Що таке ікона і навіщо вона потрібна?
Всім відомо, що при відвідуванні християнського храму віруючі ставлять свічки і моляться перед іконами.
Людям, не посвяченим у релігію, іноді здається, що вони моляться саме образу, намальованого на полотні, але в дійсності християни сприймають ікони як якесь уявне вікно, що допомагає зазирнути в вищий світ і звернутися безпосередньо до Бога. Що ж таке ікони насправді?
Що означає слово “ікона”?
Термін “ікона” пов’язують з давньогрецьким словом εἰκών, що означає “зображення, образ”. Найперші ікони з’явилися в християнстві в II столітті нашої ери і представляли собою мальовничі картини із зображенням святих та біблійних сцен.
Вже до IV століття ними прикрашали стіни всіх християнських церков, хоча ще довгий час з’являлися негативні висловлювання щодо такої практики. У VIII-IX століттях у Візантії навіть існував рух іконоборців, які не вітали ікони, проте в 787 році догмат про іконошанування був прийнятий і остаточно затверджений на Вселенському соборі.
Що таке ікона?
У широкому сенсі слова іконою називають зображення Господа, Христа, Божої Матері і праведників, що володіє священним характером. Вона є культовим предметом і використовується як засіб пізнання Всевишнього і шляхи до об’єднання з Ним.
Ікони зазвичай можна побачити в християнських храмах, причому в католицизмі частіше зустрічаються скульптурні зображення, а в православ’ї – мальовничі. Є вони і в буддизмі, але носять назву “танка” і виконуються на бавовняних або шовкових тканинах.
У вужчому розумінні православні ікони – це зображення святих на твердій поверхні (частіше – на дошці з липи), доповнені особливими знаками і написами. Виготовляються вони з певних іконописних канонів, тобто для того, щоб зображення на дошці стало іконою, воно повинно бути освячено шляхом молитви і окроплення святою водою.
Багато старовинні ікони, нарівні з живописом, представляють не тільки духовну, але і високу матеріальну цінність.
Які бувають ікони?
Ікони розрізняють за сюжетами, технікою виконання, масштабності і багатьма іншими параметрами. Зокрема, за розміром відомі такі зображення, як лістоушка, пядніца, осьмерік. За технікою виділяють мальовничі, литі, вишиті, різьблені і друкарські ікони.
Окремо стоять так звані склепінні вівтарі, що представляють собою конструкцію з декількох образів з різними зображеннями. Крім того, ікони розглядають в залежності від школи живопису або конкретних іконописців.
Так, в Росії добре відомі образи Андрія Рубльова і його учнів. Зустрічаються серед ікон і чудотворні, історія яких пов’язана з якими-небудь незвичайними явищами – зціленням, мироточиві, чудесним набуттям.
Що таке мироточива ікона?
Мироточиві ікони відносяться до числа найбільш шанованих. Від інших образів вони відрізняються тим, що час від часу виділяють миро – масляниста речовина з дивним пахощами. Віруючі сприймають його як справжнє диво, а в храми, де зберігаються мироточиві ікони, стікаються тисячі паломників.
У різні часи такі образи існували в багатьох куточках світу. Серед сучасних можна згадати Іверсько-Монреальську ікону Божої Матері. Створена вона була в 1981 році на горі Афон і мироточила з 1982 по 1997 рік. Її возили по багатьом храмам Європи, а віруючі збирали миро на ватки і розповідали про чудесні випадки зцілення. У 1997 році іконописець Йосип Муньос, який возив образ по храмах, був убитий в Греції, сама ж ікона безслідно зникла.
Навіщо потрібна ікона?
Більшість віруючих сприймають ікону як образно виражену молитву. Вона сприяє зверненню до Бога і може без слів зробити ближчими такі поняття, як істинність і духовність.
В іконах християнська церква висловлює своє вчення і основні релігійні догмати, демонструє духовний досвід святих, які присвятили своє життя служінню Господу.
На кожній іконі зображується не стільки людина або предмет, скільки сама ідея, внутрішній зміст зображення, тобто образ праведників покликаний зводити думки тих, хто молиться до божественного архетипу і втілювати в собі слово Боже.
(2 votes, average: 2.50 out of 5)