Що являє собою економічна структура міста?

Сектори міської економіки. Розвиток економіки міста залежить від його географічного положення, функцій в системі розселення, інтенсивності виробничих зв’язків з навколишньою територією, чисельності економічно активного населення, потужності базових галузей.

Економіка кожного міста складається з трьох основних секторів – базового, обслуговуючого і сектора домашнього господарства.

Базовий сектор володіє містоутворююче роллю. Його підприємства виробляють товари та послуги, які вивозяться (експортуються) за межі міста. Доходи від їх вивезення використовуються для закупівлі продукції з інших регіонів країни та світу. З розвитком базового сектора пов’язана динаміка чисельності населення міста; саме підприємства базового сектора визначають “обличчя” міста в районі, країні, світі. До базового сектору міської економіки належать такі галузі, як промисловість, будівництво, вища освіта, управління, зовнішній транспорт.

До складу обслуговуючого сектора входять підприємства, що забезпечують як базовий сектор (ремонтні майстерні, дослідницькі організації), так і життя людей: хімчистки, пральні, ресторани, ремонтні майстерні та ін. Сектор домашнього господарства – це непрацюючі пенсіонери, домогосподарки, діти.

Базову зайнятість складають працівники підприємств базового сектора, обслуговуючу – працівники інших галузей міської економіки.

Для оцінки економічної ефективності та перспектив розвитку міста використовується індекс базової зайнятості, що розраховується як відношення числа зайнятих в експортній галузі до чисельності всіх городян.

У містах менш розвинених країн велике значення має так званий неформальний сектор. У ньому зайняті недавно прибули з сільських районів мігранти, які не мають постійної роботи. Вони заробляють на життя рознесенням і продажем води, газет, сувенірів, чищенням взуття та іншим некваліфікованим працею, т. Е. Роботою, не пов’язаної ні з базовим, ні з обслуговуючим сектором (рис. 37).

Рівень спеціалізації міської економіки визначається за допомогою індексу локалізації, що розраховується як відношення частки галузі в міській економіці до частки тієї ж галузі в економіці країни (світу). Для розрахунків використовуються дані про чисельність працюючих або про вартість виробленої продукції.

Міський мультиплікатор: модель Лоурі. Модель Лоурі відображає взаємозв’язок секторів міської економіки і їх взаємний вплив на зростання людності міста. Розвиток базових виробництв веде до розширення обслуговуючих виробництв і зростанню зайнятості як в них самих, так і в секторі домашнього господарства.

Розглянемо взаємозалежність секторів міської економіки на прикладі невеликого міста, базовий сектор і базова зайнятість у якому пов’язані з розробкою розташованого в околицях родовища залізної руди. Вивіз руди дозволяє місту закуповувати продовольство і предмети споживання для мешканців та обладнання для функціонування базового сектора. Видобуток руди веде до розвитку технологічно пов’язаних з нею виробництв: збагачувальних фабрик, ремонтних цехів, підприємств з виготовлення обладнання. У свою чергу, росте число зайнятих у сфері управління, освіти, у секторі домашнього господарства. На перших етапах зростання зайнятості в базовому секторі відбувається переважно за рахунок залучення робочої сили з інших районів або з сільської місцевості.

Припустимо, що для роботи на копальні в місто приїхало 100 шахтарів; це означає, що базова зайнятість у місті збільшиться на 100 робочих місць. Як будуть “вести себе” інші сектори міської економіки? Якщо сім’я кожного шахтаря складається з чотирьох осіб (глава сім’ї – працівник базового сектора, непрацююча дружина і двоє дітей), то чисельність населення міста в цілому збільшиться на 400 осіб (у тому числі базовий сектор – на 100, а сектор домашнього господарства – на 300 осіб). Таким чином, базовий мультиплікатор дорівнює 4. Для нормального життя цих людей необхідно побудувати нові лікарні, хімчистки, булочні. Це неминуче призведе до зростання зайнятості в обслуговуючому секторі (рис. 38).

Як правило, зростання сектора домашнього господарства на 10 людина веде до збільшення зайнятості в обслуговуючому секторі на одне місце. Таким чином, мультиплікатор обслуговуючого сектора дорівнює 1/10. Очевидно, що кожен зайнятий в обслуговуючому секторі має сім’ю, члени якої, в свою чергу, повинні мати доступ до обслуговуючого сектору, т. Е. Розширення обслуговуючого сектора веде до розширення сектора домашнього господарства і самого обслуговуючого сектора. Так кола розширення чисельності населення міста збільшуються. Коли виростуть і навчаться діти шахтарів, вони, ймовірно, підуть працювати на підприємства базового і обслуговуючого секторів, т. Е. Почнеться нове коло зростання всіх секторів міської економіки.

При реальних підрахунках по моделі Лоурі використовуються такі поняття, як “зональний обмежувач” (передбачається, що житлове будівництво не може нескінченно розширюватися і займати землі, призначені для промислових підприємств) і “пороговий обмежувач” (існують порогові значення чисельності людей, при яких створення підприємств обслуговуючого сектора може вважатися економічно виправданим: наприклад, при зростанні населення на 1000 осіб виникає необхідність у будівництві поліклініки, а на 5000 осіб – лікарні).

За формулою можна розрахувати передбачувану чисельність населення міста при відомому зростанні базового сектора.

Таким чином, при зростанні базового сектора на 100 осіб у першому колі розширення загальна чисельність населення міста зросте до 667 осіб.

З часом, коли виснажаться запаси руди, почнуть закриватися рудники і збагачувальні фабрики, зайнятість в базовому та обслуговуючому секторах буде скорочуватися. Якщо влада не буде вживати заходів – проводити регіональну політику, то місто і навколишнє його територія перетворяться на класичний депресивний район з падаючим рівнем життя, екологічними і соціальними проблемами і постійної опозицією уряду.

У разі прийняття владою рішення про підтримку міської економіки проводиться політика по залученню нових базових виробництв, розвитку відповідної інфраструктури, перекваліфікації кадрів. Якщо ж через географічного положення міста (суворих природних умов, віддаленості від економічних центрів країни), специфічних господарських навичок і рівня освіти населення нові галузі “відмовляються” мігрувати, городянам може бути запропоновано переїхати в більш перспективні райони.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.50 out of 5)

Що являє собою економічна структура міста?