Що таке тхеравада?
Тхеравадою називають найдавніше напрямок буддизму. У перекладі з мови палі воно означає поєднання двох слів: “тхера” – шлях і “вада” – вчення.
Як напрямок тхеравада оформилася в середині IV століття до н. е. в Індії. Але наприкінці XX століття тхеравада була визнаною державною релігією багатьох країн Південно-Східної Азії: М’янми, Таїланду, Лаосу, Камбоджі. Тому тхераваду іноді називають південним буддизмом.
Прихильники релігійної системи – тхеравадінов – називають себе охоронцями справжнього буддизму. Дійсно, тхеравада являє собою найдавнішу різновид буддизму, що дійшла до наших днів практично без змін.
Як і всі прихильники буддизму, тхеравадінов вважають, що метою кожної людини є досягнення просвітлення, що виражається в уподібненні Будді. Але до кінцевої стадії може дійти лише той, хто все життя проводить в громаді – сангхе. Якщо монах покидає сангху, він втрачає набуті в ній якості святого.
Щоб ніщо не відволікало ченців від духовного вдосконалення, монастирі тхеравадінов будуються далеко від поселень. У той же час будь монастир легко приймає всіх бажаючих. Вважають, що навіть короткочасне перебування в стінах монастиря дозволяє мирянам очиститися від скверни.
Прихильники тхеравади поклоняються Будді і деяким місцевим божествам. Вони вважають індуїстських і брахманістскіх богів гідними поваги, але не здатними робити чудеса.
Основним предметом поклоніння тхеравадінов є священна ступа. Спочатку її вважали посудиною, в якому зберігалися частини тіла Будди. З плином часу в ступі стали поміщати останки видатних діячів вчення.
У XVIII столітті тхеравадінов стали розглядати ступу як сховище зображень Будди. Ступа стала різновидом храму, і розмір її був відповідний, іноді доходячи до висоти 100 метрів.
Головна святиня тхеравади – ступа Шведагон (Золотий Дагон) – має висоту 119 метрів і знаходиться в Рангуні, столиці Республіки М’янма. Не менш відома ступа Сваянамбукатх висотою 66 метрів.
Вважається, що ступа є моделлю гори, на вершині якої живе дух Будди. Прихильники тхеравади взагалі шанують будь-який високий предмет, але особливо розвинений культ дерев. У кожному буддійському храмі зростає священне баньяновое дерево, деякі з яких досягають сорокаметровій висоти.
Головне дерево тхеравадінов росте на острові Шрі-Ланка. Вважають що під ним відпочивав в III столітті до н. е. сам Будда. У XX столітті гілки з дерева були розвезено по багатьох країнах буддійського світу.
Відомо, що в 1956 році гілка священного дерева була урочисто посаджена в Улан-Баторі, коли святкувалося 2500-річчя буддизму.
Моляться використовують ті ж тексти, як і при виправленні обрядів в інших різновидах буддизму. Але тхеравадінов вважають, що священними є тільки найдавніші буддійські книги. Пізні перекладання та тлумачення відкидаються.
Тхеравадінов не визнають легенди, в яких розповідається про явища Будди після його смерті. Гідними для поклоніння вони вважають тільки події реального життя Будди.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)