Що таке селекція і чим вона займається?
Селекція – це наука і практика створення і поліпшення сортів рослин, порід тварин, штамів мікроорганізмів, які використовують люди. Вона допомагає задовольняти зростаючі потреби людства в продукції сільського господарства і медицини.
Селекція розробляє методи досягнення своїх цілей: де і як підбирати вихідний матеріал, як з ним працювати – вести схрещування, планомірний відбір, контроль та оцінку результатів, впровадження в практику. Фактично селекція – це еволюція організмів, що спрямовується людиною.
Коли люди почали займатися селекцією?
Приблизно тоді ж, коли з’явилися землеробство і скотарство. Як і в сучасній селекції, найважливішим методом був відбір. Правда, він був усвідомленим.
Збираючи в лісі плоди і ягоди, чоловік брав самі великі, смачні і яскраві. Коли їх поїдали будинку, біля житла виявлялися насіння, з яких одразу ж виростали нащадки схожі на батьків.
Поселивши біля себе якихось диких тварин, люди швидко позбувалися від агресивних, слабких, дають мало м’яса, молока, яєць. Зберігалися найпродуктивніші форми. Так тривало з покоління в покоління. Людина не ставив собі за мету вивести новий сорт чи породу, але це виходило як побічний результат його діяльності.
Чи є межі у поліпшенні сортів і порід?
Звичайно, людині хочеться, щоб врожайність рослин росла і росла, щоб кожна нова порода овець давала все більше вовни і м’яса і т. д. І життя, наче, дозволяє сподіватися, що так буде завжди. Дикі кури відкладають по 5-9 яєць раз на рік, а серед домашніх є породи, в яких курочки несуться щодня.
Плоди дикої яблуні важать по десять грамів. А в сучасних садах можна зустріти сорту, де маса середнього (не рекордного) яблучка доходить до кілограма! Як бачите, могутність селекції разюче. Але і воно не безмежне.
Більшість ознак, з якими працює селекціонер, можуть бути виражені сильніше і слабкіше: цукристість, маса тіла, термін дозрівання і т. п. В кожному випадку є нижній і верхній межі, задані набором генів. Так от, селекціонеру дано домагатися своїх цілей тільки всередині них.
Є породи корів, у яких жирність молока досягає 7%. І ніякими методами традиційної селекції не отримати корів, які дають молоко такий жирності, як у оленя (19%) або дельфіна (45%). Навіть якщо корів годувати вершковим маслом і сметаною.
Вийти за спадкові межі можна лише змінивши саму спадковість.
Може селекціонер отримати форми, які принципово відрізняються від того, що створено природою?
Для цього він повинен вдатися до генетичної інженерії – операціями з генами і хромосомами. Ось кілька прикладів того, як живим організмам надають абсолютно невластиві їм ознаки.
Пересадивши водоростей бурим гени декількох видів бактерій і вірусів, вдалося “змусити” водорості переробляти накопичений в листі цукор в етиловий спирт – важливе біопаливо.
- – У квіткових магазинах Японії вже не рідкість синьо-фіолетові троянди. В їх клітинах працює ген, який селекціонери запозичили у братків. Він-то і виробляє потрібний пігмент. – В клітину бактерії кишкової палички вдалося пересадити і “включити” ген інсуліну, який вирізали з хромосоми людини. Нині більшу частину цього гормону-ліки одержують, розводячи масово бактерію на заводах. – Ген світиться тихоокеанської медузи, упроваджений в клітини акваріумних рибок даніо, перетворив їх в живі ліхтарики. – Створена різновид картоплі, не поедаемая колорадським жуком. Рослині пересадили ген бактерії, що забезпечує вироблення білка, отруйної для шкідника. Подібним же чином створені високостійкі сорти десятків сільгоспкультур – від кукурудзи і рису до льону і гвоздики.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)