Що робить людину великою – ТВОРИ-РОЗДУМИ НА СУСПІЛЬНІ ТА МОРАЛЬНО-ЕТИЧНІ ТЕМИ
На мою думку, великою людину робить духовність, правильний вибір морально-етичних цінностей, від якого, власне, й залежить якість життя кожного з нас.
Отже, що ж таке “цінності”? На мою думку, це ознаки й властивості, що є значущими, актуальними для людини зокрема й суспільства в цілому. Умовно їх можна розподілити на духовні та матеріальні. Звісно, що матеріальне є важливим у житті людини: адже кожен із нас хоче жити в затишній оселі, красиво вдягатися, подорожувати, розважатися тощо. Матеріальні цінності роблять наше життя більш комфортним, зручним, стабільним. Але я вважаю, що вони повинні бути тільки органічним додатком до інших цін – н остей – моральних, духовних. Думаю, що саме такі цінності допоможуть мені самоствердитися, розвинутися сильній духом, “великій” особистості.
Зараз можна почути думки про те, що традиційні духовні цінності у вирі сучасного життя втратили свою актуальність, що треба бути активним, зухвалим, діловим, навіть агресивним, якщо хочеш досягти життєвого успіху. Я не погоджуюсь із такими твердженнями. Думаю, що життя вже багато тисячоліть грунтується на таких поняттях, як добро, гідність і честь, обов’язок, повага до людини, любов до рідної землі, вірність слову і переконанням. Якщо викинути їх із свого внутрішнього світу, то душа стане порожньою, а життя втратить свій “смак”.
На мою думку, не можна стати великою, успішною людиною, використовуючи зло, агресію та ненависть, руйнуючи “вічні” цінності людства. Треба бути добрим і привітним з людьми, які тебе оточують. Допомагати тим, хто потребує цього. Також необхідно постійно навчатися, самовдосконалюватися, стати висококваліфікованим спеціалістом. Іноді, звісно, буває важко подолати свої лінощі, змусити себе робити те, що не хочеться, але думаю, що мета варта цих зусиль.
Також я вважаю, що великою робить людину підтримка та любов близьких та рідних, для них ми завжди найкращі. Я дуже люблю своїх батьків, бабусю і дідуся, хочу, щоб вони були здоровими та щасливими, пишалися мною. Хочу, щоб у нашій родині завжди панував лад, затишок, любов, взаємоповага, підтримка.
Сподіваюся, що і мої однолітки не будуть забувати про моральні цінності – основу життя нашого народу. Адже саме духовність відрізняє людину від тварин, підносить її над буденністю, робить великою, дає крила. Пам’ятаймо заклик Ліни Костенко:
– Так багато на світі горя,
Люди, будьте взаємно красивими!
“Що робить людину великою?”
Ми живемо в суспільстві, яке постійно розвивається. Усе навколо нас змінюється, удосконалюється. Ми, сучасні підлітки, теж хочемо знайти своє місце в цьому бурхливому потоці, маємо мрії, сподівання, життєві цілі. Кожен із нас хоче бути успішним, але для цього, думаю, треба докласти великих зусиль. Тому я вважаю, що великою людину робить її позитивна, благородна життєва ціль і прагнення будь-що-будь досягти її.
Я вважаю, що той, хто хоче досягти чогось в житті, повинен мати активну життєву позицію. По-перше, треба зрозуміти, чого ти хочеш, поставити перед собою цілі, а, по-друге, розвиваючись, долаючи на своєму шляху чималі перешкоди, прямувати до своєї мети. Але хто сказав, що життя – то весела забавка? Звісно, ні. Тому кожного дня ми стикаємося з новими проблемами, долаємо їх, продовжуючи йти далі. Ставимо нові цілі и йдемо до їх виконання. І так завжди, бо життя – це постійний рух.
Якщо ж людині байдуже, що буде завтра, якщо вона пасивно пливе по хвилях долі, не “горить”, а “тліє”, то така особистість зазвичай губиться серед інших. Такі люди не знають, чого хочуть, не можуть чітко сформулювати, заради чого живуть. Навряд чи вони зможуть відчути всю повноту життя, пізнати радість перемоги.
На мою думку, тільки того, хто постійно розвивається і працює, досягає вершин у житті, можна назвати справді великим. Таких особистостей цінують і поважають в суспільстві. Наприклад, Олександра Кононова, українська трикратна параолімпійська чемпіонка з біатлону та лижних гонок, – це справді варта поваги велика людина. Ця жінка має серйозні вади здоров’я, але досягла неймовірних висот. Вона, переборюючи себе, сумлінно тренувалася й довела, що є однією з найкращих спортсменок світу.
Усі ми знаємо, що українська письменниця Леся Українка долала неймовірні труднощі у “тридцятирічній війні” із своєю хворобою. Захворівши в дитинстві на туберкульоз кісток, дівчина не втратила життєвого оптимізму: досконало вивчила декілька іноземних мов, самотужки отримала блискучу освіту, малювала, була музично обдарованою. А головне – писала прекрасні поезії, драми, прозу. У цьому був сенс життя цієї видатної жінки – дарувати творчість людям.
На моєму шляху трапляються негаразди, і я намагаюся їх долати, не втрачати надії, не опускати руки на шляху до життєвих вершин. Надзвичайно важливою для мене є підтримка друзів, батьків. Це моя опора, бо бувають випадки, коли вже ніхто в тебе не вірить, а рідні допоможуть, підтримають, додадуть упевненості у власних силах.
Таким чином, можу сказати, що треба жити повним життям, використовуючи всі можливості, що дала нам природа, докладати зусиль для здійснення своїх мрій. Саме це робить людину великою!
(1 votes, average: 5.00 out of 5)