Шарль Бодлер – пізній романтик і зачинатель модернізму – ПЕРЕХІД ДО МОДЕРНІЗМУ ВЗАЄМОДІЯ СИМВОЛІЗМУ Й ІМПРЕСІОНІЗМУ В ЛІРИЦІ
Пристрасний і неврівноважений, чутливий і надзвичайно емоційний, богемний митець і скандальний в’язень – таким був визнаний майстер імпресіонізму, зачинатель символізму у французькій поезії – Поль Верлен, якого 1891 р. назвали королем поетів.
П. Верлена вважають визначним майстром імпресіонізму, проте він репрезентував і символізм у французькій поезії. У постаті поета А. Франс убачав “найбільш оригінального, грішного, містичного, найбільш натхненного і справжнього серед сучасних поетів”.
Це був найкращий поет свого часу.
А. Франс
1. Назвіть відомих вам поетів XIX ст. Які їхні твори привернули вашу увагу?
Чим саме? Прочитайте напам’ять улюблені поетичні рядки.
2. Що таке образ-символ? Наведіть приклади.
Перу Верлена належить понад тисяча віршів. Він починав як соратник “парнасців” Леконта де Ліля й Теофіла Готьє, але вже в “Романсах без слів” його стиль стає імпресіоністичним: це світ неясних, важковловимих настроїв, відчуттів, асоціацій, у яких розмита лінія переважає над контуром, відтінок – над однотонним кольором, світлотінь – над світлом і тінню. Поезія Верлена насичена меланхолією, багато в чому обумовленою обставинами його життя.
“Романси без слів” (1874) – вершина імпресіоністичної лірики Верлена. Збірка є серією замальовок, мотивів, фрагментів, пейзажів. Удосконалюється майстерність нюансування образу, зростають гнучкість і задушевність поетичної інтонації. Художньо викінченим стає “пейзаж душі” поета, взірцем якого вважають вірш “Із серця рветься плач…”. “Ця миттєва імпресіоністська замальовка картини дощу перетворюється на опис душевного стану ліричного героя”, для якого враження стає лише поштовхом до висловлення відтінків свого душевного стану:
О, хлюпотіння зливи
По крівлях, по землі
На серце нещасливе
Спливають співи зливи…
Переклад М. О. Лукаша
Інтерактивна вправа
– За інфографікою зі с. 126 та іншими джерелами інформації (інтернет – ресурсами, сучасними енциклопедіями) схарактеризуйте особливості творчості Поля Верлена. Створіть презентацію за цією темою.
Особливості поетичного світу П. Верлена
Поль Верлен – провісник символізму | Поль Верлен – імпресіоніст |
Підхопивши ідею Бодлера про розрив між дійсністю і мрією, Поль Верлен довів її до логічного кінця: мрії є єдиним притулком поета. Щиро вірячи в абсолютну реальність мрій, Верлен фактично стирає межу між суб’єктивним і об’єктивним: його вірші впливають не своїм прямим предметним значенням, а навіяним і “підказаним” настроєм. Саме тому символісти вважали Верлена одним зі своїх попередників. Образи-символи (зима, тьма, ніч – символи небуття). “Відповідність” та аналогії між явищами предметно-чуттєвого та духовного світів на основі містичної єдності всього сущого (“привид чийсь сизів”, “два привиди будили давнину”) | Творчість Верлена тісно пов’язана з імпресіонізмом. Поет намагався не стільки створювати символи, скільки передавати враження. Поетичний образ будується найчастіше із буденних деталей, із уривків побаченого та сприйнятого. Образ-символ Верлена позбавлений бодлерівського драматизму. “Культ враження”, відчуття; художній образ будується на недомовках і натяках (чому “жаль кривавий”, “ридав відчай” та ін.); фрагментарності, етюдності; музичності, ліризмі, метафоричності (“упала ніч”, “погасли хмари”, “вітерець сумний”) |
Новаторство Поля Верлена | |
Новаторство Верлена – у наданні поетичному слову небаченої раніше музичності та сугестивності, у збагаченні ритміки вірша. Верлен був одним із перших, хто звернувся до “вільного вірша” (vers libre). Нову поетику Верлена зумовив геть новий тип поетичного мислення. Головне для нього – єдність враження від вірша. Поет передає тонкі відтінки та глибокі суперечності душевних поривань. Природа й людина в нього є одним цілим, однією душею, однією піснею, а ось якою вона буде – вирішувати людині. Таким є кредо Поля Верлена та його нове слово в поезії |
1874 р. Верлен написав свій знаменитий вірш “Поетичне мистецтво” з нагоди двохсотліття “Поетичного мистецтва” Нікола Буало, спрямовуючи свої рядки проти основних положень твору класициста Буало. Проте опублікувати цю поезію вдалося лише 1882 р. у виданні “Парі модерн”. Згодом твір увійшов до поетичної збірки “Колись і недавно” (1885).
“Поетичне мистецтво” Буало, як відомо, було маніфестом класицизму в мистецтві, а “Поетичному мистецтву” Верлена судилося стати маніфестом одразу двох модерністських напрямів: символізму й імпресіонізму, хоча поет і застерігав: “Не можна розуміти “Поетичне мистецтво” дослівно… адже це, зрештою, лише пісня, та я й не став би будувати теорій”.
Але молоді поети-символісти сприйняли верленівський вірш саме як провіщення нового мистецтва, хоч багато тогочасних критиків і засуджували його позицію.
Верлен закликає до музичності як найважливішого принципу нової поезії (“De la musigue avant toute chose”). Причому музичність трактовано широко, як подолання в поезії всього, що заважає розкутості ліричного самовираження: законів логіки та здорового глузду, усталених норм віршування, установки на віртуозність і змістовність, точність контуру. Поет – медіум, який керується інтуїцією, а не логікою. Справжня поезія – відтворення невідтворюваного.
Зображення пейзажів природи й душі в “Осінній пісні” Сугестивність, музикальність, живописність лірики
Попри всі прикрості долі, митець Поль Верлен завжди ніс музику у своїй душі, чув голоси, яких ніхто ніколи до нього не чув, бачив дивовижні образи, що створювала його душа, огортаючи їх серпанком найтонших почуттів. Верленівський світ надзвичайно мінливий і суперечливий у своїх настроях та переживаннях, але завжди гармонійний та вишуканий.
Лірика П. Верлена відтворила складні й суперечливі порухи душі, яка прагнула кохання – і не знаходила його, хотіла вирватися до світла й чистоти – і змушена була жити в сутінках буденності, шукала віри – і приречена була на вічну зневіру. Головні події, які відбувалися у творах Верлена,- це події особистого плану: любов та розлука, радість та сум, надія та самотність. Про що б він не писав, усе забарвлене його меланхолією, неясною тугою. Поет також любив зображувати дощ, імлу, сутінки, коли випадковий спалах освітлює частину нечіткої картини. Його вірші – це фіксування безпосередніх миттєвих вражень. Тому імпресіоністичність – одна з найважливіших ознак верленівської поезії.
Постійним мотивом творчості Верлена було також злиття станів душі й природи. У поезії П. Верлена природа та внутрішні настрої утворили цілісну картину, а не просто доповнили одне одного. Тому улюбленим прийомом Верлена стало олюднення, яке виявлялося в епітетах, метафорах, порівняннях та інших тропах, що неначе оживлювали все навкруги.
Та найприкметніша ознака верленівської поезії – її музикальність. Для поета світ відкривався переважно через звуки. Музикальна гармонія, за вченням Платона, повинна єднати душу людини зі Всесвітом, і Верлен прагнув через музику пізнати себе. Такий шлях видався йому новаторським і єдино правильним.
Знаковою для поезії П. Верлена стала “Осіння пісня” – яскравий зразок природності поєднання звукового ряду й емоції. Цей вірш увійшов до збірки “Сатурнічні поезії” (цикл “Сумні пейзажі”).
А. Фантен-Латур. Куточок столу. 1872 (зліва направо сидять: Поль Верлен, Артюр Рембо та ін.)
Карикатура Пеарона з нагоди першого видання “Сатурнічних поезій” П. Верлена. 1866
Осінь для поета – не тільки сумна пора року, завмирання, засинання природи, а й символ людської зрілості, переддень старості, коли втіхою та розрадою стають спогади.
Осінь зображується не лише як пора року, а й як журба, утома, утрата чогось прекрасного чи щось сумне. Нам незрозумілий сум героя, але поезія й не повинна давати жодних відповідей, адже головне для неї – створити враження, настрій, викликати відповідні асоціації в читачів, зворушити їх мелодією осінньої пісні.
У вірші Верлен звернувся до осені, на що прямо вказував заголовок. Проте прикмет осені в тексті дуже мало. У Верлена воєдино зливалися осінній пейзаж і пейзаж душі. Тому осінь у поезії має іншу семантику: прощальна пісня (осінь – схил життя, туга, смуток, холод, самотність, невлаштованість).
Вірш Верлена, що вирізняється естетичним змістом і вишуканою формою, став справжнім виявом “нового поетичного мистецтва”, протиставленого правилам класицизму й раціоналізму. Художні відкриття поета сприяли подальшому утвердженню модернізму. П. Верлен повів за собою не лише ціле покоління французьких символістів, а й представників усієї європейської літератури.
Сугестія (латин, suggestio, від suggero – навчаю, навіюю) – жанрова І специфіка літератури, базована на нюансованій тональності, додаткових смислових натяках, передчуттях. Звернена до емоційної сфери, до підсвідомості, вона навіює читачеві думки й переживання письменника.
І. Я. Франко вважав, що поет творить у непритомному стані, “задля доконання сугестії мусить розворушити цілу духовну істоту, зворушити своє життя, напружити свою уяву, пережити все те, що хоче вилити в поетичному творі, пережити якнайповніше і найінтенсивніше, щоби пережите могло влитися в слова, якнайбільше відповідні дійсному переживанню”.
Українською мовою “Осінню пісню” першим переклав Павло Грабовський 1897 р. Також вірш перекладали Григорій Кочур, Микола Лукаш, Михайло Рудницький, Петро Стебницький, Борис Тен, Святослав Гординський, Микола Терещенко, Ігор Качуровський, Іван Світличний, Михайло Москаленко, Всеволод Ткаченко. Крім професійних, існує ще чимало аматорських перекладів українською мовою.
У Люксембурзькому саду в Парижі є алея, на якій височіють пам’ятники, увічнюючи поетів. Серед них – пам’ятник Верлену. Це мармурова скульптурна група: лиса голова Верлена, що нагадує і голову Сократа, і голову Фавна, а під нею три символічні фігури – хлопчика, молодої жінки та старої матері. За задумом скульптора Огюста де Нейдерхорсена, більш відомого як Родо, вони мали символізувати три душі Верлена – дитячу, чуттєву й релігійну. Пам’ятник було встановлено 1911 р.
1. Які чинники вплинули на формування Верлена як особистості? як поета?
2. Як би ви схарактеризували основні настрої поезії Верлена? Яким був його світогляд?
3. Яке значення має словосполучення осіння пісня?
4. Про осінь як пору року чи як про стан душі поета йдеться у вірші П. Верлена “Осіння пісня”?
5. Які образи створюють картини мінливого життя?
6. Із якими почуттями пов’язане слово осінь?
7. Як змінюються настрій та мелодія в кожній строфі?
8. Що можна сказати про час та простір у вірші?
9. У який спосіб автор досягає мелодійності поезії? Чому вірш нагадує пісню-журбу?
Проаналізуйте!
1. Кольори, звуки осені та споріднені з ними душевні стани ліричного героя.
2. Художні засоби виразності у вірші, занотувавши свої спостереження за використанням різними перекладачами звукопису – алітерації й асонансу.
3. Порівняйте оригінал (за умови володіння французькою мовою) або різні переклади вірша за такими запитаннями.
– Якого настрою обидва тексти?
– Із твором якого виду мистецтва вони асоціюються?
– Завдяки яким художнім засобам звучить у них голос осені?
– Загальновідомою є верленівська формула “найперше – музика у слові”. Наскільки яскравою ілюстрацією цього вислову є обидва тексти?
4. Пристрасний і неврівноважений, чутливий і надзвичайно емоційний, богемний митець і скандальний в’язень – таким був визнаний майстер імпресіонізму, засновник символізму у французькій поезії – Поль Верлен, якого 1891 р. визнали королем поетів. “Найбільш оригінальній, грішний, містичний, найбільш натхненний і справжній серед сучасних поетів”,- так висловлювався Анатоль Франс про Поля Верлена. Як ви розумієте цей вислів?
Створіть!
1. Одна з головних ознак віршів П. Верлена – їхня музикальність. Прослухайте ці поезії мовою оригіналу. Спробуйте описати мелодію, яка відповідає верленівським рядкам, за допомогою музикальних термінів (темп, лад, ритм, тембр тощо).
2. Складіть таблицю “Ознаки поезії П. Верлена”, навівши приклади з вивчених та самостійно прочитаних творів.
Імпресіонізм | Символізм |
(2 votes, average: 4.50 out of 5)