ЩО БУЛО ДО ПОЧАТКУ СВІТУ – ЩО БУЛО НА ПОЧАТКУ СВІТУ
Матеріал уроку. Українська народна обрядова пісня “Як ще не було початку світа…” (записала Є. Ярошинська).
Мета. Розширювати знання учнів про народні обряди; збагачувати уявлення про народну пісню як жанр усної народної творчості; працювати над художніми засобами пісні; вдосконалювати навички художнього читання.
Хід уроку
I. Мовна розминка.
1. Відгадування загадки.
– Послухайте текст і спробуйте відгадати, про що у ньому розповідається.
Учитель читає текст по частинах. Після кожної – запитує дітей, чи вони вже здогадалися, про що йдеться.
Вона супроводжує український народ протягом усієї історії його існування. У часи розквіту та занепаду, під час важких випробувань війнами, бідністю, національного гніту вона допомагала людям. Хто вона?
Є давня українська легенда, пов’язана з нею. У ній розповідається про те, що Господь обдаровував усі землі світу багатствами, тож українській землі, яка постала перед ним останньою, не залишилося нічого, окрім неї. Мабуть, ця легенда виникла в часи великих бід, що випали на долю нашого краю. Та Господь пообіцяв, що вона допоможе людям пережити всі лиха та ще й нестиме радість та світло.
У ній – пам’ять про визначних історичних діячів, про минуле, щирі почуття. У радісні хвилини життя – при народженні немовляти, хрещенні, весіллі, на будь-яке свято – вона неодмінно лунала, зігріваючи душу та підіймаючи настрій. Вона допомагала в праці та в дорозі. Мабуть, така співуча в нас українська душа.
– Що таке пісня? Які ви знаєте українські народні пісні?
2. Робота з прислів’ями.
– Про значення пісні у житті людини народ склав немало прислів’їв. Утворіть і прочитайте деякі з них.
Легше тобі на душі стане, | – | – той журбу проганяє. |
Найдорожча пісня, | – | – як пісня до твого серця загляне. |
Хто співає, | – | – з якою мати мене колисала. |
Діти читають прислів’я з різною швидкістю, силою голосу та інтонацією (наприклад: швидко, голосно, радісно).
II. Повідомлення теми і мети уроку.
– Серед жанрів усної народної творчості виділяється пісня. Найдавніші за походженням українські народні пісні корінням своїм сягають до первіснообщинного ладу, вони тісно зв’язані з язичницькими віруваннями давніх слов’ян. Нашим пращурам, як і всім первісним людям, був властивий особливий погляд на світ, який їм уявлявся населеним різними божествами і духами. Люди вірили в те, що ці боги посилають або дощ, або мороз, або погожу днину, гарний урожай. А якщо розгнівати богів – чимось не догодити їм, наприклад, не подякувати сонцеві за гарний урожай, – то вони також чинитимуть зло. Тому люди і намагалися всіляко задобрити богів – співали на їх честь величальні пісні, приносили їм у жертву різні трави, квіти, їжу – хліб, м’ясо; робили з дерева їх бовванів (ідолів), подібних до себе, і вклонялись їм. Молилися наші пращури перед сонцем, місяцем, зірками в небі. Верховним божеством вони вважали Сонце, тому наших предків часто називають “сонцепоклонниками”. У найдавніших своїх піснях пращури намагалися пояснити навколишній світ, походження його, різні природні явища.
Сьогодні ви ознайомитеся з українською народною піснею-колядкою “Як ще не було початку світа”, у якій народ намагається, виходячи зі своїх вірувань, пояснити, як був створений світ.
III. Опрацювання пісні “Як ще не було початку світа…”.
1. Читання пісні вчителем.
– Про яке дерево розповідається у пісні?
2. Словникова робота.
А) Читання слів, поданих аналітико-синтетичним способом.
Б) Лексичне значення слова “звізди” діти з’ясовують, прочитавши тлумачення на с. 31.
3. Самостійне читання пісні (мовчки).
– Які пташки сиділи на дереві?
– Про що вони радилися?
4. Аналіз змісту пісні.
– Що було тоді, коли ще не було світу?
– Що голубочки хотіли зробити з піску?
– Як мало утворитися сонце? А місяць і зорі? Прочитайте, як про це сказано у пісні.
– Які почуття викликала у вас ця пісня?
5. Вправи на розвиток швидкості читання.
А) Прочитайте рядки пісні, в яких зустрічаються слова, що розглядалися у словниковій роботі.
Б) Прочитайте ознаки, які вжито до слів “море”, “явір”, “пісок”, “землиця”, “камінь”, “місяць”, “зоря” і “звізди”.
6. Виразне читання пісні.
7. Порівняння пісні і слов’янського міфу про створення світу.
Діти визначають, що у цих творах спільного і чим вони відрізняються.
8. Робота в зошитах (с. 15, завд. 1-2).
IV. Підсумок уроку.