Що робити, якщо дитина не спить?

Погано сплячий малюк – справжнє лихо для своїх батьків і самого себе. Недолік відпочинку негативно позначається на настрої, самопочутті, імунній системі, здатності до концентрації уваги у людей будь-якого віку. Саме тому молоді мами і тата часто цікавляться, що робити, якщо дитина не спить.

Універсальної відповіді на це питання немає, адже причини, що заважають дитині спокійно сопіти в ліжечку, можуть бути самими різними. Усунути багато з них дуже просто, достатньо лише з’ясувати, що доставляє маляті дискомфорт. А ось при систематичних порушеннях сну, що тривають навіть після створення ідеальних умов, слід переглянути весь розпорядок дня дитини або навіть звернутися за порадою до медиків.

Тимчасові труднощі

Найчастіше малюки, прекрасно спали напередодні, раптом починають вередувати і періодично прокидатися протягом ночі. Передумов для подібної поведінки існує безліч. Найпоширеніші з них представлені в списку.

У дітей до півроку неспокійний сон провокують коліки та інші проблеми з травленням. Знизити їх гостроту можна за допомогою відповідних препаратів, отримавши консультацію педіатра.

Також крихти подібним чином часто реагують на появу зубів. Причому перші ознаки невдоволення нерідко демонструються малюками задовго до прорізування. І знову основну допомогу мамі зможуть надати лише аптечні засоби.

Іноді перешкодою спокійному сну служить утруднення дихання. І часто його провокує не нежить, а низька вологість або висока запиленість повітря в дитячій кімнаті. Позбутися від першої проблеми допоможе спеціальний прилад або проста ємність з водою, встановлена??поруч з радіатором опалення. А для вирішення другого питання потрібно зробити вологі прибирання в приміщенні частішими.

Не варто дивуватися, якщо дитина не спить вночі в жаркій або занадто прохолодній кімнаті. Дитячому організму складніше адаптуватися до недоліків мікроклімату, ніж тілу дорослої людини. Тому в спальні у малюка рекомендується підтримувати найбільш комфортну для сну температуру – близько 18?C. Слід враховувати, що крихітка вночі обов’язково розкриється, а значить, його піжама повинна бути досить теплою.
Режим харчування також може стати причиною поганого сну. Тут потрібно дотримуватися золотої середини. Голодна дитина, як і щойно поїсти малюк, майже напевно не зможе швидко заспокоїтися. Тому рекомендується нагодувати крихітку вечерею за 1,5 години до сну, а перед тим, як лягти в ліжко, можна доповнити раціон кефіром або легким йогуртом.

Якщо під час вечірнього купання використовувалося новий засіб і після нього дитина стала збудженою, можливо, до його складу входять тонізуючі добавки. У цьому випадку таку суміш краще замінити звичною – заспокійливої??або нейтральною – або перенести самі водні процедури на ранкові або денні години.
Раптову зміну настрою і поведінки можуть спровокувати і проблеми зі здоров’ям: застуда, запалення вуха або горла та ін. Якщо стан малюка обмежується легким підвищенням температури, допустимо відкласти виклик лікаря додому до ранку. А ось при сильному жарі рекомендується звернутися в швидку допомогу.

Існує ще маса можливих деталей, що доставляють дитині незручності: висока або низька подушка, збилися простирадло, важке ковдру, мокрий підгузок, туга гумка на піжамних штанцях і т. П. Швидше за все, виправлення “помилки” призведе до моментального покращення ситуації.

Якщо малюк неохоче лягає в ліжко, можливо, він просто не встиг втомитися за день або занадто мало часу провів на свіжому повітрі. На наступний день доведеться придумати декілька занять, на які йому потрібно більше енергії і сил. Хороший ефект дають, наприклад, прогулянки перед сном. Однак не варто “навантажувати” малюка надмірно: у всерйоз виснаженого карапуза нервова система часто перевозбуждается, “перегрівається”, що знову-таки негативно позначається на засипанні.

Основні помилки

Ледве з’явився на світ дитина має 3-4-годинний цикл життєдіяльності. Проте з віком відбувається поступове підстроювання під звичний для дорослих людей добовий цикл. У результаті до 6 місяців малюк вже здатний спати всю ніч практично без пробуджень при двох денних “досипляючи”, які до кінця першого року зливаються в один.

Але подібна ідилічна картина спостерігається не завжди. Чому? Невірні дії батьків іноді призводять до того, що у крихти виникають неправильні асоціації або навіть тривоги. Наприклад, якщо малюка завжди годували в ліжку, він мимоволі пов’язує ліжко з їжею, а не зі сном. І при спробах укласти його ввечері незмінно починає вимагати груди або пляшечку. Приблизно такий же ефект створюється, якщо дитина звикла грати, сидячи в ліжечку.

Крім того, діти сприймають світ інакше. В їхній свідомості існує тільки те, що вони бачать. Іншими словами, закриваючи очі, вони опиняються в “порожнечі”. Таке “розставання” з батьками часто лякає їх, заважаючи заснути.

Ще одна поширена помилка дорослих – залучення малюків до емоційних і цікавим заняттям перед сном. Заспокоїтися після перегляду мультфільму або рухомий гри з татом дитині складно. Та й закінчувати настільки захоплююча справа на середині йому зовсім не хочеться. А значить, вкладання в ліжко неодмінно буде супроводжуватися сльозами і капризами.

При спілкуванні з підросли малюком батьки нерідко використовують ліжко як покарання. Природно, подібна ситуація негативно позначається на бажанні крихти лягати спати. Особливо яскраво це проявляється, якщо дитина не спить у ліжечку, але чудово почувається на дивані або у кріслі.

Шляхи до спокою

Якщо ж малюк регулярно недосипає, слід задуматися про те, щоб повністю переглянути власну поведінку. Найчастіше від систематичних порушень сну можна повністю позбутися, поставивши собі за мету “навчити” дитину спати. Це пов’язано з тим, що даний навик аж ніяк не є вродженим.

Отже, що ж потрібно зробити батькам, щоб малюк почав спати?

Навчитися спокійно ставитися до вечірніх примх дитини, яким не слід потурати. Адже чим більше роздратована мама, тим сильніше буде турбуватися малюк.

Створити ритуал. Наприклад, купання, читання казки на ніч або спокійне обговорення денних пригод і потім тихе засинання. При цьому потрібно стежити за тим, щоб все відбувалося однаково незалежно від того, хто укладає крихітку спати. Крім того, необхідно дотримуватися режиму, наприклад, щовечора лягати в ліжко о 20:30 або о 21:00.
Не слід присипляти дитину, хитаючи його на руках. Набагато краще буде, якщо він стане засинати і прокидатися в одній і тій же обстановці – в своєму ліжечку. У цьому випадку страх “втратити” світ поступово зникне. За тією ж логікою не потрібно сидіти з малюком, поки він не засне. Раптово прокинувшись вночі і не знайшовши маму (тата, бабусю) поруч, він обов’язково засмутиться і заплаче.

Можна залишати включеним нічник, якщо дитина боїться темряви. Але підсвічування повинна бути мінімальною, інакше у крихти так і не виробиться необхідна асоціація сну з вночі.
Ще один варіант стримати страх самотності полягає в залишенні поряд з малюком якийсь з іграшок. Поява такого “варта” можна обіграти наступним чином: мама повинна попросити його доглянути за її синочком чи донькою, поки вона зайнята або відпочиває. Цей же метод спрацює при “перекладі” малюка з батьківської ліжку в окреме ліжечко.
Якщо дитина, прокидаючись ночами, вимагає лише уваги, варто збільшити час денного спілкування з ним, більше пестити дитину, частіше грати з ним.

Іншими словами, потрібно переконати дитину в тому, що сон – це закономірність, необхідність. Для цього доведеться перестати звертати увагу на численні капризи, які є протестом проти впровадження нового розпорядку. Найчастіше подібні “концерти” закінчуються менше ніж через тиждень. Але якщо одного разу батьки дозволяють малюкові умовити себе на послаблення, їм доводиться починати все заново. Тому простіше пережити плач і інші способи маніпулювання одного разу, відразу давши собі установку на повний спокій і ігнорування.

Також дитина повинна набути впевненості в безпеці сну і своєї недоторканності в подібний час. Саме цьому сприятимуть ритуальні, передбачувані дії, що повторюються щодня і мають один і той же результат. Адже звичні події заспокійливо діють на дитячу психіку, знижуючи інтенсивність емоційного фону перед засинанням.

Пустити на самоплив?

Денний сон необхідний дітворі молодше двох років. Їх нервова система ще не готова до безперервної роботи протягом довгого часу. Тому, якщо такий дитина не спить вдень, потрібно підвищувати активність його життя в ранкові години. Для цього чудово підходять активні ігри, довгі прогулянки, будь-які заняття, спрямовані на пізнання навколишнього світу.

А от після досягнення 2-річного віку насильно заганяти малюка в ліжко вдень не варто. Швидше за все, це знизить тривалість і якість нічного сну. Тому, якщо основна фаза відпочинку знаходиться в межах норми, краще відвести ті ж 2-3 години в середині відрізка неспання на спокійні заняття. Наприклад, можна почитати книжку і обговорити її, помалювати в альбомі олівцями або фарбами, поробити розслабляючий масаж, що складається з погладжувань. Останнє, до речі, дуже позитивно вплине на емоційний зв’язок між дитиною і батьками. З віком можна і зовсім залишати малюка на час “тихої години” на самоті, дозволяючи йому самостійно вибирати собі справу.

Якщо всі спроби нормалізувати сон дитини не привели до результату протягом декількох тижнів, варто звернутися за допомогою до СОМНОЛОГІЯ або неврологів. Враховуючи, що дитяча безсоння може прогресувати, переходячи в підліткову, а потім і в доросле, не слід надто зволікати з візитом до лікарів. Своєчасне втручання фахівців дозволить не тільки захистити малюка від потенційних проблем у майбутньому, але й зробить обстановку в сім’ї спокійніше.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.00 out of 5)

Що робити, якщо дитина не спить?