ШЕЛЬВАХ – ЮРІЙ ФЕДЬКОВИЧ

Related posts:

1. ДЕЗЕРТИР – ЮРІЙ ФЕДЬКОВИЧ А я так мало, небагато Благав у Бога. Тілько хату, Одну хатиночку в гаю. Т. Шевченко Ні цареві мостивому, Не пану в палаті, А тобі, єдиний друже, Хочу одспівати Маю думу замучену, Криваву, убиту. Така, брате, наша доля – Що ж мусиш робити! А від долі ні за море, Ні у синє море Не утечеш, […]...
2. ПРЕЧИСТА ДІВО, РАДУЙСЯ, МАРІЄ! – ЮРІЙ ФЕДЬКОВИЧ У синє море сонце ясне тоне, І своє світло, ніби кров, червоне, По всій країні доокола сіє; А там зозульку в гаю десь чувати, А там дзвіночок став селом кувати, Там в борі вітер листям шелевіє: Пречиста діво, радуйся, Маріє… Пречиста діво, радуйся, Маріє! Он молод жовняр ліг си на мураві, Личко студене, шати му […]...
3. ЛУК’ЯН КОБИЛИЦЯ – ЮРІЙ ФЕДЬКОВИЧ Було колись в Буковині – Добре було жити. Не знали ми, що то біда Та що то тужити. При кобзині зійшла днина, При скрипочці нічка; А вна собі молоденька, Як у траві чічка. У батенька у Стефана, В Волощини неньки Пробувала. Не спиняли,- Що багло серденько, Що хотіла, те й робила: Гуляти – гуляла, А […]...
4. ЮРІЙ ФЕДЬКОВИЧ – Осип Домінік Гординський де Федькович – Біографічні відомості (Осип Домінік Гординський де Федькович) (1834-1888) ЮРІЙ ФЕДЬКОВИЧ Юрій Федькович (повне ім’я і прізвище – Осип Домінік Гординський де Федькович; ім’я Юрій письменник прибрав у зрілому віці) народився 8 серпня 1834 р. в с. Сторонець-Путилів (тепер смт Путила Чернівецької обл.). Батько його – спольщений шляхтич – займав на час народження сина та пізніше незначні урядові […]...
5. НОВОБРАНЧИК – ЮРІЙ ФЕДЬКОВИЧ Поема Костю Горбалеві на поклін, аби згадував 2-го німецького просимця 1852 року, коли мене обстригли. Пролог Братику мій, не цурайся Хоть ти оден цего бранця; Не цурайся єго сліз, Що в поклоні ти приніс. Бо го люди на кеп від себе прогоня, – Ніби коли в латтю, то він вже не їх, – Де кури […]...
6. САФАТ ЗІНИЧ – ЮРІЙ ФЕДЬКОВИЧ Я собі вже не раз отак сиджу та гадаю: як-то, бідний світе, деякого сердешного некрута б’ють да глузують при тій науці! А мене було і пальцем ніхто не кине, не то що. Але ж бо я і бравсь швидко тої муштри! було капрал мені ні покаже, а я вже і вдав. А пан майор наш […]...
7. РУСЬ – ЮРІЙ ФЕДЬКОВИЧ Юрій Федькович РУСЬ По “Mignon” Гете Ци знаєш, де країна тая мила, Де явір ріс і де калина цвила, Де Дністер грав, де Галич иечаліє, Де руський край, де руське серце мліє? Ци знаєш де, ци знаєш, моя доле? – Туда, туда піду з тобов, соколе. Ци знаєш, де там Левова палата, А в їй […]...
8. Серце не навчити – ЮРІЙ ФЕДЬКОВИЧ Повісточка. Жили в нас в горах два парубки товариші, а що вже буйні та хороші собі були, той на папері не спишеш, – такі вже хороші були сі два легіні. А до того ще як уберуться, бувало, у кармазин та в жировані порошниці та стануть собі гостинцем гуляти, то дівчата якраз усі у вікнах. “Що […]...
9. ТРИ ЯК РІДНІ БРАТИ – ЮРІЙ ФЕДЬКОВИЧ Повість. І Мені ще й двадцять рік ледве було, як уже кучерики мої золоті облетіли! Навіть і попрощатись не пускали, але звеліли відразу йти до компанії. З тяжков бідов відпрохався на три дні додому. А дома сум та плач. Мати розболілась, ридаючи (батька давно вже не було на світі), сестри неначе з ума зійшли, таке […]...
10. НИВА – ЮРІЙ ФЕДЬКОВИЧ Доки маю світом нудить, Доки маю люде гудить, Доки маю дожидати, Заки Галич зможе встати? Ліпше сам я рано встану, А сповівшись щиро богу, Займу плуги круторогі, Зорю гори та й долину, Зорю свою Буковину, Як наш Тарас, як мій тато Научив мене орати; І віру, любов, надію Буковинов скрізь посію. Виростай же, руський боже, […]...
11. ДОБУШ – ЮРІЙ ФЕДЬКОВИЧ Гей, ци чули, люди добрі, Перед ким то ляхи стануть, А за ким то молодиці, А за ким дівчата гинуть? То наш Добуш, наша слава, То капітан на Підгір’ї – КрасниЙ-красний, як царевич; Двадцять років і чотири. Хлопців тисяч єму служить, – Поклонися, лядський крале! На той топір єго ясний Клали німці много сталі, А […]...
12. УКРАЇНА – ЮРІЙ ФЕДЬКОВИЧ Україно, Запороже, годі вас забути, Ах, бо мило тамки жити, мило тамки бути, Де ті трави шовковії славні степи криють, Де ся квіти поза квіти в зимних росах миють, Де стада ржуть, де соколи, де вірли співають, З буйним вітром у заліжку козаки літають. Хто ж то може знов забути могили, кургани, Де козацтво українське, […]...
13. ЛЮБА-ЗГУБА – ЮРІЙ ФЕДЬКОВИЧ Повість Нічо так чоловікові віку вже не укоротає, як та люба. Хто не вірить, най лиш слухає, що розказуватиму… У нашім селі, знаєте, чинять два храми в рік – один на зимні Николи, а другий на весні. Зимні Николи, як здорові знаєте, припадають серед Пилипівки: скрипку не можна навіть зачепити, а за танець і не […]...
14. Творчий шлях – Юрій Федькович – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС 40-60-х років ХІХ століття Літературний доробок письменника склали понад 400 поезій, співанок, балад, дум і поем, більше 60 повістей, оповідань, новел та інших жанрів малої прози. Першими друкованими творами Федьковича були німецька балада (сліди якої загублено) та романтичне оповідання “Der Renegat” (1859 p.). Творчість німецькою мовою письменник не припиняв до кінця життя, видавши дві збірки поезій (“Gedichte”, 1865 p.; […]...
15. НІЧЛІГ – ЮРІЙ ФЕДЬКОВИЧ Звізди по небеснім граді- І по одній, і в громаді- Як то любо заснияли, Де жовняри спочивали. Но як збліднуть тихл зорі, Світле сонце зійде горі, Хто тогді нам, бідним, скаже, Де котрий з нас нині ляже? Де хто ляже, Божа воля: Є де спати, много поля, Є де голов приклонити… А зірниці ймуть світити. […]...
16. ФЕДЬКОВИЧ ЮРІЙ ФЕДЬКОВИЧ ЮРІЙ (08.08.1834, с. Сторонець-Путилів, тепер м. Путила Чернівецької обл. – 1 1.01.1888, Чернівці) – письменник, редактор, публіцист, педагог. Син спольщеного управителя поміщицьких маєтків Адальберта Гордииського де Федьковича та Анни з дому православного священика Ганіцького. Хрещений за латинським обрядом, одержав ім’я Осип Домінік; і згодом, перейшовши в православ’я, став Юрієм. Виховувався в атмосфері давнього гуцульського […]...
17. ЮРІЙ ФЕДЬКОВИЧ (1834 – 1888) ЮРІЙ ФЕДЬКОВИЧ Додаткова біографія Юрій Федькович (повне ім’я і прізвище – Осип Домінік Гординський де Федькович; ім’я Юрій письменник прибрав у зрілому віці) народився 8 серпня 1834р. в с. Сторонець-Путилів (тепер смт Путила Чернівецької обл.). Батько його – спольщений шляхтич – займав на час народження сина та пізніше незначні урядові посади. Мати […]...
18. Юрій Федькович – “буковинський Кобзар” Демократичний рух на західноукраїнських землях у 60-х роках XIX століття був передусім пов’язаний із діяльністю Юрія Федьковича. Письменник утверджував волелюбні ідеї, захищав соціальні й національні інтереси свого народу. Ю. Федькович народився у 1834 р. у мальовничому селі на Буковині. Краса рідної землі назавжди увійшла в мистецький світ письменника. Від простих, але душевно багатих людей перейняв […]...
19. Трагедія українського селянства (за поезією Ю. Федьковича “Пречиста Діво, радуйся, Маріє!”) – ЮРІЙ ФЕДЬКОВИЧ – 9 клас Тодішні критики називали Юрія Федьковича “закарпатським Шевченко”. Так, постать Федьковича – одна з найвизначніших постатей української поезії. Цей митець поєднав свою творчу долю з долею рідної України. Звичайно, поет не може залишатися у спокої, коли він бачить страждання свого народу, бачить сльози на обличчях своїх братів та сестер. Україна XIX століття була по живому роздерта […]...
20. Федькович Юрій – ЛІТЕРАТУРА XIV – ПОЧАТКУ XX СТОЛІТТЯ Юрій Федькович (повне ім’я – Осип Домінік Гординський де Федькович; ім’я Юрій письменник прибрав у зрілому віці) народився 8 серпня 1834 р. у с. Сторонець-Путилів (тепер смт Путила Чернівецької обл.). Батько його – спольщений шляхтич – займав на час народження сина і пізніше незначні урядові посади. Мати походила з сім’ї українського священника, проте в побуті […]...
21. Юрій Федькович – як лірик “Федькович – се талант переважно ліричний, – писав І. Франко, – всі його повісті, всі найкращі його поезії, навіяні теплими, індивідуальними чуттями самого автора так і здається, що автор співає і розказує всюди проте, що сам бачив, сам найглибшими нервами душі прочув. І в тім іменно лежить чаруюча сила його поезії, в тім лежить її […]...
22. Юрій Федькович, Історія української літератури XIX ст. століття ЮРІЙ ФЕДЬКОВИЧ (1834 – 1888) Вагоме місце в загальноукраїнському літературному процесі 60,-80-х років займає поетичний, прозовий і певною мірою драматургічний доробок Юрія Федьковича. Творчість його, прикметна людинолюбним моральним пафосом, увагою до незвичайних психологічних станів героя, виразністю й дохідливістю слова мала, крім того, особливе значення нового потужного активатора художніх пошуків у письменстві західноукраїнського регіону, де працював […]...
23. Трагедія цісарською жовніра (за оповіданням “Три як рідні брати”) – ЮРІЙ ФЕДЬКОВИЧ – 9 клас З іменем Юрія Федьковича пов’язане не лише зародження на Буковині літератури на народній основі, а й подальше утвердження українського письменства, вихід української літератури на світовий рівень. Вплив Юрія Федьковича на літературний процес Західної України був майже таким могутнім, як вплив Тараса Шевченка на літературний процес України Східної. Юрій Федькович прожив досить складне життя. Найкращі роки […]...
24. Драматизм і трагізм прози Юрія Федьковича – ЮРІЙ ФЕДЬКОВИЧ – 9 клас Юрій Федькович написав понад 60 прозових творів: повістей, оповідань, казок, жартів. У цих творах знайшли відображення родинно-побутові проблеми буковинських селян; безправ’я пригнобленого чиновниками та куркулями трудового народу; трагічна доля гуцулів – жовнірів цісарської армії. У кращих своїх творах письменник підносив голос протесту проти соціальної і родинної нерівності, возвеличував волелюбство, опоетизовував гордих і сильних людей. Повість […]...
25. Зі скарбниці критичної думки ЮРІЙ ФЕДЬКОВИЧ Зі скарбниці критичної думки “Федькович – се талант переважно ліричний; всі його повісті, всі найкращі його поезії навіяні теплим, індивідуальним чуттям самого автора – всі похожі на частки його автобіографії – так і здається, що автор співає і розказує всюди про те, що сам бачив, сам найглибшими нервами душі прочув. І в тім іменно й […]...
26. Нива – Юрій Федькович – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС 40-60-х років ХІХ століття У цій поезії автор називає себе наслідувачем життя і творчості Кобзаря. Він, як і Шевченко, служить трьом ідеалам: Вірі, Надії і Любові. Звертаючись до свого духовного батька, поет висловлює сподівання, що зародила його власна “нива на співацьку славу”. Ну, а “женчикам”, себто читачам, – із палат, і з хат – є що читати. Федькович у […]...
27. Життєвий шлях – Юрій Федькович – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС 40-60-х років ХІХ століття Юрій Федькович (повне ім’я і прізвище – Осип Домінік Гординський де Федькович; ім’я Юрій письменник взяв у зрілому віці) народився 8 серпня 1834 року у селі Сторонці-Путилові, на Буковині, яку називають Гуцульщиною. Дитинство письменника минало серед мальовничої природи гуцульських гір, на березі річки Путилівка, де стояла батьківська оселя. Краса рідної землі навіки полонила серце Юрія […]...
28. Лук’ян Кобилиця – Юрій Федькович – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС 40-60-х років ХІХ століття Це твір про ще одного народного ватажка. Поема містить відвертий заклик до боротьби (громадою підійматися за прадідівську правду). Революційний пафос, викривальний дух поеми, спрямованої проти цісарського режиму, підняли поета на найвищий щабель визнання. Важливими критеріями цінності художніх творів Федькович вважав їх демократизм, ідейність, народність. Саме тому буковинський співець звернувся до творчості Тараса Шевченка. Великий Кобзар […]...
29. ЮРІЙ ФЕДЬКОВИЧ – УКРАЇНСЬКИЙ ПИСЬМЕННИК-РОМАНТИК – ЛІТЕРАТУРА кін. XVIII – 70-90-ті рр. XIX ст √ Юрій Федькович (повне ім’я і прізвище – Осип Домінік Гординський де Федькович; Юрієм став називатися у зрілому віці) – український письменник-романтик, передвісник українського національного відродження Буковини (8 серпня 1834 р., с. Сторонець-Путилове – 11 січня 1888 р., Чернівці). √ Літературний доробок – понад 400 поезій, співанок, балад, дум і поем, більше 60 повістей, оповідань […]...
30. Зображення селянської взаємопідтримки у творі “Три як рідні брати” – ЮРІЙ ФЕДЬКОВИЧ – 9 клас Ю. Федькович жив і писав на Буковині у той час, коли вона належала Австро-Угорській імперії. Батько майбутнього письменика був управителем поміщицького маєтку, а мати його була простою гуцулкою. Від неї він перейняв любов до рідного народу, повагу до його історії і мови і став першим буковинським письменником, що збагатив українську літературу. У повісті “Три як […]...
31. ЗОЛОТА КІСОЧКА – ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ЧИТАННЯ – Юрій Федькович – ЛІТЕРАТУРНІ КАЗКИ – ДИВОСВІТ ЛІТЕРАТУРНОЇ КАЗКИ Була то раз одна вдовиця-стариця1 та мала лиш одним одну доньку. Але та їй донька була така красна, як сонечко, а коси мала золоті, по саму землю. А мати каже раз до неї: – А знаєш ти, доню, що? Твій отець покійний заручив тебе ще маленькою за одного царевича з тридев’ятої землі, за скляними горами […]...
32. НА СМЕРТЬ МОЄЇ МАТЕРІ – ЮРІЙ ТАРНАВСЬКИЙ О. Т. Цей дарунок смертельности, який ти дала мені, Я зберігаю досі, після стількох років, І любуюся ним тільки потайки, Відчинивши насамоті серце, мов шкатулку. Як пишний барокковий клейнод, я пришпилюю його До простого одягу мого життя, І, наче самоцвіт колір, він підхоплює Один із виразів в моїх очах. Дивуються люди, чому я проходжу Таким […]...
33. Співає юний січовик – ДАРАГАН ЮРІЙ Співає юний січовик. Нічного степу вільний пташе, Сам знаєш, пишне щастя наше На вістрії шабель та пік. Ой, сонях виб’ють до ноги… Дивись, татарин вузькоокий В зеленій хвилі, ніби окунь, Пірнув і стежить з-за могил. А ти співаєш про Стамбул, Про байдаки та бідних бранців, Що з зойком прокидались вранці, І з України вітер дув, […]...
34. ПТАХ СИДИТЬ НА ГІЛЦІ – ЮРІЙ ТАРНАВСЬКИЙ Сидить птах на Гілці, на дереві, Що розгалужується від Його ніг, притискає Кольорову голову до Ока, великого й прозорого, Як вікно, розсуває Пір’я, немов важкі Портьєри, чує, як Від хвилювання б’ється у Грудях серце. На другім боці лежить Світ, поділений на дерева, Траву, каміння, дії З’являються між і Перед ними, як діти, Перебігають з місця […]...
35. Осінь – ЮРІЙ КАМАЄВ Історична проза Осінь сіяла холодними дощами, вже відлунали щемні і пронизливі крики відлітаючих журавлів. Вони тоді довго кружляли над містом, ніби вибачалися перед людьми за те, що мусять покидати цю землю. Холодний вітер мів жовтим кленовим листом, а ранками трава сивіла памороззю й на зеленій каламуті калюж уже почала з’являтися квола і несмілива павутинка першого […]...
36. ВІНІЛ – ЮРІЙ ТАРНАВСЬКИЙ Вже бачить його Лондонський міст І плаче Іржавими Слізьми, І рожеві Дівчата Знаходять Зідхання Під своїми Темними бедрами, І простягають їх До його худого Обличчя З профілем Найтонших квадратів, І притискають До своїх запалих долонь Початки Його зеленої Бороди, Що носить Сліди Переслідувань! Ще залишає Деякі кути Своїх в’язких Трикутників На темних боках Літер І […]...
37. ЯПОНІЯ – Юрій Клен 1 Наметами квітучими рясніє Твоїх вишень весняна заметіль. І, мов дитя, на білих грудях хвиль Тебе гойдають чорні буревії. Але вже око змружене крізь вії Зорить за обрієм нехибну ціль, І десь у дальнім лоні інших піль Твоя весна, мов тихий колос, зріс. Ти до кінця плекаєш любий сон В борні нездоланого самурая, Що всі […]...
38. ПРИРОДА ТАНЦЮ – ЮРІЙ САДЛОВСЬКИЙ ВІРШІ Поставте себе Поставте себе На моєму місці Не для розчарування ні А просто так Для розлуки з собою Самознищення Я втопився У вірші Здорово скажуть Так та ще розмаїття яке І бути на завтра Утоплеником трупом Подія Об мене розбилися двері Якими я відкривав америку Щодня І попадав у Закутану у вірш Порожнечу Дорога […]...
39. Фінал – ЮРІЙ КАМАЄВ Фінал Антиутопія Світ дійсно збожеволів… Наче крім футболу нічого не відбувалося. Ніби у десь темних підвалах колишні кумири нації не злягалися з тими, кого раніше називали бандюками, щоб зачати смугастого помаранчево-блакитного виблядка з чудернацькою назвою “широка коаліція”. Десь на Близькому Сході підривалися на бомбах у своїх нудних терактах ісламські терористи. Навіщо? Адже зміст цих вибухів […]...
40. Ти ніколи не зауважувала?… – ЮРІЙ СУЩ – Ти ніколи не зауважувала, що люди схожі на дзеркала? – він зробив паузу ніби чекаючи на відповідь. Вона мовчала, вона знала, що він зараз все одно сам відповість на поставлене собою ж питання. З ним бувало таке, і можливо саме за це вона його й любила. Як знати? – От що ти, наприклад, бачиш […]...