Що таке паритет купівельної спроможності?
Паритет купівельної спроможності (ПКС) в основі своїй містить ідею про те, що однакові продукти повинні мати в різних країнах однакову цінність, а, отже, і ціну. Ідея паритету реалістична, якщо реальний валютний курс дорівнює одиниці. Однак ППС вважається можливим тільки в довгострокових періодах, в той час як в короткострокових і середньострокових зустріти його нелегко.
Для цього є кілька причин:
ППС передбачає, що країни виробляють однакову продукцію, хоча насправді це неможливо.
ППС передбачає, що всі товари беруть участь в міжнародній торгівлі, хоча це теж не так.
Вирівнюванню цін перешкоджають транспортні та митні витрати.
На валютний курс впливають спекулянти – вони здатні спотворювати справедливу вартість валют з метою отримання власної вигоди.
Ідея ППС була розвинена до кількісного показника – відносного коефіцієнта ППС, що показує різницю між номінальною і реальною валютними курсами в процентах. Вважається він за такою формулою:
Δ ε / ε = Δ P / P – Δ e / e – ΔP * / P *
У даній формулі P – рівень ціни споживчого кошика всередині країни, Р * – рівень ціни за кордоном, е – номінальна процентна ставка, ε – реальна процентна ставка. Зміна цін тотожне темпу інфляції ǹ. Якщо рівень реального курсу залишається постійним, його можна опустити. Тоді рівняння набуде вигляду:
Δ е / е = n – n *
З цієї формули можна зробити висновок, що зміна номінального курсу валюти спрямовано на те, щоб компенсувати різницю в змінах рівня інфляції.