Що таке громадянське суспільство?
Коротко відповісти на це питання можна так: це та частина суспільства і ті сфери його життєдіяльності, в яких особистість та організації вільних і рівноправних громадян огороджені законами від прямого втручання органів державної влади.
Звичайно ж, якщо ви звернетеся до характеристики суспільства в цілому, то, ймовірно, згадайте, що держава – це найважливіший елемент політичної сфери життя суспільства, а політична сфера – це частина суспільства, поряд зі сферами економічної, соціальної, а також сферою духовної культури. Значить, якщо ми говоримо про людське суспільство, то в його складній структурі держава – важливий елемент, істотна його частина. А для позначення великої частини суспільства тих сфер, які існують відносно самостійно, в яких складаються позадержавних відносини і діють недержавні організації, використовується умовна назва “громадянське суспільство”.
Пояснимо на прикладах.
Закінчив інститут Микола М. отримав повістку з військового комісаріату, згідно з якою він призивався на службу в армію. Микола не з’явився на призовний пункт, виїхав до родичів. Але надалі, оскільки він не мав законних підстав для звільнення від військової служби, був притягнутий до відповідальності і постановою суду йому було призначено покарання.
Студент Михайло К., не раз з тривогою спостерігав наростаюче забруднення озера, недалеко від якого він жив, дізнався від однокурсника, що студенти створили громадську організацію, яка активно зайнялася природоохоронної діяльністю. Він вступив у цю організацію і взяв участь в пікетах, які зажадали від губернатора області вжиття дієвих заходів проти осіб та організацій, що забруднюють озеро.
Подумаємо, чим різняться ці дві ситуації. У першому випадку йшлося про військову службу, яка цілком перебуває у сфері діяльності держави; у другому – про діяльність громадської організації, яка створена громадянами та державної не є. У першому випадку Микола М. був зобов’язаний з волі держави служити в армії; у другому – Михайло К. вступив в організацію добровільно і з власної волі взяв участь у її діяльності.
У першому випадку вимоги були направлені від держави (від його органу – військкомату) до громадянина; у другому – вимоги спрямовані від громадян до державного органу – адміністрації області, до губернатора.
Нарешті, в першому випадку, якби Микола М. став військовослужбовцем, головну роль грали б відносини між ним і командиром (т. Е. Зв’язок “вертикальна” – зверху вниз: від командира до підлеглих). У другому випадку, вступивши в громадську організацію, Михайло К. виявився пов’язаним з іншими її членами “горизонтальними” відносинами, т. Е. Взаємодіє з такими ж, як він сам, студентами, які займають однакове з ним положення.
Отже, відмінності істотні. У першому випадку виникли відносини між громадянином і державою. А ось про відносини в другому випадку необхідно ще поміркувати.
Що призвело Михайла К. в громадську організацію? Очевидно те, що він був зацікавлений у збереженні природних умов, в яких жив. Така ж зацікавленість привела в цю організацію і інших студентів. Іншими словами, їх об’єднав спільний інтерес. Але це ще не все. Членів цієї організації об’єднало переконання, що захищати цей інтерес, відстоювати свої вимоги перед державними органами краще спільно, ніж поодинці. Ми підійшли, таким чином, до розуміння того, чим є громадянське суспільство.
Громадяни будь мають ряд спільних інтересів. Наприклад, всі вони зацікавлені в надійній охороні кордонів своєї країни, в захисті своїх прав і свобод. Ці спільні інтереси покликані захищати державу. Але у кожного вільного громадянина є і приватні інтереси. Оскільки свобода громадянина спирається на його власність, то його приватні інтереси в чому пов’язані з його приватною власністю. Вони нескінченно різноманітні. Один стурбований облаштуванням дачної ділянки, іншого – долею свого грошового внеску в комерційному банку, третій – можливістю поповнення своєї колекції марок, четвертий – бажанням відкрити в своєму мікрорайоні літнє кафе і т. Д.
Кожен з приватних інтересів легше реалізувати, об’єднавшись з іншими людьми, що мають такий же інтерес. Щоб вирішити проблеми водопостачання дачі, її охорони і т. П., Людина вступає в даний кооператив. Стурбований долею банківського вкладу, він об’єднується з іншими вкладниками в товариство захисту своїх прав. Колекціонер потребує постійних зв’язках з іншими колекціонерами, і вони створюють, наприклад, товариство філателістів. Бажає відкрити кафе, але не розташовує достатніми коштами, шукає партнерів, готових створити спільне підприємство, і т. Д.
У кожному випадку люди розраховують на взаємодію, взаємодопомога, взаємопідтримку. Для вирішення своїх проблем вони потребують один одного. Зауважимо, що всі ці об’єднання виникають не за розпорядженням держави, а за бажанням самих об’єднуються в них, участь у цих громадських організаціях добровільна. Їх члени мають рівні права.
Такі організації не тільки забезпечують взаємодопомога своїх членів, але й взаємопідтримку у захисті інтересів перед державою. У тих випадках, коли дії державних органів або державних чиновників ущемляють права членів суспільної групи, або тоді, коли дана група хоче домогтися від держави більш сприятливих умов своєї життєдіяльності, громадське об’єднання захищає інтереси групи. Громадянин виявляється не на самоті перед особою державної влади, а під захистом об’єднання, яке займає проміжне положення між ним і державою.
Таким чином, в громадянському суспільстві виникають численні і різноманітні об’єднання, громадські організації: в економічній сфері – спілки підприємців, фермерів, селянські спілки та кооперативи, робочі профспілки, асоціації банкірів і т. Д.; в соціальній сфері – сім’я, товариства захисту прав споживачів, об’єднання захисту навколишнього середовища, страхові фонди, молодіжні, жіночі, дитячі організації, товариства ветеранів праці і війни, спортивні товариства, благодійні фонди і т. п.; у сфері духовної культури – спілки діячів культури (письменників, композиторів, кінематографістів, художників), педагогічні товариства, товариства культурних зв’язків із зарубіжними країнами, академічні спільноти вчених, релігійні об’єднання і т. п. Захист прав та інтересів громадян перед обличчям держави беруть на себе також різні правозахисні організації, спілка солдатських матерів, недержавні засоби масової інформації, політичні рухи і недержавні політичні організації, що виникають за почином громадян на добровільній основі.
Отже, громадянське суспільство – це сукупність позадержавних суспільних відносин і асоціацій (об’єднань), що виражають різноманітні інтереси та потреби членів суспільства.
Якщо людське суспільство виникло одночасно з людиною, то громадянське суспільство утворилося лише за останні два століття. Його становлення пов’язане з розвитком різноманітних форм приватної власності, ринкової економіки і свободи економічного вибору, утвердженням демократичних порядків, прав і свобод людини і громадянина, з визнанням цінності вільної та відповідальної особистості.
Становлення громадянського суспільства нерозривно пов’язане із затвердженням правової держави. Правова держава немислимо без розвиненого громадянського суспільства. Громадянське суспільство можливо лише в умовах демократичного режиму, правової держави. В умовах авторитарних і тоталітарних режимів громадянське суспільство нормально функціонувати не може.
(2 votes, average: 3.50 out of 5)