Шарль Бодлер – пізній романтик і зачинатель модернізму. Збірка Квіти зла (загальна характеристика). Сонет Альбатрос – ПЕРЕХІД ДО МОДЕРНІЗМУ. ВЗАЄМОДІЯ СИМВОЛІЗМУ Й ІМПРЕСІОНІЗМУ В ЛІРИЦІ
Мета – формувати компетентності: Предметні (знання про життя та творчість, естетичні погляди Ш. Бодлера; розуміння ролі поета у формуванні мистецтва символізму; навички виразного читання й аналізування поетичного твору; уміння формулювати й висловлювати власні судження; прагнення розуміти мову мистецтва; естетичний смак); Ключові(уміння вчитися: пізнавальну активність; критичне мислення; комунікативну: навички спілкування в колективі й толерантне ставлення до думок і почуттів оточуючих; інформаційну: уміння визначати роль деталі в тексті; навички роботи з книгою; загальнокультурну: читацькі інтереси; світогляд).
Тип уроку: урок опанування нових знань.
Обладнання: портрети Ш. Бодлера роботи Г. Курбе, А. Матісса, А. Фантен-Латура (фрагмент картини “Ушанування Ежена Делакруа”); фотозображення скульптури О. Родена “Я прекрасна” (фрагмент “Воріт пекла”); видання творів Ш. Бодлера, ілюстрації до них.
Поезія – це особлива манера сприймати зовнішній світ.
Г. Флобер
Перебіг уроку
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
Евристична бесіда
· Використовуючи знання, здобуті на уроках всесвітньої історії, схарактеризуйте суспільно-політичне життя Франції II половини XIX ст.
· Які мистецькі явища були найпомітніші у Франції цієї доби?
· Поясніть поняття декаданс, натуралізм, імпресіонізм, неоромантизм.
IІI. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
IV. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ
1. Слово вчителя
– Французька поезія середини – II половини XIX ст. зберігала традиції романтизму, водночас сприймаючи модерністські зрушення, що долали усталені традиції мистецтва. Естетична концепція модернізму визначила шляхи розвитку символізму. Зміст символізму як модерністського напряму зумовлено філософією двох світів: світу видимого, матеріального, світу людського тіла (суспільне життя, соціальні проблеми, матеріальні потреби) та світу духовного, ідеального (вищі моральні цінності, ідеали, духовні потреби, мистецтво), який вищий за матеріальний Естетика символізму ставить мистецтво вище за реальне життя. Головне покликання поета – прагнення вищого світу, відчуття й осягнення його. Символістська творчість – це ідеал, доведений до витонченої досконалості, це ідеалізування позитивного та сконцентрований осуд потворного.
Сьогодні йтиметься про зачинателя модернізму в літературі – Шарля Бодлера, якого сучасники називали “Королем поетів, справжнім Богом”, “Апостолом сучасності” та водночас аморальною людиною, напівбожевільним. Про його твори сперечалися і сперечаються донині – літературознавці, поети, пересічні читачі. Усесвітнє визнання прийшло до поета лише через 100 років після того, як його не стало. Письменник залишив по собі поетичний світ, де душа веде одвічний двобій із самою собою, але ніколи не зупиняється у постійних пошуках незнаної та прекрасної Таїни. Шарль Бодлер – поет, політичний діяч, журналіст, мистецтвознавець, неперевершений перекладач новел Едгара Аллана По. Бунтівний за характером, він почав творити на нових творчих та естетичних засадах, увів у літературу поняття Модерн, який вважають предтечею символізму Багато поетів наступних поколінь узяли його творчість за взірець.
2. Декламування поетичних творів
(Учитель декламує “Гімн красі” Ш. Бодлера.)
3. Співдружність мистецтв на уроці літератури
(Учитель демонструє зображення фрагмента “Воріт пекла” – скульптуру О. Родена “Я прекрасна”.)
4. Робота з епіграфом
· Як ви зрозуміли епіграф до уроку?
5. Співдружність мистецтв на уроці літератури
(Учитель демонструє репродукції портретів Ш. Бодлера роботи Г. Курбе, А. Матісса, А. Фантен-Латура (фрагмент картини “Ушанування Ежена Делакруа”).)
· Що ви можете сказати про Бодлера за зображеним на цих портретах?
6. Декламування поетичних творів
(Учень (учениця) декламує сонет с. Я. Гординського “Бодлер”.)
7. Евристична бесіда
· Які особливості світосприйняття Ш Бодлера відзначає український поет?
· Модерністом чи романтиком постає Бодлер у сонеті С. Я. Гординського?
· Чи можна з цих рядків зробити висновок про ставлення Гординського до французького митця?
· У чому український поет вбачає трагізм життя і творчості Бодлера?
· Використовуючи матеріали підручника, зазначте факти життя Бодлера, які дістали художнє переосмислення у творі українського поета.
8. Слово вчителя
– Чи бачили ви колись книжку, яку засуджено за вироком суду? Саме таке видання у мене в руках, а вирок виніс суд Другої імперії. Майже через століття – 1946-го – установчі збори Франції скасували рішення суду, що звинувачувало автора збірки “Квіти зла” Шарля Бодлера у зневажанні суспільної моралі.
Квіти – прекрасне творіння природи, символ краси й досконалості світу, радості. Зло – чорна сила диявольського темного породження, антипод добра, страждання, біль. “Заголовок-каламбур” – так визначав назву збірки сам автор. Отже, у назві збірки – парадокс, у ній сподівання й ідеали протиставлено відчаю й безнадії та чи завжди квіти – це символ радості?
Назва збірки Бодлера напрочуд містка й виразна, адже уособлює не лише суперечності доби, а й суперечності свого автора. У стислій формі передано сприйняття поетом сучасного світу як царства зла – та водночас його власне бачення сумної реальності. Сучасники трактували “Квіти зла” як поетизацію аморальності. Але сам Бодлер стверджував, що цю книгу слід оцінювати цілісно – лише тоді з неї випливає жорстокий моральний урок.
9. Декламування поетичних творів
(Учитель декламує сонет “Альбатрос” Ш. Бодлера.)
10. Евристична бесіда
· Аргументуйте думку, що в образі альбатроса Ш. Бодлер зображає себе, тобто поета.
· Душа ліричного героя прагне духовних висот, “жадає висоти”. Хто протистоїть поетові у цьому прагненні?
· Як автор ставиться до альбатроса?
· Доведіть, що у протиставленні поета й натовпу втілено мотив боротьби добра та зла.
· Умотивуйте, що головною думкою твору є ствердження божественної сили мистецтва.
· Як у вірші поєднано традиції романтизму і модернізму?
Методичний коментар (на допомогу вчителеві)
Вірш було написано 1842 р. під час поїздки на острів Маврикій. Шарль, перебуваючи 10 місяців на кораблі під наглядом капітана та спостерігаючи за птахами, розмірковував над власною долею.
У перших рядках автор розповідає, як матроси задля розваги ловлять величних альбатросів, “що люблять пролітати слідами кораблів”. Альбатрос – величний птах, володар морських просторів, що супроводжує кораблі. На палубі він має вигляд дуже безпорадний. Авторові шкода альбатроса; свій біль і сум він передає, підкреслюючи велич цього птаха в небі й безпорадність на землі. Поступово цей образ починає символізувати самого поета та долю митця в людському вирі життя.
Шарль Бодлер не знаходить розуміння поміж людей, тому не може злетіти думкою, а “волочить… крила велетня по землі”.
Альбатрос, тобто сам поет, – це світ прекрасного, добра моряки – зло, символ людства, яке пливе на своєму судні у безмежжі всесвіту море – символ життя; корабель, човен – людська доля; грім, гроза, блискавка – життєві негаразди. В “Альбатросі” стверджується божественна сила мистецтва, якнайповніше втілена у постаті поета він не може протистояти суспільству, як птах – матросам. Натовп не розуміє його. І тут зло перемагає добро. Але прекрасне завжди вище за потворне, навіть коли гине мистецтво й особистість вищі за натовп. Такою є позиція автора.
11. Висновок учителя
– У творчості Ш. Бодлера поєдналися романтичні й символічні елементи. Вірші збірки мають двопланову структуру, де на передньому плані зображені предмети, емпіричні явища, конкретні деталі, за якими прихована ідея, абстракція, що перетворює конкретні образи на символи: автор утверджує велич душі, що прагне високого ідеалу, краси, духовності, а натовп не розуміє цих поривань – духовність беззахисна перед грубою дійсністю, тому й гине, залишаючи пам’ять про високий злет.
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗДОБУТИХ ЗНАНЬ
Інтерактивна вправа “закінчи речення”
· Вставте пропущені слова у висловлюванні Ш. Бодлера й прокоментуйте його: “Мені видається зайвим та нудним… те, що є, адже ніщо з наявного мене… . Природа неприваблива, і я волію надавати перевагу страхітливим породження своєї фантазії, а не доброзвичайній тривалості”.
Слова для довідки: а) зображувати, не задовольняє; б) малювати, не помітно; в) думати, не дарує; г) налічувати, не святкує.
VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
Інтерактивна вправа “Мікрофон”
· Продовжте речення: “Найбільше мене сьогодні вразило…”.
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Для всіх: знати біографію Ш. Бодлера; уміти виразно читати, аналізувати твори поета.
Випереджальне (Для охочих): вивчити напам’ять вірші Ш. Бодлера “Відповідності”, “Вечорова гармонія”.
ДОДАТОК ДО УРОКУ
БОДЛЕР
Гримасою нудьги скривилися уста,
Всі хвилі поривань розбилися об скелі,
Лишився тільки смак безмежжя й пустота,
Хоч випито ущерть гіркий розкоші келих.
Вночі, коли важка, нестерпна темнота
Кудлатим чорним псом снується вкруг постелі,
В обіймах лиш одна коханка – самота,
В розбитої душі обідранім готелі.
Вона нашіптує і мучить бризком барв,
Повій і демонів, скривавлених примар
І Май спокусливих відьомським стилем Гойї;
І він, підвівши зір з-під хмурого чола,
Пірнав у вічний вир людських несупокоїв
В’язати китиці з кошмарних квітів зла.
С. Гординський
Методичний коментар (на допомогу вчителеві)
Модернізм – загальна назва напрямів мистецтва й літератури кінця XIX – початку XX ст., що відображали кризу буржуазної культури та характеризували розрив із традиціями реалізму й естетикою минулого. Модернізм виник у Франції наприкінці XIX ст. (Ш. Бодлер, П. Верлен, А. Рембо) і поширився Західною Європою, дещо згодом – Російською імперією та Україною в її складі. Модерністи вважали, що не слід шукати у творі мистецтва якоїсь логіки, раціональної думки: мистецтво модернізму мало переважно ірраціональний характер.
Загальні ознаки модернізму
– Особлива увага до внутрішнього світу особистості.
– Проголошення самоцінності людини й мистецтва.
– Надання переваги творчій інтуїції.
– Розуміння літератури як найвищого знання, що здатне проникнути у найінтимніші глибини особистості й одухотворити світ.
– Пошук нових засобів у мистецтві (метамова, символіка, міфотворчість тощо).
– Прагнення відкрити нові ідеї, що перетворять світ за законами краси й мистецтва.
Символізм (від фр. Symbole – символ) – течія модернізму, у творчій практиці представників якої переважають інтуїтивне осягнення й асоціативне мислення В основу поетики символізму покладено символ (звідси назва цього модерністського напряму), що розуміється як умовний знак, натяк на певну таємну сутність, протиставлену об’єктивному світу (Ш. Бодлер, П. Верлен, А. Рембо, С. Малларме та ін.).
Імпресіонізм (від фр. Impression – враження; від назви картини французького живописця Клода Моне “Враження. Схід сонця”, 1872) – мистецький напрям, найхарактерніші ознаки якого – витончене відтворення особистих вражень і спостережень, мінливості життєвих передчуттів і переживань.
Ця модерністська течія виявилася передусім у малярстві й літературі, відзначалась ушляхетненим відтворенням особистих переживань, миттєвих відчуттів, настроїв та емоційних виплесків. Для французького художнього письменства, зокрема для братів Ж. та Е. Гонкурів, А. Доде, Гі де Мопассана, П. Верлена, імпресіонізм став порубіжним явищем, з’єднувальною ланкою між класичним реалізмом II половини XIX ст., з його вірою в можливість раціонального пізнання й пояснення світу, і добою модернізму – періодом активного утвердження на зламі століть суб’єктивних стилів і напрямів. Саме імпресіонізм, починаючи з вершинних досягнень С. Цвейга, А. Шніцлера (Австрія), С. Жеромського (Польща), був зразком нового, модерного.
(2 votes, average: 4.50 out of 5)