ШОЛОМ – АЛЕЙХЕМ (1859-1916) – НА ЗАХИСТІ ВІЧНИХ ЦІННОСТЕЙ: ІЗ ЛІТЕРАТУРИ ХХ СТОЛІТТЯ
ü Представником якої національної літератури світу є Шолом-Алейхем? Пригадайте, що ви знаєте про нього та культуру, яку він представляє.
ü Які твори Шолом-Алейхема ви читали в попередні роки? Поділіться своїми спогадами про враження від прочитаного.
Він лишив нам у спадок любов і сміх: любов до простої людини і сміх перед лицем нещастя.
Бел Кауфман, американська письменниця
“СОНЯЧНИЙ ПИСЬМЕННИК ПОХМУРИХ БУДНІВ”
Коли ми чуємо вислів “єврейська література”, то перше, що виникає в нашій уяві, – це усмішка, добра, лагідна, щира і трохи сумна. Ще мить – і у свідомості вимальовується обличчя чоловіка середніх років в окулярах, крізь скло яких, наче два променисті сонечка, дивляться добрі примружені очі. Погляд м’який, замрійливий… Це Шолом-Алейхем – відомий єврейський письменник і драматург та. наш із вами співвітчизник!
Від народження йому даровано було ім’я стародавнього царя Ізраїлю, славного своєю мудрістю, – Соломон, або, як казали українські євреї, Шолом. Від діда-прадіда дісталося звичне єврейське прізвище – Рабинович. Та світ запам’ятав цього чоловіка під іншим ім’ям, яке він свідомо собі обрав, – Шолом-Алейхем. Можливо, тому, що хотів сказати людям головне – “Мир вам!”. Саме так перекладається літературний псевдонім письменника. Цими словами євреї вітають одне одного під час зустрічі.
Своє дитинство та молоді роки письменник яскраво змалював у незавершеному автобіографічному романі “З ярмарку”. Зі сторінок твору дізнаємося, що зростав Шолом-Алейхем на Полтавщині, в маленькому містечку Воронькові, яке на все життя “припало йому до душі”. “І справді, – пише він у своєму романі, – яке інше місто в цьому величезному світі – хай то буде Одеса, або Париж, або Лондон, або навіть Нью-Йорк – може похвалитися таким великим, розкішним базаром і такою силою єврейських крамниць та крамничок, столів, столиків та рундуків, завалених цілими горами свіжих запашних яблучок і грушок, динь та кавунів…” Подібні містечка зі значною частиною єврейського населення були типовими для тогочасної України, що входила до т. зв. смуги осілості. Так називалася територія, за межами якої в Російській імперії не дозволялося селитися євреям. У подальшому Шолом-Алейхем змалює збірний образ такого містечка під назвою Касрилівка (від касрильник – “злидар”).
Дитиною Шолом навчався в хедері – єврейській приватній початковій школі для хлопчиків. У ній традиційно вивчали Тору1 та давали окремі знання з Талмуду2 (обізнаність у цих текстах згодом знадобиться письменнику в його творчості). Хлопчик вирізнявся спостережливістю та веселим, пустотливим характером, страшенно любив мавпувати інших, слухати казки та бувальщини.
Коли Шолому було тринадцять, від холери померла його мати і до виховання підлітка долучилася чужа жінка. Саме вона своїми нескінченними прокльонами “надихнула” пасинка на створення їхнього алфавітного списку – т. зв. “Лексикону мачухи”.
1Тора (на івр. Тора – “Закон”) – перші п’ять книг єврейської Біблії; відповідають П’ятикнижжю Мойсея в християнській Біблії.
2Талмуд (букв. “Учення”) – зібрання юридичних й етичних положень юдаїзму – релігії єврейського народу.
Карикатура на Шолом-Алейхема (початок XX ст.)
Бажання писати підживлювало читання книжок. У чотирнадцять він уже пише історичні й пригодницькі твори, а в п’ятнадцять робить власний внесок у робінзонаду – створює роман “Єврейський Робінзон Крузо”. Так народилася мрія – стати письменником…
Закінчивши з відзнакою повітове училище 1876 р., юний Шолом Рабинович, повний життєвих планів і мрій, спрямував свої кроки до Житомирського учительського інституту, проте на заваді йому стала т. зв. відсоткова норма, що існувала в Російській імперії відносно євреїв. Попри всі негаразди, юнак не занепав духом і не сів на батькову шию, а заходився давати приватні уроки. Протягом трьох років його ученицею була донька багатого орендаря із Софіївки Голда Лоєва. До педагогічної праці Шолом поставився з такою любов’ю, що несподівано… закохався в дівчину! Проте її батько не бажав шлюбу доньки з бідним учителем, і той змушений був їхати геть. Але долю й конем не об’їдеш! 1883 р. молоді люди випадково зустрілися, освідчилися одне одному і, не гаючи часу, одружилися. Попереду на них чекали тридцять три роки щасливого подружнього життя та шестеро дітей.
Марк Шагал. Прогулянка над містом (1918)
80-ті роки ХІХ ст. стали часом формування Шолом-Алейхема як письменника. Мовою своєї творчості він остаточно обрав їдиш1, який у той час лунав звідусіль на вулицях та базарах українських єврейських містечок. Серед перших на їдиш виходять повість “Два камені”, яку письменник присвятив своєму “юнацькому роману”, та оповідання “Вибори”. На титулі останнього з’являється псевдонім, відомий сьогодні в усьому світі.
У 90-ті роки ХІХ – на початку ХХ ст. відбувається творчий злет та остаточне становлення стилю Шолом-Алейхема. Основним його жанром стає маленький прозовий твір – оповідання, новела, гумореска, фейлетон, основною темою – “маленький світ маленьких людей”, а головним героєм – бідний єврей, простий мешканець містечка смуги осілості. Реалістично-психологічні картини життя у творах письменника органічно поєдналися з гумором, що може набувати ознак сарказму, та неповторним ліризмом. Ідея майбутнього відродження єврейського народу попри усі життєві негаразди червоною ниткою проходить крізь творчість письменника. Поступово Шолом-Алейхем стає ключовою фігурою в єврейській літературі.
Неочікуване банкрутство та враження від численних поїздок дали письменнику поштовх для творчості. 1894 р. виходить його комедія “Якнехоз, або Велика біржова гра”. Зазначена тема знайшла висвітлення і в сатиричній повісті “Менахем-Мендл” (1892-1903). Герой твору – “людина повітря”, безпорадний невдаха, який грає на біржі, але весь час програє й опиняється на соціальному дні. Його антипод – головний персонаж твору “Тев’є-молочар” (1894-1914). Трудівник і життєлюб, він щодня докладає неймовірних зусиль, щоб вирвати свою численну родину із щелеп бідності.
Криваві події революції 1905 р. та хвиля єврейських погромів2 підштовхнули Шолом-Алейхема виїхати за кордон. Письменник побував у Львові (тоді це була Австро-Угорщина), Женеві, Лондоні, Нью-Йорку й інших містах. Після повернення на батьківщину (1908 р.) він мандрує країною та із задоволенням виступає перед читачами.
1Їдиш – тогочасна розмовна мова євреїв Центральної та Східної Європи. Утворилася на території середньовічної Німеччини з компонентів німецької мови, івриту (давньоєврейської мови) та ін.
2Погроми єврейські – напади місцевого населення на євреїв, що супроводжувалися насиллям над особистістю, вбивствами, знищенням майна, підпалами, грабунками тощо. Найбільш жорстокими за Нового часу виявилися погроми, що мали місце в Російській імперії в кінці ХІХ – на початку ХХ ст., безпосередньо організовані імперською владою (центральною та місцевою).
В одній із таких поїздок він захворів на туберкульоз, через що знову змушений був їхати за кордон на лікування.
Перша світова війна застала Шолом-Алейхема на німецькому курорті Альбек. Як російського підданого його було вислано з країни. Через деякий час вигнанець пливе до Нью-Йорка, де й помирає від старої хвороби 13 травня 1916 р. У своєму заповіті він залишив такі слова: “Кращим монументом для мене буде, коли люди читатимуть мої твори…”
1. Висловте свої враження й роздуми щодо біографії Шолом-Алейхема. Яким був його шлях до письменництва? А яку роль у житті письменника відіграло кохання?
2. Чи позначилися історичні вітри на долі митця? Наведіть факти.
3. На основі статті підручника та інших джерел підготуйте довідку про особливості творчості Шолом-Алейхема. Наведіть приклади його творів.
4. Яку мову обрав письменник для своєї творчості? Чим, на вашу думку, пояснюється його вибір? Знайдіть інформацію про його внесок у справу просвітництва свого народу.
5. Розгляньте портрет Шолом-Алейхема роботи сучасного українського художника Володимира Слєпченка. Висловте свої враження від портрета й техніки його виконання. Як на вашу думку, чи обгрунтовано включено цю роботу до серії “Обрані часом”?
Володимир Слєпченко. Портрет Шолом-Алейхема (із серії “Обрані часом”) (2012)
ЧИТАЧУ ХХІ СТОЛІТТЯ
Цікаво, що перші українські переклади окремих творів Шолом-Алейхема було надруковано 1906 р. у Львові, в “Літературно-науковому віснику”. їх масове видання на їдиш і в перекладах спостерігається у 20-30-х роках. Найактивнішим українським перекладачем творів письменника став Єфраїм Райцин (1903-1969). А найбільшим українським виданням творів класика нової єврейської літератури став збірник у 4-х томах видавництва “Дніпро” з передмовою Миколи Бажана (Київ, 1967).
Меморіальна дошка на честь Шолом-Алейхема у Львові
ДІЗНАЄМОСЬ ПРО ВИДАТНУ ОСОБИСТІСТЬ
Серед нащадків Шолом-Алейхема найвідомішою стала письменниця й педагог Бел КАУФМАН (1911-2014). Як і її дід, вона зростала в Україні, та ще дівчинкою переїхала до США. Всесвітню славу їй приніс роман “Up the down staircase” (“Вгору сходами, що ведуть донизу”). Навіть назва твору навіює думку, що оптимізм – це в неї родинне. Можливо, саме він дав письменниці змогу прожити 103 роки! Бел Кауфман була популяризатором творчості свого діда і щорічно влаштовувала “Шолом-Алейхемівські читання”, долучалася до організації фестивалів на його честь. 2005 р. такий фестиваль відбувся в Києві. Кажуть, що в будинку Бел Кауфман завжди поруч стояли два томи – Шолом-Алейхема й Тараса Шевченка, творчість якого високо цінував її дідусь.
УКРАЇНСЬКІ СТЕЖИНИ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Відомо, що Шолом-Алейхем усім серцем любив свою батьківщину – Україну. Брат письменника Вольф пригадує, як Шолом, повернувшись додому 1879 р., із натхненням оповідав йому “чудеса про Софіївку і про те, як вільно він почував себе на лоні прекрасної природи”. Не лише краса українських просторів, але й пісні, почуті від селян, як народні, так і пісні на вірші Тараса Шевченка, глибоко запали йому в душу. Свою розповідь юний письменник збагатив власним виконанням кількох пісень на слова Кобзаря: “Думи мої”, “Реве та стогне Дніпр широкий”, “Як умру, то поховайте…” та ін. Юнак зізнався братові: “Коли я писав мої вірші, то шукав “Кобзаря”, цю “Пісню Пісень” Шевченка, і не міг знайти. Я ладен був віддати що завгодно і скільки завгодно, і ось тепер бачу, що заплатив би найвищу ціну навіть за одну його “Катерину””. Цю книжку Шолом-Алейхем все життя зберігав у домашній бібліотеці.
Своїм рідним містом письменник вважав Київ. Тут із перервами він прожив значну частину свого життя. В одному із закордонних листів Шолом-Алейхем порівнює Київ із Парижем та Берліном: “Коли б мені запропонували вибрати одне з цих трьох міст, я б зупинився лише на Києві… І чим частіше я чую, що мені прийдеться лишатися тут [на чужині] не один сезон і не один рік, тим сильніше мене тягне туди, додому”. Примітно, що перед смертю Шолом-Алейхем висловив бажання бути похованим саме в Києві. Та, на жаль, не судилося…
Світло української теми й мрія про дружні стосунки між українцями та євреями, які століттями жили поруч, знайшли відбиток на сторінках творів письменника, зокрема у відомому дитячому оповіданні “Великдень на селі”.
Україна із вдячністю зберігає пам’ять про свого великого земляка. У багатьох українських містах – Білій Церкві, Броварах, Дніпрі, Житомирі, Жмеринці, Києві, Львові, Полтаві, Харкові, Херсоні та ін. – є вулиці його імені. На батьківщині письменника, у Переяславі-Хмельницькому, а також у Києві створено музеї Шолом-Алейхема.
1997 р. в столиці України з’явився пам’ятник “сумному гумористу” (скульптор Валерій Медведєв, архітектор Юрій Лосицький).
Пам’ятник Шолом-Алейхему в Києві
(1 votes, average: 5.00 out of 5)