Що таке Військовий комунізм?
Військовий комунізм – це політика Російської Комуністичної партії більшовиків, взяла владу в Росії в жовтні 1917 року, комплекс надзвичайних заходів управління державою в період війни і руйнування всієї системи господарювання.
Початком політики Військового комунізму вважається 13 травня 1918, коли був прийнятий декрет “Про надзвичайні повноваження народного комісара з продовольства”. Кінцем – Х з’їзд РКП (б), що проходив у Москві з 8 по 16 березня 1921 року.
Завдання воєнного комунізму
Перемога в Громадянській війні. Для цього більшовикам турбувалися перетворити всю Росію в єдиний військовий табір під загальним, тобто, своїм, керівництвом. Поняття “єдиного табору” означало концентрацію в руках більшовицької уряди всіх ресурсів країни, а так як промисловість Росії була зруйнована Світовою війною і наступними роками плутанини і безвладдя, основним ресурсом стала продукція сільського господарства, простіше кажучи, продовольство, бо голодної ніяка армія воювати не буде.
Заходи політики Військового комунізму
- Продрозверстка Прямий продуктообмін між містом і селом Державний розподіл продуктів (карткова система) Натуралізація господарських відносин Загальна трудова повинність Зрівняльний принцип оплати праці Позбавлення влади Рад
– Продрозверстка – примусовий викуп у селян усіх надлишків вирощеного ними врожаю. Так як викуповувати не було на що, надлишки попросту відбиралися, а від того, що поняття “надлишки” не мало точного визначення, забиралося все.
– Прямий продуктообмін – натуральний, без використання грошей, обмін продуктів на промтовари
– Карткова система – людина могла отримувати певну, не більше не менше, кількість продовольства тільки від держави
– Натуралізація господарських відносин – заборона торгівлі. 22 липня 1918 був прийнятий декрет РНК “Про спекуляції”, забороняввсяку недержавну торгівлю. Для забезпечення населення продовольством, предметами особистого споживання РНК декретованих створення мережі державного постачання.
– Загальна трудова повинність – позаекономічний примус до праці
– Ради депутатів, які намагалися пом’якшити політику уряду, розганялися.
Наслідок політики воєнного комунізму
Росія перетворилася на країну доіндустріального століття, суспільство ставало більш примітивним, господарство зруйнувалося, робітничий клас – головна сила партії – люмпенізованих, зате неймовірно виріс шар бюрократії, яку необхідно було годувати. Так як селянство позбулося всяких стимулів трудитися, прийшов голод. Слідом за цим раз у раз почали спалахувати народні повстання (у Сибіру, в Тамбовської губернії, в Кронштадті…). Лише в 1921 році Ленін усвідомив згубність політики Військового комунізму, яку замінив на НЕП
Одним з результатів політики воєнного комунізму став голод у Поволжі, що вибухнула в 1912-1922 роках і що забрав більше 5 мільйонів життів
(2 votes, average: 3.00 out of 5)