Шокало О. Авеста – ЛІТЕРАТУРА СЕРЕДНЬОЇ АЗІЇ ТА ІРАНУ
АВЕСТА (з перс – “основний текст”) – пам’ятка давньоіран. культури, зібрання священних текстів зороастрійської релігії, пророком і засновником якої був Заратуштра (грец. Зо-роастр; 2-а пол. 7-1-а пол. 6 ст. до н. е.). “А.” творилася протягом тривалого часу в різних місцях старод. Ірану й остаточно склалася в межах сучас. Таджикистану, пн.-сх. Афганістану й пн.-сх. Ірану у 1-й пол. І тис. до н. е. Тексти поч. періоду зороастризму традиція приписує самому Заратуштрі. “А.” написано найдавнішою Іран, мовою, т. з. авестійською, близькою до давньоїнд. мови Вед. Першопис “А.” було виконано на пергаменті, з якого зроблено дві копії, що згоріли під час нашестя Александра Македонського. Частину пергаментів вдалося врятувати, а знищені тексти відновлювали з пам’яті. За Арша-кідів (3 ст. до н. є – 3 ст. н. е.) було зібрано вцілілі уривки “А.”, за Сасанідів (3-7 ст. н. е.) удруге зафіксовано вцілілі писемні й усні тексти й перекладено середньоперс. (пехлевійською) мовою. До нас дійшла лише четверта частина сасанідської редакції. Найдавніші рукописи, що збереглися, датуються 13 і 14 ст. Серед них – дві осн. редакції. Перша – збірник молитов, записаних авестійським письмом; складається з трьох частин (Ясна, Вісперед, Відеват) і пристосована для богослужіння. Друга – містить ті ж тексти з деякий доповненнями, але розташовані в іншому порядку; складається з чотирьох частин (книг): Відеват (Вендідат) – єдина, повністю збережена книга “Авести”, куди входять 22 діалоги Заратуштри й Ахури Мазди (Бога світла) релігійного і юридичного змісту. Вісперед (генії добрих істот) має 24 розділи, що містять молитви й заклинання, звернені до божеств; Яшт (хвала) – збірка давніх гімнів, що славлять добрі сили; сюди включено і народні героїчні пісні, давні зразки дозороастрійського епосу. Крім цих частин, до зводу входить т. з. Мала Авеста – ритуальні тексти, частина яких складена пехлевійською мовою за пізніших часів. “А.” є цінним джерелом знань, передусім з історії Іран, народів, їхньої релігії, з усього комплексу духовної й матеріальної культури, лінгвістики, фольклору, письменства.
ЯСНА, 28
[Моління про слово]
Я у захваті молюсь,
Руки горнучи до Мазди,
Щоби спершу Добрий Дух
Все прийняв, що зготував я.
Хай радіють з Артою
Вохумана і Душа бика!
Маздо, Мудрий Владарю,
Вохумані вірно я служу,
Тож даруй оба світи –
Світ речей і також світ душі!
За служіння Арті дай
Все, що праведним належиться!
Вохумано, скоту Дух,
Прославляю розум твій,
Славлю Мазду з Артою,
Хай нам сили дасть Арматай1 мати,
Всіх прошу Вас про одне,
Щоб на поклик мій приходили.
В Домі співу я ладен
Вохумані й живота віддать,
Хай за всі мої діла
Сам Ахура поквитається,
Але доки я живий,
Шляхом Арти поведу людей.
Арто-Правдо, Дух вогню,
Та хіба спроможен я
Вохуману і тебе збагнуть,
Хоч і знаю, де до Мазди шлях.
Заклинаннями твоїми
Ворогів навернем на добро!
Вохумано! Напоум,
Арта хай додасть снаги мені!
Маздо, Заратуштрі дай
Чудодійне Слово те,
Що нарешті допоможе
Здужати всіх злісних недругів!
Арто-Правдо, дай мені
Щедрий Вохуманин дар!
Укріпи мене, Арматай-мамо.
І вождя Віштаспу утверди!
Маздо, поможи співцеві
Упокорити усіх тобі!
О найкращий, ліпший друже
Арти й доброго ладу,
Маздо, прихили мене
Й Фрашаоштра смілого!
Й тих людей, що бережуть
Завше думи Вохумани.
Ми вас не прогнівимо,
Ані десятиною
Похвали, що воздамо
Арті з Вохуманою,
Маздо, не докучимо,
Охоронцю царства нашого!
А відтак, хто заслужив
Артин дар і Вохуманин дар?
Мазда визнав їх, тож хай
Їхні справдяться благання,
Щоб збагнути успіх слів,
Що в хвалі до вас підносяться.
В них навіки я зберіг
Лики Арти й Вохумани,
Оспівав тебе я, Маздо,
Передай мені вуста в уста
Слово мудрості про те,
Як уперше почалось життя!
ЯСНА, 29
[Моління про підтримку тваринництва]
Молить вас Душа бика:
“Хто й навіщо сотворив мене?
Ешма злий мене пригнічує,
Гонять злодії й грабіжники,
Окрім Вас – немає захисту,
Хай плекає селянин мене!”
І спитав Творець бика
В Арти: “Хто ж бика нам захистить?
Дай господаря йому,
Скотаря із пасовиськом,
Чоловіком ощаслив таким
Щоб відводив чвари Ешмині!”
Арта мовила: “Немає
Аніде того господаря,
Щоб і пас бика, і порав,
Доглядав його як слід.
Я не знаю мужа гідного,
Щоб і людям був він прикладом”.
Мазда відає про все:
Про ті наміри, що справдились
І у девів, і в людей,
Та й про ті, що лиш замислені,
Добре знає тільки він, –
Най Ахури воля здійсниться!
Руки догори здіймаючи,
О, Ахуро, я благаю
Як і Дух корови тільної,
Мазду ми удвічі просимо:
“Чистий скот – нехай не гине,
А скотар не служить Друджу”.
Мазда так тоді сказав,
Він, Ахура, наймудріший:
“На землі й у небесах
Не знайшлося мужа Арті до душі.
Але ж я худобу сотворив
Задля пастуха, людини.
Я, Ахура, Артин друг,
Також Слово-Мантру сотворив,
Щоб худоба гладшала і корм
Накопичувавсь. А Мантру ти,
Вохумано, у вуста вклади
Тільки друга справжнього худоби!
На землі лише один Мої
Заповіти свято береже Заратуштра.
Вірний Мазді, як і Арті він,
Нас він завше прославлятиме,
Коли Словом наділю його”.
Скрикнула Душа бика:
“Нащо той мені господар
Слабосилий, чиє слово – прах?
Я жадаю всемогутнього!
Хай він явиться нарешті
І десницею боронить скот!”
О Ахуро, дай худобі
Силу Арти, її велич,
Вохумана хай наділить
Даром спокою та радощів,
Бо ж хіба не розумію я,
Що лиш Мазда наймогутніший.
А коли мені ввідхне
Силу Арти Вохумана,
Та коли реченням магії
Мазда сам мене наснажить,
То, Ахуро, нас щедротами,
Вас достойними, наділите.
Переспів А. Ткаченка А. К.
________________________
1 Варіант імені – Арматі.
(2 votes, average: 5.00 out of 5)