Що таке сценічна мова?

Сьогодні сценічна мова є важливою складовою всіх без винятку програм навчання акторської майстерності. Це одне з професійних засобів виразності актора. Сценічна мова також є засобом театрального втілення драматургічного твору. Через майстерність мови актор передає глядачеві внутрішній світ, соціальні, психологічні, національні, побутові риси характеру персонажа. Для цього артистові потрібно досконально володіти технікою, яка пов’язана зі звучністю, гнучкістю, об’ємом голосу, розвитком дихання, чіткістю і ясністю вимови (дикцією), інтонаційною виразністю.

Стиль і характер сценічної мови пройшли період становлення від давнини до сьогоднішніх днів. На цьому шляху вони змінювали форму і зміст, розвиваючись і вдосконалюючись. Так, навик сценічної мови відточували ще в Стародавній Греції оратори і актори. Найбільш знаменитим прикладом, напевно, варто вважати вишукування Демосфена. Вправляючись у красномовстві, він багато часу присвячував заняттям ораторським мистецтвом, але говорив невиразно, за що постійно піддавався глузуванням з боку своїх візаві і рядових слухачів. Зовсім зневірившись, він звернувся за порадою до друга – відомому акторові театру. Останній прочитав перед Демосфеном уривок з твору Софокла настільки виразно і живо, що той зрозумів – важлива не тільки мова, але і вимова, тембр і сила голосу. Цими якостями Демосфен, на жаль, не володів: у нього був слабкий голос, він шепелявив й уривчасто дихав.

Оратор почав працювати над своїми недоліками. Він виголошував промови, стоячи на краю скелі біля моря, долаючи шум хвиль і пориви вітру. У роті Демосфен тримав маленькі камені, промовляв без вдиху довгі фрази і цілі речення. Кілька місяців він спускався в печеру і там розмовляв, слухаючи свій голос. Заняття дали результат – сьогодні ми говоримо про Демосфена як про великого оратора античного світу.

Говорячи про сучасний театр, ми маємо на увазі розквіт реалістичного мистецтва, який пов’язаний головним чином з російським театром, і такими іменами як М. С. Щепкін, А. М. Островський, К. С. Станіславський. У розробленій останнім системі роботи актора над роллю застосовувалися прийоми, що допомагають акторові розкрити не тільки зміст тексту, а й підтекст вимовлених слів, захоплювати, переконувати партнерів і глядачів “словесним дією”.

К. С. Станіславський казав: “Слово є самим конкретним виразником людської думки”. Виразності цього слова великий драматург присвятив три розділи в другому томі “Роботи актора над собою”: спів і дикція; мова і її закони; темпо-ритм. Нижче ми зібрали вправи, як на основі рекомендацій Станіславського, так і інших технік і методик, які допоможуть поставити і розвинути сценічну мову.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2.50 out of 5)

Що таке сценічна мова?