Що доводить броунівський рух?

Броунівським рухом називають безладне (хаотичне) рух твердих дуже дрібних частинок, зважених в рідині або газі. Але що змушує тверді частинки рухатися?

У XIX столітті подібне явище вперше описав вчений-ботанік Р. Броун (на честь нього було названо це явище). Він спостерігав, як у воді безладно металася пилок, потім сажа. Але пояснити це явище він не міг.

Пізніше вчені припустили, що хаотичний рух найдрібніших частинок може виникати через удари по них молекул рідини чи газу, в яких вони знаходяться. Це припущення виникло не на порожньому місці. Було відмічено, що чим дрібніше частинки твердої речовини, тим швидше вони рухаються у воді. Це наводить на думку, що їх щось штовхає. І чим частки крупніше, тим їх важче штовхати, і тому великі рухаються повільніше.

На початку XX століття ця гіпотеза підтвердилася.

Таким чином броунівський рух частинок доводить

Молекулярну будову речовини,
те, що молекули рухаються.
Слід не плутати броунівський рух з рухом молекул. Броунівський рух частинок, зважених в рідині або газі, є наслідком руху молекул цих рідини чи газу.

Молекул рідини чи газу дуже багато. Всі вони рухаються хаотично. Тому штовхають броунівський частинки з різних сторін. Отже, сама частинка теж починає рухатися хаотично.

Вивчення броунівського руху також допомогло відкрити те, що з підвищенням температури швидкість руху молекул зростає. Цей факт прямував з того, що зі збільшенням температури збільшувалася інтенсивність броунівського руху. Значить, по частинкам речовини молекули середовища, де вони перебували, вдаряли сильніше.

Унаслідок залежності від температури рух молекул також називають тепловим рухом.

Швидкість, з якою рухаються молекули, величезна. Вона вимірюється сотнями метрів в секунду. Так як молекули дуже дрібні, і “б’ють” по тілах вони дуже часто, то для великих тіл ці удари сприймаються як тиск середовища (води, повітря).


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.50 out of 5)

Що доводить броунівський рух?