ШКОЛА ДОБРИХ УЧИНКІВ (за творами Василя Сухомлинського)
Мета: продовжити ознайомлення учнів з творами В. О. Сухомлинського; вчити усвідомлювати книжку як засіб спілкування з автором, з мудрою людиною; формувати у дітей уявлення про те, що добра, чуйна людина завжди допомагає іншим; розвивати вміння висловлювати власну думку, робити висновки з прочитаного; виховувати віру в силу добра, дружби і справедливості.
Хід уроку
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Всі почули ви дзвінок
На улюблений урок.
Кожен з вас приготувався,
На перерві постарався.
Зараз сядуть всі дівчатка,
А за ними і хлоп’ятка.
Ласкавинки посилаємо,
Працювати починаємо.
ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
1. Хорове читання вірша (запис на дошці)
Сказав мудрець:
– Живи, добро звершай,
Та нагород за це не вимагай.
Лише в добро і вищу правду віра
Людину відрізня від мавпи і від звіра.
Хай оживає істина стара:
Людина починається з добра!
Л. Забашта
– Чому присвячений вірш?
2. Гра “Магніт”
– Які слова “притягує” до себе слово добро?
(Дружба, добрі справи, взаємодопомога, піклування, радість, уважність, співчуття, милосердя, любов, чуйність, чемність…)
Людина починається з добра!
З уміння співчувати, захистити.
Це зрозуміти всім давно пора,
Бо ми прийшли у світ добро творити.
– Тож творіть добро, і воно повернеться до вас!
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І ЗАВДАНЬ УРОКУ
– Найвища наука життя – мудрість, а найвища мудрість: людина приходить у цей сонячний світ для добра. Творити повсякчас добро для інших – це велике покликання людини.
Сьогодні на уроці ми будемо читати твори Василя Олександровича Сухомлинського, які навчають добра, щирості, радості.
Учитель демонструє портрет В. О. Сухомлинського.
1. Робота з виставкою книг
Презентація книги за пам’яткою
– Назва книги.
– Автор, художник, видавництво.
– Які твори читати було… (цікаво, сумно, весело, хвилююче)?
– Хто головні герої?
– Про який добрий учинок розповідається у творі?
– Яка головна думка твору?
– Найбільше запам’яталося…
– Після прочитаної книги залишиться…
2. Технологія “Мікрофон”
Народився Василь Олександрович Сухомлинський 28 вересня 1918 р. в селі Василівка Онуфріївського району Кіровоградської області у незаможній селянській родині.
У сім’ї, крім Василя, було ще троє дітей. Усі четверо, коли виросли, стали вчителями.
У 17 років він став учителем заочної школи недалеко від рідного села. Закінчивши Полтавський педагогічний інститут заочно, 1938 р. повернувся в рідні місця і працював викладачем української мови і літератури в Онуфріївській середній школі.
У 1941 р. під час Другої світової війни добровольцем пішов на фронт. У січні 1942 р. Сухомлинський був важко поранений, довго лікувався і вже не зміг повернутися до військової служби. У червні 1942 р. його призначили директором сільської середньої школи, де він працював до березня 1944 р.
1948 р. Сухомлинський став директором Павлиської середньої школи і працював на цій посаді 23 роки (до кінця життя). У 1948 р. це була звичайна, пересічна школа. 23 роки стали найпліднішим періодом його науково-практичної та літературно-публіцистичної діяльності. Звичайну сільську школу він перетворив на справжню педагогічну лабораторію, де видобував скарби педагогічної мудрості.
Тридцять два роки він вів свій педагогічний щоденник, а потім його роздуми у щоденнику ставали книгами. Для наймолодших він написав понад 1500 казок, новел і легенд, і ми їх читаємо залюбки.
2 вересня 1970 р. Василь Олександрович Сухомлинський помер.
В. О. Сухомлинському належать слова, які є провідною думкою сьогоднішнього уроку: “Роби добро не тільки тоді, коли тебе бачать люди. Значно більше потрібно для того, щоб залишатись людиною тоді, коли тебе ніхто не бачить”.
– Як ви розумієте цей вислів?
3. Фізкультхвилинка для очей
Часте кліпання очима. Кожну вправу потрібно повторювати не менше, ніж 6 разів у кожному напрямі.
4. Опрацювання оповідання “Красиві слова і красиве діло”
1) Читання оповідання учнями “ланцюжком”.
2) Бесіда за змістом з елементами вибіркового читання.
– Де стояла маленька хатинка?
– Навіщо її побудували?
– Як хлопці опинилися у хатинці?
– Які слова говорять про те, що дощ був сильним? Прочитайте.
– У якому вигляді забіг четвертий хлопець? Прочитайте.
– Що сказав перший хлопчик?
– Що сказав другий хлопчик?
– Що зробив третій?
– Якого з трьох хлопців ви хотіли б мати в друзях?
– Про які добрі справи йдеться в оповіданні? (Будівля хатинки, допомога третього хлопця)
– Чому В. Сухомлинський так назвав своє оповідання?
Про добро можна говорити дуже багато і красиво розповідати, мріяти. Але жодної користі це не принесе, якщо добрі діла не будуть утілюватися в життя, якщо гарні слова залишатимуться лише словами. Про це – оповідання В. Сухомлинського.
Потрібно вміти не тільки поспівчувати у горі, але й допомогти.
Ще кажуть: “Меньше слів – більше діла”.
5. Опрацювання оповідання “Покинуте кошеня”
1) Самостійне читання твору учнями технікою “Бджілки”.
2) Бесіда за змістом прочитаного.
– Як кошеня опинилось на дорозі?
– Що можна сказати про людину, яка залишила тваринку на дорозі?
– Як перехожі реагували на кошеня?
– Що переживало кошеня ввечері? Прочитайте.
– З чого видно, що в Наталочки добре серце?
– Які речення слід прочитати з почуттям вдячності й радості?
3) Колективна робота.
– Поміркуйте разом! Як можна продовжити це оповідання?
6. Опрацювання оповідання “Розділена радість”
1) Технологія “Мозковий штурм”.
– Що може означати назва оповідання?
2) Гра “Рибки”.
– Прочитайте оповідання самостійно.
3) Тестування.
1. Хто є головним персонажем оповідання?
А) Матуся;
Б) татусь;
В) Катруся.
2. Що сталося з татком?
А) Захворів;
Б) одужав;
В) поїхав відпочивати.
3. З яким настроєм Катруся пішла до школи?
А) Весела;
Б) сумна;
В) байдужа.
4. Чому Катруся заплакала?
А) Їй стало соромно;
Б) їй стало прикро;
В) їй стало боляче.
5. Хто виявив увагу до дівчинки?
А) Однокласники Петрик і Гришка;
Б) дівчата;
В) Костя.
6. Чого вчить оповідання?
А) Товаришувати;
Б) вміти співчувати;
В) вміти радіти за когось.
Відповіді: 1в; 2б; 3а; 4в; 5в; 6в.
7. Фізкультхвилинка
Дружно разом піднялись,
Вліво, вправо подивились.
Потім хутко повернулись,
Всім навколо посміхнулись,
Поплескали в долоні
І побігали, як поні.
Хай лунає всюди сміх,
Ми хлоп’ята і дівчата кращі всіх!
8. Інсценізація оповідання “Скажи людині: “Доброго дня!””
– Чого вчить оповідання?
9. Слово вчителя
– Працюючи над творами В. О. Сухомлинського, ми побачили, що у них переважає доброта, бо він сам був надзвичайно доброю людиною, запалював людські серця добротою свого серця.
V. ЗАКРІПЛЕННЯ Й ОСМИСЛЕННЯ ЗНАНЬ
1. Технологія “Мозковий штурм”
– Чи може людина сказати, що вона вже все добре зробила? (Ні. Людина ніколи не повинна припиняти творити добро. Ви у своєму житті ще зробите дуже багато добра.)
2. Читайте, запам’ятовуйте! (Запис на дошці)
В небі завжди сонце світить ясно,
А в душі немає пустоти.
Світ тобі всміхається прекрасний,
Якщо є багато доброти.
3. Гра “Зроби світ добрішим”
Скринька добрих справ
– Любі діти, пам’ятайте, що добро, зроблене вами, повернеться добром до вас сторицею. Добро починається з вас, з ваших добрих справ. Нехай зараз кожен із вас пригадає і запише на картці у вигляді серця ті добрі вчинки, які він робив за останній місяць.
Я гадаю, що наша скринька буде постійно поповнюватися вашими добрими справами.
– Дорогі діти, нехай ваші маленькі серця завжди будуть відкриті лише для добра. Я впевнена, що сьогоднішній наш урок доброти переросте в щоденну потребу творити добро.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
Гра “Віночок”
Учні утворюють коло та передають одне одному квітку, при цьому кажуть: “Сьогодні на уроці мені сподобалось…”.
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
– Наступний урок позакласного читання проведемо за темою “Майстер веселого цеху – Грицько Бойко”. Завдання до уроку та список літератури ви знайдете в куточку читача.
(2 votes, average: 4.00 out of 5)