Що відбувається в церкві під час православного богослужіння?
Ти, напевно, бачив, як проходить богослужіння в церкві. Все виглядає дуже красиво й урочисто. Співає хор, перед блискучим золотом і вогнями іконостасом знаходяться священнослужителі в розшитих вбраннях. Але що вони роблять? Чому люди, які зібралися в церкві, то встають на коліна, то хрестяться, то співають разом з хором?
Щоб зрозуміти, який сенс у богослужіння, перенесемося на багато століть назад, у ті часи, коли людина ще тільки почав одушевляти навколишній світ і створювати систему богів.
Як тільки людина повірила в існування невидимих, але всемогутніх сил, він відразу ж постарався встановити з ними контакт. Люди просили у богів захисту, допомоги, а іноді й ради.
Але перш ніж щось просити у бога, його треба було умилостивити, піднести йому що-небудь таке, що б йому сподобалося. Однак боги завжди жили дуже далеко – на небі, під водою або під землею. Тоді людина стала приносити свої подарунки в такі місця, звідки їх могли б забрати божества.
Наприклад, підношення підземним богам скидалися в жерла вулканів, а морським – складалися в човен і відправлялися у відкрите море. А як слід було вчинити з богами небесними? Підношення для них стали складати в певному місці і спалювати. Дим піднімався вгору й несе з собою те, що люди принесли своєму богові.
У стародавні часи такі жертвопринесення відбувалися дуже урочисто, для них вбивали безліч тварин.
Шкури і нутрощі спалювалися, а м’ясо з’їдали люди, прославляючи бога.
Але поступово люди прийшли до висновку, що зовсім не обов’язково вбивати тварин, можна лише уявити собі подібний обряд. І справжні тварини були замінені їхніми зображеннями. Удосконалюючи ритуал, з часом людина зрозуміла, що невидимому божеству можна принести і уявну жертву. Потрібно лише уявити собі це і вчинити відповідні дії.
Саме так і стали надходити християни. Жертовні тварини були замінені хлібом і вином для спільного обіду – трапези. А все інше відбувалося лише в уяві, таємниче. Тому і всі жертвоприношення стали називати таїнством.
Спочатку таїнства відбувалися в будь-якому місці, де могли зібратися віруючі, але з часом вони перемістилися в храми – спеціальні будівлі для молитов і жертвопринесень.
Подивимося, як це відбувається в храмі. На самому початку богослужіння священик готує те, що буде принесено в жертву: спеціально випечений хліб – проскуру – і вино. До речі, саме слово “просфора” перекладається з грецької як “підношення”, а стіл, де священик проводить всі дії, так і називається жертовником.
Просфора поміщається на блюдо (дискос), а вино наливається в особливу чашу – потир. На згадку про ті часи, коли в жертву приносилися тварини, частина просфори, покладена на дискос, так і називається – агнець (ягня). Потім на дискос ставиться звіздиця – металевий каркас, а на неї накладаються три спеціальних хустки – покриву. Після цього священик бере потир, а диякон піднімає дискос зі святими дарами. Через бічні двері вони виходять з вівтаря і, вставши на солее – сходинці перед вівтарем, показують їх присутнім в церкві віруючим. Потім священнослужителі входять у вівтар через відкриті царські врата і ставлять дискос і потир на престол. Накривши їх спеціальним покривалом – повітрям, священик закриває царські врата.
Інша частина богослужіння здійснюється таємниче – лише в уяві віруючих, які повинні вірити, що знаходяться на престолі хліб і вино перетворюються в кров і плоть (тіло) Ісуса Христа. Зрозуміло, це перетворення символічне. Після закінчення спільної молитви, що прославляє бога, священик дає кожному віруючому шматочок проскури і трохи вина – частина святих дарів.
Цей обряд отримав назву причастя.
Але головним у богослужінні завжди було не зовнішнє оформлення – барвистий обряд, а його внутрішня сутність. Надходять в храм прагнуть хоч на короткий час відмовитися від повсякденних турбот, побути наодинці з собою, у власному внутрішньому світі, поговорити з Богом. Їм допомагає в цьому глибока віра в істинність того таїнства, яке відбувається перед ними кожен раз, коли вони приходять до храму.
(2 votes, average: 2.50 out of 5)