Що більше – Місяць або Земля?
Найближче до нашої планеті небесне тіло – Місяць – ми кожен вечір можемо спостерігати неозброєним оком. В давнину люди придумували безліч легенд, пов’язаних з її блідим сяйвом, з плямами на її поверхні і т. д.
Але що ми взагалі знаємо про Місяць, її розміри, властивості і т. д.? Насправді – не так вже мало.
Порівняння розмірів Землі і Місяця
Як відомо, Місяць є природним супутником нашої Землі. Це означає, що по своїй масі і величиною Місяць набагато менше, ніж Земля. Порівняємо деякі їх розміри.
- – Діаметр Місяця в середньому становить 3474 кілометра, тоді як діаметр Землі дорівнює 12742 кілометра. Тобто, розмір Місяця в діаметрі складає всього 3/11 земного діаметра, він менше діаметра Землі в 3, 67 рази. – Поверхню Місяця займає площу в 37,9 мільйонів кв. км, а площа земної поверхні, як відомо – 510 мільйонів кв. км. Якщо порівняти ці показники, то вийде, що площа поверхні Місяця менше земної в 13,5 разів. Навіть якщо порівняти за площею Місяць із земною сушею, то виявиться, що місячна поверхня займає в 4 рази меншу площу, ніж материки і острови нашої планети. – Обсяг, займаний Місяцем, майже в 50 разів менше земного. У відсотковому відношенні Місяць займає всього 2% від об’єму Землі. – Маса Місяця приблизно в 80 разів менше, ніж маса нашої Землі. Це означає, що середня щільність порід, з яких складається Місяць, набагато менше щільності земних гірських порід (приблизно 60% земного). Можливо, всередині Місяця є чимало порожніх просторів. – Тяжіння на Місяці становить лише 1,6 м/кв. с, це в 6 разів менше земного тяжіння, яке дорівнює, як ми пам’ятаємо, 9,8 м/кв. с. Тому на Місяці кожна людина може стати чемпіоном зі стрибків.
Дійсно, Земля за всіма показниками виявляється набагато більше. Ось чому Місяць є супутником нашої Землі, а не навпаки.
Кілька цікавих фактів про Місяць
- – Якщо наочно порівнювати розміри Місяця, Землі і Сонця, то потрібно покласти поряд звичайну горошину (Місяць), пятирублевую монетку (Земля) і двостулкові вхідні двері (Сонце). – Повні місячні добу становлять 29 земних діб, а навколо Землі Місяць робить коло за 27 наших доби. – У Місяця немає власних супутників. – На Місяці практично немає атмосфери, яка захищає нашу Землю від випадкових ударів метеоритів. Тому поверхню Місяця порита великими і маленькими кратерами, які залишилися після численних сутичок з небесними камінням різних розмірів. – Через відсутність атмосфери на поверхні Місяця ночами панує космічний холод. Тому вода там може знаходитися тільки в замерзлому стані. Жоден живий організм не зможе витримати таких умов. Якщо на Місяці колись і було життя, то зараз вона вся загинула.
Дослідження Місяця
Місяць є найбільш вивченим людьми небесним тілом. Для її вивчення дослідниками різних країн було запущено більше 100 різних космічних апаратів. Більшість з них просто здійснювали обльоти навколо Місяця і передавали отриману інформацію.
Радянський Союз ще у 1959 році першим у світі запустив дослідницький апарат “Луна-1”, який пролетів поблизу від місячної поверхні і зробив перші безпосередні виміри її фізичних параметрів. Тоді було виявлено, що у Місяця, на відміну від Землі, не має власного магнітного поля.
Радянська космічна програма запуску автоматичних станцій була досить успішною, хоча були й невдалі запуски. Втім, навіть ті місячні модулі, яким не вдалося здійснити прилунение, передавали знімки поверхні, тобто приносили певну користь.
Вперше саме радянський апарат у 1966 році здійснив м’яку посадку на поверхню Місяця і передав знімки з поверхні нашого супутника. Безпілотний дослідний комплекс “Луна-16” у 1970 році зміг опуститися на поверхню Місяця, взяти зразки грунту і повернутися на Землю.
Крім того, СРСР доставив на поверхню Місяця два автоматичних модуля “Місяцехід”. Перший пропрацював близько 10 місяців, проїхавши по поверхні Місяця більше 10 кілометрів, другий – близько 4 місяців, пройшовши 37 кілометрів.
США запустили до Місяця 6 експедицій з космонавтами, які досягли поверхні Місяця і змогли повернутися назад. До початку пілотованої програми “Аполло” у американських дослідників було кілька невдалих спроб м’якої посадки автоматичних станцій – апарати розбивалися, зіткнувшись з місячною поверхнею.
Всі пілотовані запуски відбувалися в період з 1969 по 1972 рік, всі без винятку були вдалими. Сьогодні вважається, що першою людиною, що ступила на поверхню Місяця, став американський астронавт Нейл Армстронг в 1969 році.
(2 votes, average: 4.50 out of 5)