Що таке каламбур в українській мові? Приклади

Українська мова глибока і багатогранна. Окремі її слова можна використовувати так, що вони “заграють” новими фарбами і несподіваними значеннями.

Серед прийомів, які застосовуються в літературі, потенціал української мови найкраще здатен розкрити каламбур. Подібна рима будується на фонетичній схожості слів і дозволяє замаскувати цензуру або тривіальність.

Що означає слово “каламбур”?

Походження слова “каламбур” до сих пір залишається спірним. За однією з версій, походження пов’язане з німецьким містом Келемберг, яке відоме своїми жартами, за іншою – з ім’ям графа Калемберга, який проживав у 17 – му столітті в Парижі.

Деякі історики вважають, що термін походить від італійського словосполучення calamo burlare, що в перекладі означає “жартувати пером”.

Як би там не було, до кінця 17-го століття “каламбур” міцно вкоренився у французькій мові, а за часів Миколи Карамзіна потрапив в Російську Імперію.

Що таке каламбур?

Під каламбуром розуміється літературний прийом, при якому в одній фразі використовуються схожі слова з різним значенням. У більшості випадків він вживається з метою справити комічний ефект і висловити той сенс, який знаходиться під забороною.

У різні часи з його допомогою люди намагалися обійти цензуру або по-іншому передати значення слів, які в суспільстві вважаються непристойними. Іноді каламбур дає можливість висловити досить абсурдні ідеї або замаскувати банальність.

Завдяки такому прийому:

    Повчальність перетворюється в мудрість; Хамство – в жарт; Нісенітниця – в загадкову глибокодумність.

На каламбурах часто будуються анекдоти або загадки, ними користуються гумористи для створення своїх монологів і навіть працівники рекламної сфери. Часто багатозначність слів в каламбурі створює незручні ситуації, а сам жарт може навіть образити співрозмовника.

Погодьтеся, не зовсім тактовно виглядає пропозиція сліпому поговорити “віч-на-віч” або повідомлення кривому, що він “кульгає” в будь-яких науках і знаннях.

Які види каламбурів бувають?

Залежно від характеру смислового зв’язку між словами виділяють три великі групи каламбурів:

“Сусіди” – відрізняються мирним співіснуванням грою слів і представляють собою поєднання смислів зі схожим звучанням. Наприклад:

    “Ноги такої і талії немає у всій Італії”

“Маска” – в їх основу покладено поєднання слів, які мають полярні значення. Наприклад:

    “З вікна дуло. Штірліц вистрілив. Дуло зникло”.

Тут двічі використовується слово “дуло”, тільки в першому випадку під ним розуміється подих вітру, а в другому – деталь пістолета.

“Сім’я” – це комбінація перших двох видів каламбуру, при якій відбувається енергійне зіткнення слів, але при цьому значення одного з них не скасовує іншого. Зокрема:

    “І в нельотну погоду можна вилетіти зі служби”

Тут автор “пограв” з дієсловом “летіти”.

Приклади каламбуру в літературі

Каламбури використовувалися ще за часів Київської Русі. У моду вони увійшли в 19-му столітті і стали широко використовуватися в прозових творах. Одним з відомих майстрів каламбуру є персонаж Козьма Прутков, афоризми якого до нашого часу залишаються свіжими і злободенними:

    “Легше тримати в руках віжки, ніж кермо влади”.

Прославилися своєю грою слів майстра “срібного століття” – Аверченко, Оршер, Теффі, які в своїх розповідях широко застосовували каламбури для додання комічності.

Володимир Висоцький був відомий своїми каламбурами з групи “маска”.

Більшість його шанувальників, напевно, чули афоризм:

    “Я добре засвоїв почуття ліктя, який мені тицяли під ребро”.

Чимало гумористичних виразів належить поетові-сатирика Дмитру Мінаєву:

    “Область рим – моя стихія, і легко пишу вірші я”.

Каламбури є навіть у таких знаменитих майстрів пера, як:

    Пушкін; Чехов; Салтиков-Щедрін.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.00 out of 5)

Що таке каламбур в українській мові? Приклади