Шолом-Алейхем “Тев’є-молочар”. Тема історичного зламу, який пройшов крізь долю людини і народу на межі – IІ семестр
Мета: формування предметних компетентностей: визначити місце творчості Шолом-Алейхема у світовій літературі; охарактеризувати тематику та проблематику його твору “Тев’є молочар”; розвивати словниковий запас старшокласників, навички зв’язного мовлення, критичного мислення, компаративного аналізу художніх творів; виховувати у старшокласників пошану до загальнолюдських цінностей; формування ключових компетентностей: уміння вчитися: актуалізувати пізнавальну діяльність учнів; комунікативної: формувати навички спілкування в колективі; інформаційної: формувати вміння знаходити потрібну інформацію та представляти її; загальнокультурної: виховувати прагнення до літературної освіти, естетичний смак; розширювати кругозір школярів.
Тип уроку: вивчення нового навчального матеріалу.
Основні терміни та поняття: біографія, світогляд, тематика, історична основа твору, жанр.
Міжпредметні зв’язки: історія, географія, етика.
Обладнання: портрет письменника, ілюстрації до біографії, до твору, відеопрезентація.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АНАЛІЗ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ
ІІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Слово вчителя
– Шолом-Алейхем – видатний єврейський письменник. Його справжнє ім’я – Шолом Наумович Рабинович. У перекладі з мови ідиш “Шолом-Алейхем” означає “Мир вам”. Такими ж гуманними й мудрими, як і його ім’я, були твори письменника, на сторінках яких він говорив про вічні цінності.
IV. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ
1. Заслуховування повідомлень або перегляд презентацій біографія Шолом-Алейхема
2. Опрацювання статті підручника з теми, відповіді на запитання та виконання завдань
3. Штрихи до портрета Шолом-Алейхема (запис у зошитах)
Соломон (Шолом) Наумович (Нохумович.) Рабинович народився 1859 року у місті Переяславі на Полтавщині (тепер Переяслав-Хмельницький Київської області). Навчався в хедері – єврейській початковій релігійній школі. Згодом під впливом єврейської просвітницької літератури здобув загальну освіту, навчався у повітовій школі.
З 1876 року працював домашнім учителем у єврейського магната Елімелеха Лоєва.
У 1880-1882 роках Шолом-Алейхем працював громадським рабином (рабин – духовний наставник) у Лубнах. Після одруження з донькою Лоєва у 1883-1887 рр. жив і працював у Білій Церкві.
Упродовж 1887-1890, 1893-1905 рр. жив у Києві, де вів торговельні справи. Після єврейських погромів у Києві в жовтні 1905 року переїхав до Львова.
Після смерті тестя письменник отримав величезний спадок, але не зміг вигідно вкласти, щоб збільшити родинний капітал, і розорився.
Шолом-Алейхем відомий як людина, що змінила безліч професій – від мандрівного репетитора до гравця на біржі. Саме це захоплення й підвело фі – нансиста-початківця.
Шолом-Алейхем багато подорожував, відвідав Женеву, Лондон, Варшаву, Вільно, Берлін та інші міста світу, де виступав перед своїми читачами.
Упродовж 1907-1914 рр. жив в Італії та Швейцарії. 1915 року переїхав до Нью-Йорка, де й помер 13 травня 1916 року. У Нью-Йорку він допоміг заснувати Еврейськомовний Театр Мистецтв.
Літературна діяльність Шолом-Алейхема розпочалася наприкінці 70-х років, коли в періодичних виданнях було опубліковано кілька кореспонденцій і статей мовою ідіш. Перші художні твори – повість “Два камені” та оповідання “Вибори”. Тоді ж уперше підписався псевдонімом Шолом-Алейхем.
Поява творів Шолом-Алейхема відкрила нову сторінку в розвитку новітньої прози мовою ідиш. Головні герої Шолом-Алейхема – бідні “маленькі люди”, які, незважаючи на важке, злиденне життя, оптимістично дивляться у майбутнє, з гумором оцінюють своє становище, вірять у справедливість та мудрість Творця.
Творчість письменника забарвлена українським колоритом, у творах подано описи української природи, використано українську лексику, фольклор.
Більшість подій, про які пише Шолом-Алейхем, відбуваються в Україні. Утім, українські міста та їхнє населення у творах Шолома-Алейхема відіграють хіба що роль декорацій, на тлі яких розгортається драма єврейської громади. Часом він надавав містам і містечкам умовні назви: Єгупець (Київ), Бойбе – рик (Боярка), Чорноморськ (Одеса), тітка Рейзя (Росія).
4. Перегляд презентації про долю єврейського народу на початку XX століття
Коментар учителя. Історичне помежів’я ХІХ-ХХ ст. круто змінило долю людства і всього єврейського народу зокрема. Письменник розкриває глибокі пласти народного життя, дає яскраві образи персонажів з різних суспільних прошарків, показує читачеві багатий національний колорит єврейства, сміється і плаче з їхніх пригод і поведінки, мріє про чистоту й порядність у людських взаєминах.
V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
1. Опрацювання цитат від Шолом-Алейхема
– Розум та каяття – ці дві речі завжди приходять запізно.
– Що “занадто”, те, говорять, недобре.
– Не той богатир, хто перемагає іншого, а той, хто у внутрішній боротьбі
Може подолати себе.
2. Інтерактивна вправа “Сонечко”
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Прочитати розділи твору: “Аз недостойний”, “Щастя привалило!”, “Химери”.
(2 votes, average: 2.50 out of 5)