоції, складаємо їх у якісь формули, які повинні донести до співрозмовника якусь думку. Тому словом дійсно можна вбити, а можна вилікувати.
Існує безліч таких методик, які дуже добре діють. Професіонали можуть вивести людину з критичної ситуації за допомогою різних установок, які, природно, складаються з підібраних особливим чином слів. При бажанні можна навпаки довести його до дуже поганого стану, використовуючи при цьому тільки слова. Багаторазове повторення однієї і тієї ж установки перетворюється в програму і починає діяти крім нашої волі.
А тепер згадайте, що ви говорите своїм дітям. Більшість батьківських установок ми автоматично переносимо на своїх чад. І теж всі з найкращих спонукань, та й у їх справедливості сумніватися не доводиться, адже вони перевірені поколіннями.
Думаємо, що не сильно помилимося, якщо скажемо, що більшість з нас боролося з нерішучістю, боязкістю і тому подібними проблемами. І, швидше за все, це не вроджені комплекси, а придбані завдяки зусиллям батьків. А вони всього лише оберігали нас і казали, не ходи туди – впадеш, не роби цього – зламаєш, поранишся, забруднишся і так далі. І це самі нешкідливі установки, які могли породити деякі комплекси, з якими все-таки, при певній наполегливості і бажання, можна успішно боротися.
Але все набагато гірше, коли мама в серцях говорить: “Ти поганий хлопчик! “, “Щоб ти провалився! “, “Очі б мої тебе не бачили”, “Якби не ти, я б стала…. “, “Я стільки на тебе сил витратила “, ” Горе ти моє “. Це далеко не вичерпний перелік негативних батьківських установок.
Неодноразово чуючи це на свою адресу, дитина починає відчувати себе винуватим, а раз винен, значить повинен понести покарання. Не бажаючи того самі, батьки запускають програму саморуйнування дитини, він починає думати, що він поганий і робить все як поганий, вплутується в погані історії, здійснює нехороші вчинки, стаючи старше вживає спиртне і наркотики, тобто всіляко руйнує власне життя.
Інший варіант – навішування ярликів. Пам’ятайте, ” якщо людині сто разів сказати, що вона свиня, він захрюкає “. Так що ж повинен робити дитина, якій з дня на день говорять, що він ” тупиця “, ” недотепа “, ” паразит ” тощо?
Оскільки, ми вже змогли впоратися зі своїми комплексами, і знаємо природу їх походження, то в наших же силах допомогти власним дітям уникнути такої долі. Ми можемо дати їм свободу і можливість йти своїм, нехай і відмінним від нашого, шляхом. А всього лише потрібно стежити за словами, які вимовляємо, звертаючись до дітей, щоб вони стали успішними і щасливими людьми.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)