Сервантес. Дон Кіхот. Конфлікт високих прагнень Дон Кіхота і буденної дійсності, неможливості реалізації ідеалів героя

Мета: проаналізувати розділи П-\/Ш частини першої роману Сервантеса, акцентувати увагу учнів на першому й другому виїздах головного героя; розкрити сутність головного конфлікту твору й особливості створення художніх образів Дон Кіхота і Санчо Панси як зіставлення романтичних прагнень і практичної розсудливості селянина; розкрити двоплановість оповіді; показати логічний взаємозв’‎язок усіх розділів роману про Дон Кіхота як єдиного цілого; розвивати навички аналітичного читання великого тексту; сприяти вихованню моральних чеснот.

Обладнання: ілюстрації Сави Бродського та Гюстава Доре до роману Сервантеса “Премудрий гідальго Дон Кіхот з Ламанчі”; фрагмент художнього фільму “Дон Кіхот”.

Я доблесний Дон Кіхот Ламанчський,

Заступник ображених і гноблених…

Мігель де Сервантес

Перебіг уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань.

Літературний диктант

1. Справжнє ім’‎я Дон Кіхота Ламанчського. (Кикоть, Кехана.)

2. Ім’‎я дами серця Дон Кіхота. (Дульсінея Тобоська.)

3. Ким насправді була дама серця Дон Кіхота? Як її звали? (Вона була селянкою. Ім’‎я – Альдонса Лоренсо.)

4. Ім’‎я, що Дон Кіхот дав своєму коневі. Що воно означає? (Росинант. Перешкапа.)

5. Від чого Дон Кіхот утратив здоровий глузд? (Начитався рицарських романів.)

6. Яку мету поставив перед собою Дон Кіхот? (Бути “мандрованим рицарем”, уславивши своє ім’‎я, здійснити подвиги задля дами серця та своєї вітчизни.)

7. З чого Дон Кіхот розпочав підготовку до мандрівок? (З підготовки рицарських обладунків.)

8. Який рицар був ідеалом Дон Кіхота? (Амадіс Гальський.)

9. Скільки років було Дон Кіхотові? (“До п’‎ятдесятка добиралося…”)

Фронтальна бесіда

– Прочитайте перший з епіграфів до уроку. Прокоментуйте слова Дон Кіхота.

– Які фрагменти з II-VIII розділів вам сподобалися найбільше? Чим?

– Що вразило вас у поведінці Дон Кіхота?

– Стисло перекажіть епізод, що привернув вашу увагу. Поясніть, чим саме він вас привабив.

– Зробіть висновок, у яких двох площинах і чому ведеться оповідь у романі. (Оповідь ніби розпадається на два плани – реальний від автора та уявний від імені Дон Кіхота.)

III. Мотивація навчальної діяльності, оголошення теми уроку

Учитель. Маємо з’‎ясувати головне смислове навантаження прочитаних вдома розділів (II-VIII розділи частини першої), зрозуміти, як співвідносяться в них реальний та уявний плани оповіді, як у них знайшло художнє вираження основного конфлікту твору. Ми простежимо за двома виїздами Дон Кіхота, особливу увагу звернемо на хронотопічні особливості вказаних розділів; важливо також простежити за реакцією людей реального світу на дивацтва Дон Кіхота та з’‎ясувати причини такої реакції; звертаємо увагу й на авторську майстерність у створенні усього художнього світу роману та окремих образів, включаючи головних і другорядних героїв.

Тож “слідом за автором” вирушаємо шляхами Іспанії за героями роману Сервантеса.

В уламках од зброї

З іржавим мечем

Він гордою їде ходою,

І погляд у нього сяє вогнем,

І серце аж рветься до бою.

Меча не спускає він з лицарських рук

І страху ніколи не знає,

Життя його – низка і горя, і мук,

Та іншого він не бажає.

На лицарське діло себе він віддав –

Ставать за малих в обороні,

Іде він неправду і зло зустрічав,

Там сміло він бравсь до борні.

Що нині не те, як колись, він не знав,

У дивні закоханий мрії.

І давні страшила по світу шукав,

Дракони, і велетні, й змії.

Не відав, що тії страшила в наш час

Вже нашу придбали подобу.

І в сяєві золота й пишних окрас

Мордують людей, мов худобу…

Борис Грінченко

IV. Аналітико-інтерпретаційне дослідження розділів II-VIII частини першої роману Сервантеса (2-3 на вибір)

Розділ II

– Отже, ми залишили Дон Кіхота, коли він завершив підготовку до виїзду в широкий світ як мандрівний рицар. Визначте, що є темою розділу II? (Це оповідь про перший виїзд Дон Кіхота.)

– Пригадайте, як і де жив до того Дон Кіхот. (Коли Дон Кіхот був ще сеньйором Кеханою (Кикотем), він жив самітником у своєму маєтку, захопившись читанням рицарських романів. Його життєвий простір обмежувався його домівкою, інколи розширюючись для полювання, яке так полюбляв цей збіднілий дворянин. Тож можна сказати, що він жив у замкненому просторі, який став безмежним лише завдяки польотові його фантазії під час читання рицарських романів.)

– Знайдіть у тексті розділу II рядки, в яких розкриваються причини, чому Дон Кіхот хотів виїхати терміново. (Він вважав, що має поспішати, “бо від того світові неабияка могла вчинитися шкода; скільки ще в ньому зла треба знищити, скільки беззаконня скасувати, скільки сваволі спинити, скільки помилок виправити, скільки повинностей виправити!”)

– Як ви оцінюєте ці прагнення героя? Чи можна їх вважати божевільними? Зверніться до другого епіграфа. Які рядки вірша Бориса Грінченка перегукуються з прагненнями Дон Кіхота?

– За яких обставин відбувся перший виїзд Дон Кіхота? (“ні слова нікому про задум свій не сказавши, встав він раз якось перед світом, а діло було в місяці липні, як саме гарячі дні стояли) і так, щоб ніхто не бачив, узяв на себе повний обладунок, сів на Росинанта, приладив на голові свого латаного шолома, настромив на руку щит, схопив списа і виїхав задвірками у чисте поле…”)

– Як ви думаєте, чому він виїздить таємно та ще й задвірками?

– Що могло припинити рицарські мандри Дон Кіхота? Як він подолав цю проблему? (“за рицарськими законами, він не має жодного права ставати до бою з будь-яким рицарем; а якби вже й висвячено, то він може носити лише білу збрую, без девізу на щиті, поки своєю хоробрістю їх не заслужить”, “його ж іще не висвячено на рицаря”. Але герой не повертається додому, тому що “шаленство взяло гору над тими сумнівами”, і вирішив діяти так, як читав про те у книжках.)

– Що і чому засмучувало Дон Кіхота? (Він відразу ж хотів стати до бою, виявити своє геройство, але йому ніхто не зустрічався.)

– Про що розмірковує герой, віддавшись на волю Росинанта? (Дон Кіхот мріє, що про його “славетні діяння” буде написана повість, подумки звертається до “мудрого чарівника”, якому суджено бути літописцем надзвичайних його пригод, подумки він розмовляє й з Дульсінеєю Тобоською, яка нібито у гніві вигнала його, розбивши йому серце.)

– Якою є мова Дон Кіхота? (Вона дуже химерна, по-книжному пишномовна й барвиста, така, якою були написані рицарські романи, від яких збожеволів герой. Нісенітниці нагромаджувалися одна на одну точнісінько, як у його улюблених романах. Цікавим є авторське зауваження про надзвичайну спеку, від якої “якби в голові Дон Кіхота ще залишився мозок, то розтанув би неодмінно”. Цим зауваженням автор готує читача до того, що далі оповідь піде паралельно удвох планах: реальному і уявному.)

– У розділі II розповідається про перший виїзд Дон Кіхота зі своїх володінь.

Самостійно заповніть таблицю “Реальне та уявне за змістом роману Сервантеса “Премудрий гідальго Дон Кіхот з Ламанчі”.

Зробіть висновок, чому для оточуючих Дон Кіхот став посміховиськом та предметом для розваг:

Реальне

Уявне (те, що “бачить” Дон Кіхот)

Корчма

“пишний замок о чотирьох вежах та шпилях щиро срібних, що коло замку того і міст звідний, і рів кругойдучий є, і все інше, до нього належне”

Дівиці вільної поведінки

Прекрасні дами

Свинопас

Карлик

Хазяїн корчми

Кастелян (управитель замку)

Тріска, погано приготована

Форель

Чорний, пліснявий хліб

Хліб з білосніжного борошна

Висновок. Поведінка, зовнішній вигляд, манера висловлюватися – все виглядає чудернацьким і дивним у реальному світі, й Дон Кіхот перетворюється на посміховисько для оточення.

– Спробуйте з’‎ясувати, як ставиться автор до свого героя. Чи збігається його ставлення зі ставленням корчмаря та дівиць? (Автор ставиться до героя іронічно, але не зневажає його, як це роблять корчмар і дівиці, приймаючи його за предмет для власних розваг і посміховисько.)

Розділ III, де оповідається, яким пишним способом висвятився Дон Кіхот на рицаря

– Як зазначено у підзаголовку III розділу, головною подією, що зображена в ньому, є висвячення Дон Кіхота на рицаря. Проте автор зазначає, що відбулося це “потішним способом”. Маємо дослідити, у чому ж полягає ця потішність та яким чином автор її створює. Порівняйте з обрядом посвячення у рицарі за доби Середньовіччя.

– Виразно прочитайте в особах діалог Дон Кіхота та корчмаря у стайні. Спробуйте передати інтонацією, що цей момент означає для обох героїв. (Учні мають усвідомити, що для Дон Кіхота це надзвичайно урочиста мить, відповідальний момент у його рицарській долі, тому й слова мають бути проголошені урочисто-піднесеним тоном. Він боїться, що “кастелян” йому відмовить, і тому гарячково наполягає, щоб той погодився бути його “хрещеним батьком”. У інтонаціях корчмаря мають лунати шахрайські нотки, і хоча говорить він нібито серйозно, проте читач відчуває, що корчмар бреше Дон Кіхотові, що він просто розважається, незважаючи на те, що перед ним божевільна людина. Мудрі люди говорять, що насміхатися з божевільного – великий гріх. Та корчмар цим не переймається. Автор дає підказку читачам, якою має бути мова Дон Кіхота: “Мучимий тією думкою, (що він досі не дістав висвяти на рицаря. – О. Г.) Дон Кіхот одбув швиденько вечерю свою вбогу корчемну, гукнув господаря, пішов з ним до стайні, а там упав перед ним навколішки і сказав…”. Мова ж крамаря визначається авторським зауваженням: “корчмар був битий жак (бувалий чоловік, пройдисвіт – О. Г.); він і зразу був подумав, що його гість несповна розуму, а тепер то й зовсім у тому пересвідчився. Хотівши добре побавитись тої ночі, він надумав потурати його примхам…”)

– Доведіть цитатами з розмови Дон Кіхота і корчмаря, що й корчмар був обізнаний у рицарських романах.

– Яким, за словами Дон Кіхота, є його заповідне бажання? (“…Жадання моє заповідне, аби міг я по велінню обов’‎язку мого об’‎їжджати всі чотири сторони світу, шукаючи пригод та допомагаючи усім скривдженим, що належить чинити всякому рицарству, а надто таким, як я, мандрованим рицарям…”)

– Знайдіть у діалозі приклади власної непрямої мови героїв. Поміркуйте, з якою метою автор її використовує. (Корчмар говорить про гроші, які для Дон Кіхота є лише “побрязкачами”. Власна непряма мова є додатковою характеристикою героїв. Читачеві відкривається абсолютна безкорисливість Дон Кіхота та корислива зацікавленість корчмаря, який вже не просто хоче розважитися, а й на майбутнє підготувати грунт для можливого збагачення. Дон Кіхот щиро вірить у слова корчмаря і викликає у читача жалість, а корчмар виглядає огидним.)

– Знайдіть комічні приклади поведінки Дон Кіхота, описані у III розділі. Оцініть майстерність Сервантеса у створенні подібних ситуацій. Як ставиться автор до дивацтв свого героя? (Епізод нічної варти біля колодязя, сутичка з погоничем.)

– Розгляньте ілюстрацію Гюстава Доре, що відображає епізод нічної варти біля колодязя. Зіставте з текстом. Доведіть, що художник вдало відобразив цю ситуацію.

– Поміркуйте, чи можна вважати сутичку Дон Кіхота з погоничем лише смішною. Чому ви так вважаєте? Доведіть, що в цьому випадку автор не на боці Дон Кіхота. Про яку рису вдачі Дон Кіхота свідчить епізод з погоничами біля криниці? Як характеризує героя його мова?

– Виразно прочитайте епізод посвяти Дон Кіхота у рицарі. В чому, по-вашому, комізм такої посвяти? Чи за всіма правилами рицарства корчмар здійснив цей обряд? Що вам відомо про правила посвяти у рицарі, які існували за доби Середньовіччя?

Розділ IV. Що трапилося нашому рицареві по виїзді з корчми

– З’‎ясуйте за текстом, у чому полягала причина невимовної радості Дон Кіхота. (“Дон Кіхот виїхав із корчми вже зубовним рицарем, і такий же був радий, та веселий, та втішний, так у ньому серце грало, що на Росинантові аж попруги тріщали”.)

– Чому він вирішив повернутися додому? (За порадою корчмаря він мав узяти з собою “припас, що то в дорозі може знадобитися, особливо за гроші та сорочки… та за одним ходом і зброєносця собі поєднати”. Він уже мав на меті “селянина одного, його сусіду, чоловіка багатого на діти, а бідного на достаток”.)

– Чому саме так автор знайомить читача з майбутнім зброєносцем Дон Кіхота?

– Який шанс отримав Дон Кіхот справити свою “рицарську повинність”? У чому вона полягала? (Дон Кіхот мав за рицарську повинність захист усіх знедолених, “безталанників”, тому він не роздумуючи стає на захист хлопчика Андреса, над яким знущається багатій із села Кінтанара Хуан Лантух.)

– Як ви вважаєте, чи є справедливим покарання Андреса?

– Чому Дон Кіхот стає на захист хлопця, а не хазяїна отари?

– Чому Дон Кіхот вважає, що Хуан Лантух виконає його наказ? Чим, на його думку, визначається благородство людини? (Вміння дотримуватися даного слова. Дон Кіхот занадто довіряє людям, вважаючи, що всі є господарями свого слова.)

– Як ви гадаєте, чи злякався погроз Дон Кіхота Хуан Лантух? Наведіть аргументи з тексту. (Селянин не лише не злякався Дон Кіхотових погроз, а й ще більше побив хлопця, а потім познущався з нього ще й морально.)

– У чому, по-вашому, проблема Дон Кіхота, з огляду на даний епізод? (Він сприймає реальний світ як книжковий, у своїх супротивниках бачить шляхетних людей і довіряє їхньому слову. Він виглядає доволі розсудливим і справедливим, але не доводить розпочатої справи до кінця.)

– Як ви гадаєте, чи випадково за епізодом побиття Андреса хазяїном та безглуздого втручання Дон Кіхота йде опис його сутички з купцями та побиття погоничем мулів? Що й чому так пристрасно захищає Дон Кіхот? Як він сам сприймає цю пригоду? (Дон Кіхот отримує стусани в ім ‘‎я дами свого серця Дульсінеї Тобоської і вважає за честь цю пригоду, тому що все відбувається, як у рицарських романах. Автор не випадково знову робить Дон Кіхота посміховиськом та дозволяє погоничеві порахувати йому ребра, адже щойно він став причиною ще жорстокішого знущання хазяїна овець над пастушком Андресом.)

Розділ V, у якому продовжується оповідь про нещастя нашого рицаря

– Дон Кіхот отримав таки добрячих стусанів від погонича мулів, та таких, що не міг самотужки підвестися. Як він сам себе стимулював, щоб підвестися? (Він згадував подібні ситуації з рицарських романів та старовинних романсів, ніс усіляку нісенітницю, чим дуже налякав і засмутив свого односельця, який узявся йому допомагати. Він то вважав себе пораненим Рицарем Лісу і прийняв за свого дядька Маркіза Мантуанського; то полоненим мавром Абенсеррагом, ніс такі дурниці, що селянин Педро Алонса не один раз згадував чорта.)

– Знайдіть у тексті V розділу, що ж відбувалося в домі Дон Кіхота за його відсутності.

– Як ви думаєте, чому крім ключниці й племінниці там знаходяться ще й священик Перо Перес та цирульник Ніколас? У чому вони вбачають причини божевілля Дон Кіхота і як прагнуть вирішити проблему? (Прийняли рішення палити книги як основне джерело зла. Такий підхід є свідченням невігластва, яке межує з вандалізмом. Майже через 350 років у Німеччині запалахкотять багаття з кращих взірців світової літератури, серед яких буде й книга про Дон Кіхота Сервантеса. Можливо, як не страшно це визнавати, що десь серед вандалів XX століття були й нащадки героїв роману великого іспанця, які палили книги збожеволілого гідальго.)

– Як ви вважаєте, чи було вирішено проблему спаленням романів? Можливо, до цього потрібно було поставитися якось інакше? Як?

Розділ VI. Про великий і цікавий огляд, що вчинили парох і цирульник у книгозбірні нашого завзятого гідальго

– “Парох попросив у небоги ключа від кімнати, де зберігалися оті книжки. До всього лиха провідниці, і та охоче вволила його волю”. Як ви гадаєте, з чиєї точки зору книжки були “провідницями лиха”? (Ключниця, небога, священик і цирульник вважають їх причиною божевілля Дон Кіхота і коренем зла.) Як це їх характеризує? Чи збігається їх погляд з автор-ським? Знайдіть у розділі VI свідчення невігластва та його висміювання автором. У якому співвідношенні знаходяться світ Дон Кіхота та світ його родичів і друзів?

– Чому парох називає процес спалення книг Дон Кіхота “аутодафе”? Чому був “помилуваний” рицарський роман про Амадіса Гальського? Який сенс священик вклав у слова “батькові заслуги на сина не переходять”?

– Знайдіть приклади відвертого знущання автора над “суддями” рицарських романів. Доведіть, що захоплення рицарськими романами торкнулося не лише Дон Кіхота. (Священик був щирим прихильником рицаря Тиранта Білого і вважав книгу про нього “найкращою на світі”. Парох її поціновував більше за інші, тому що рицарі-герої цього твору вмирають у своєму ліжку, залишаючи заповіти. Але разом з тим він вважає, що автор зумисне “нагородив” стільки нісенітниць, що його варто було б засудити до довічної каторги. Він радить цирульникові: “Візьміть її з собою, прочитайте, й ви переконаєтеся, що я сказав про неї істинну правду”.)

– Чому племінниця радить спалити й інші книги, не рицарські романи? У чому вона вбачає шкідливість віршів? (Небога вважає, що якщо пройде дядькове божевілля, викликане рицарськими романами, то він може захопитися віршами, “й тут йому спаде на розум стати пастушком”: буде тинятись лісами та лугами, співати, грати на сопілці, або, що найгірше, сам зробиться поетом…”) Як це характеризує Дон Кіхотову небогу?

– Як ви вважаєте, чому під час книгоспалення Дон Кіхот спить?

Розділ VII. Про другий виїзд нашого доброго рицаря Дон Кіхота з Ламанчі

– Чому після спалення книг Дон Кіхот два тижні просидів безвиїзно вдома? (“цілих два тижні по тому сидів наш гідальго тихо дома – не було й знаку, що він ізнову ті химороди гнати збирався”) Чи було це свідченням того, що він відмовився від своїх попередніх прагнень? (Ні! Дон Кіхот постійно вів розмови про те, “що світові нині найбільш потрібні мандровані рицарі й що саме в його особі те мандроване рицарство відродиться і оновиться”. “Одночасно Дон Кіхот провадив перемовини з одним селянином”, принажуючи його бути за зброєносця.)

– Як він сприйняв звістку про замурований чаклунами вхід у книгосховище?

– Чим герой знадив Санчо? Як ви думаєте, може, й зброєносець був не сповна розуму? Як розуміти деталь характеристики Санчо Панси – “без олії в голові”? (Найбільше Санчо привабила перспектива бути губернатором острова.)

– Виразно прочитайте епізод, у якому йдеться про підготовку Дон Кіхота і його зброєносця до другого виїзду. Чому Дон Кіхот мав сумніви щодо Санчового осла? (Не міг згадати з рицарських романів, “чи були джури-ослоїзди”.) Чому Санчо все ж їде на ослі?

– Поміркуйте, чому Дон Кіхот і Санчо розпочинають другий виїзд вночі? Доведіть, що Санчо краще підготувався до виїзду, ніж “його милість”.

– Яке враження справив на вас зброєносець Дон Кіхота при першому знайомстві? Як мова героя допомагає схарактеризувати його? (Мова Санчо Панси свідчить про його практичний розум. Вона багата на прислів’‎я та приказки, що є безперечним достоїнством героя як носія народного погляду на рицарів та рицарство. Він більше опікується своїм власним добробутом, ніж подвигами. Але він не – освічений і доволі довірливий. Герой бачить перед собою зірку-дороговказ – губернаторство – і чесно супроводжує Дон Кіхота.)

– Як ви думаєте, чому автор наділяє Санчо Пансу протилежними Дон Кіхотові рисами?

– Розгляньте ілюстрацію Оноре Дом’‎є, що зображує Санчо Пансу. Наскільки цей живописний образ збігається з вашою читацькою уявою про зброєносця Дон Кіхота?

Розділ VIII. Про велику перемогу, здобуту премудрим Дон Кіхотом у страшенному і неуявленному бою з вітряками, та про інші вікопомні події

Проблемне завдання. Даючи стислий виклад подій у розділі VIII роману у підзаголовку, автор наголошує на тому, що в ньому йдеться про “вікопомні події”. Наше завдання – з’‎ясувати, чому Сервантес дає їм таку характеристику, й визначити роль цього розділу у загальній композиції роману про Дон Кіхота.

– Пригадайте, яку головну мету ставить перед собою Дон Кіхот, розпочинаючи рицарські мандрівки. (Мета Дон Кіхота – захищати тих, “кого Господь і природа створили вільними”. Саме так звучить у романі ключове для Відродження поняття свободи. Це тим більш є показовим, що Сервантес розпочав писати свій роман у 1602 році, перебуваючи сам в ув’‎язненні.)

– У розмові з Санчо Пансою Дон Кіхот проголошує найвеличніший із гуманістичних девізів Ренесансу. Слова про свободу людини: “Свобода, Санчо, є однією із найдорогоцінніших щедрот… з нею не можуть зрівнятися ніякі скарби: ні ті, що втаємничені у надрах землі, ні ті, що скриті на дні морському. Заради свободи, точно так, як і заради честі, можливо і необхідно ризикувати життям, й, навпаки, неволя є найбільше нещастя, яке лише може статися з людиною…”.

– Епізод двобою Дон Кіхота з вітряками вважають одним із центральних у романі для розуміння сутності головного героя. Розглянемо більш детально цю “вікопомну подію”. У чому, по-вашому, полягає її парадоксальність? (Як і все, що стосується Дон Кіхота. Сутичка з вітряками постає у світлі двох реальностей: у реальній площині – це “тридцять чи сорок вітряків, що серед поля стояли”; уява Дон Кіхота бачить в них “тридцять, якщо не більше, потворних велетнів, що з ними я наважився воювати і всіх до ноги перебити”.)

– До VIII розділу ми з вами визначали, що реальний план ішов від автора. А уявний – від Дон Кіхота. Що змінилося в оповідному плані розділу VIII? (Реальний світ постає не лише з точки зору автора, у автора-оповідача з’‎являється помічник і спільник, тверезо мислячий Санчо Панса. Вони вже вдвох намагаються настановити на шлях істинний Дон Кіхота. Натомість Дон Кіхот діє відповідно до своєї уяви, а не до реальності. Уява стає для Дон Кіхота вищим законом. Жодні випробування долі не можуть змінити його психологічної настанови, перевиховати його. Скільки б Дон Кіхот не страждав від ударів, знущань, образ – він ніколи не “прозріє”. Реальність для нього недійсна. Єдина істина – це його власна уява. Він виступає як непохитний фанатик іде ї, віри й високої мети.)

– Яка з реальностей, по-вашому, є вагомішою для людини – реальна чи уявна? Чи дає відповідь на це запитання Сервантес у своєму романі? (Це питання автор залишає відкритим. Вибір має здійснювати кожен читач.)

– Які почуття у вас викликає затята наполегливість Дон Кіхота творити добро? Як до цього, по – вашому, ставиться автор? (І в автора, і у читача така позиція героя викликає повагу.)

– Як ви вважаєте, Дон Кіхот намагається творити добро чи “причиняти добро”? У чому ви вбачаєте різницю?

Заповніть цитатами з тексту розділу VIII опорну таблицю.

Бій Дон Кіхота з вітряками

Очима Дон Кіхота

Очима Санчо Панси

“тридцять… потворних велетнів”

“то вітряки”

“які в них довжелезні руки”

“і не руки то в них, а крила: вони од вітру крутяться і жорна млиновії ворочають”

“боягузи, підлі тварюки”

“то вітряки, воно ж усякому видно”

– З якою метою автор використовує антитезу у зображення позицій Дон Кіхота і Санчо Панси? На чиєму боці ви? Аргументуйте.

– Розгляньте ілюстрацію Гюстава Доре, що зображує сутичку “рицаря” з вітряками. Які саме етапи цієї “битви” зобразив художник? Який сенс і в тексті, і на ілюстрації має розташування героїв (Дон Кіхот і Росинант лежать, обидва горілиць, а над ними стоїть Санчо Панса)?

Перегляньте фрагмент художнього фільму “Дон Кіхот”, епізод бою з вітряками.

Наскільки вдалося акторові Миколі Черкасову передати одночасно й героїчний запал, і безумство Дон Кіхота? Чи відповідає, по-вашому, фрагмент екранізації відповідному епізоду тексту? В чому ви вбачаєте режисерські зміни? Чи має режисер на них право?

– Як сам гідальго пояснює свою поразку в бою з вітряками? Чи усвідомив він, що то було насправді? (Дон Кіхот вважає, що у цей момент від нього відвернулося бойове щастя, що це витівки чаклуна Фрестона, який “навмисне перетворив тих велетнів на вітряки. Щоб не дати мені слави перемоги, бо на мене дуже ворогує”. Герой не вгаває, він вважає. Що його “доблесний меч розіб’‎є ті зловорожі чари”. Дон Кіхот залишається у своєму уявному світі, й немає поки що сили, здатної повернути його у реальне життя.)

– Як оцінює Санчо Панса дії свого пана? Чи засуджує він Дон Кіхота? (Санчо розуміє, що у його пана “вітер у голові ганяє”. Але він чітко дотримується субординації, він знає своє місце, але тверезо дивиться на стан речей. Простакуватий і довірливий, Санчо все ж більше виглядає розсудливим.)

– Серед “вікопомних” подій VIII розділу є й зустріч Дон Кіхота з ченцями. Що він уявив собі, побачивши візок у супроводі ченців? (Він прийняв ченців за чорні поторочі, що викрали прекрасну принцесу. “Я мушу будь-що-будь тому гвалтованому вчинкові перешкодити”.)

– Як мова Дон Кіхота характеризує його рішучість? Як він називає ченців? У чому полягає парадоксальність ситуації? (“Диявольське потворне кодло”, “брехливе лайдацтво”.) Оцініть, наскільки сміливо з боку Сервантеса так висловлюватися про слуг Божих навіть устами божевільного героя?

– Чим сутичка з ченцями закінчилася для Санчо Панси? Чому його побили погоничі? (Санчо постраждав за мародерство. Він почав роздягати побитого Дон Кіхотом ченця, мотивуючи тим, що то його законні трофеї, бо пан його…здобув у битві перемогу.) Що в цьому фрагменті свідчить, що Санчо легко переходить зі світу реального до світу уявного? Як ви думаєте, чому це відбувається?

– Чому, по-вашому, і рицар, і джура впродовж VIII розділу обидва добряче отримали на горіхи? Порівняйте стан Дон Кіхота після сутички з вітряками та стан Санчо після побиття погоничами? Кому з них ви більше співчуваєте? Чому?

– У той час, як погоничі духопелили Санчо Пансу, Дон Кіхот після розмови з дамою та неповажних слів її слуги затіває з ним сварку, яка переходить у бій. Як ви думаєте, з якою метою автор дає змогу своєму героєві випробувати зброю з реальним, а не з примарним супротивником? Чи був біскаєць гідним супротивником Дон Кіхоту?

– Яку роль відіграють звертання Дон Кіхота до Дульсінеї Тобоської під час сутички з ченцями та біскайцем?

V. Рефлексія

– Зробіть висновок, чому події VIII розділу автор називає “вікопомними”. Яка, по-вашому, роль цього розділу в усьому творі?

– Зробіть узагальнення щодо результативності мандрівок Дон Кіхота у пошуках справедливості. Чому не збігається реальне та уявне?

– Чому дії Дон Кіхота шкодять і йому самому, й іншим людям?

– Порівняйте перший і другий виїзд Дон Кіхота. В чому вони впевнили героя?

– Доведіть, що образ Дон Кіхота одночасно перебуває у двох вимірах – реальному й уявному. (Тіло героя, його фізична сутність належить реальному світові, а духовно він перебуває у світі уявного, ідеального.)

– Узагальніть своє бачення того, як автор ставиться до свого героя. (Автор то принижує, то підносить Дон Кіхота. Він ніби веде смислову гру з читачем, головним предметом якої є дуальність людини, неоднозначність її буття, позерство і простота її існування.)

– Який головний прийом використовує автор для зображення існування свого героя вдвох реальностях? (Це іронічність оповіді.)

– Розгляньте ілюстрації Сави Бродського й Гюстава Доре до епізоду бою з вітряками. Чим відрізняються підходи Бродського й Доре у відтворенні цієї ситуації тексту? Хто, по – вашому, створив ілюстрації, які є ближчими до авторського тексту?

– Чи збігається образ зброєносця Дон Кіхота з джурами рицарських романів? Чому Санчо зображений Сервантесом саме таким?

– Доведіть на основі вже опрацьованих розділів, що образ Дон Кіхота є багатоплановим і складним. (Дон Кіхот є пародійною постаттю “книжного рицаря”, “його світ” – це світ уявний, світ фантазій, навіяний рицарськими романами. У цій іпостасі він виглядає кумедним, а іноді й небезпечним або безпорадним. Ця сторона Дон Кіхота допомагає Сервантесу завдати нищівного удару по рицарських романах, розвиваючи пародійний план оповіді. З іншого боку – це живий, конкретно-історичний образ збіднілого гідальго, “майно якого становить фамільний спис, древній щит, худа шкапа і хорт”. Цей Дон Кіхот є реалістичним типовим образом дворянства в Іспанії на зламі ХVІ-ХУІІ століть, що переживало наслідки встановлення абсолютної монархії та розгулу католицької інквізиції. Дон Кіхот постає перед нами і як мислитель – гуманіст (підтвердженням цього є його слова, узяті нами за один із епіграфів до уроку), адже він не лише проголошує високі ідеї, а й прагне практично їх відстоювати та служити благородним ідеалам.)

– Яку роль у творі відіграють судження й промови Дон Кіхота? (Одне із чільних місць у романі посідають судження і промови Дон Кіхота, в яких виявляються його енциклопедичні знання, інтелект і розуміння життя. Ідеальні уявлення та етичні принципи Дон Кіхота виходять далеко за межі відмираючого лицарського ідеалу. Герой осмислив цей ідеал по-своєму: “Я доблесний Дон Кіхот Ламанчський, заступник ображених і гноблених…”, “мій образ дій полягає в тому, що я мандрую по світу, виправляючи кривду і заступаючись за скривджених”; “Я дав клятву захищати скривджених і утискуваних власть имущими”. Ідеал рицаря, як його розуміє герой твору, дуже близький до ренесансного ідеалу всебічно розвиненої людини. У розмові з гідальго доном Дієго Дон Кіхот зауважує, що рицар має бути людиною всебічних знань, і його наука повинна охоплювати всі або майже всі науки. А щодо етики, то “йому треба бути чистим у помислах, благопристойним у словах, великодушним у вчинках, сміливим у подвигах, витривалим у праці, співчутливим до знедолених і, нарешті, бути поборником істини, хоч би це коштувало йому життя”, – вважають автори посібника “Історія зарубіжної літератури” Шаповалова М. С., Рубанова Г. Л., Моторний В. А.)

– Доведіть, що Дон Кіхотові притаманна активна життєва позиція. Поміркуйте, чому високі благородні наміри Дон Кіхота здійснюються незграбно й стають шкідливими? Спробуйте сформулювати сутність основного конфлікту для Дон Кіхота. Запишіть його формулювання у зошити. (Конфлікт високих прагнень Дон Кіхота та буденної дійсності. Герой не враховує реалій життя, він живе у книжковому світі, тому його ідеали залишаються нездійсненними)

– У творах, вивчених раніше, ми вже зустрічали героїв, яких у літературознавстві вважають “героями шляху”. Пригадайте, хто належить до цієї галереї. Чи можна Дон Кіхота вважати “героєм шляху”, адже він сам проголошує себе “мандрованим рицарем”? (Завдяки його подорожі шляхами Іспанії автор отримує змогу представити читачеві широку панораму тогочасної іспанської дійсності. Ми зустрічали “героїв шляху” і в античній літературі (Одіссей., Еней), і в літературі Передренесансу (герой “Божественної комедії” Данте). Проте у кожного з них своя життєва і літературна місія. Місія Дон Кіхота

– бути мандрівним поборником правди і справедливості.

Проблема для дослідження

– Але тут виникає питання, як до цього поставиться оточення? Чи потрібні були тогочасній Іспанії подібні герої-гуманісти? Пошук відповіді на це запитання має стати однією з головних проблем нашого дослідження на наступному уроці.

VI. Домашнє завдання:

Переглянути ключові епізоди розділів ІХ-ХХХІІ, підготувати портфоліо Дон Кіхота і Санчо Панси*. Індивідуальне завдання: підготувати повідомлення про пам’‎ятник Мітелю де Сервантесу у Мадриді, підніжжям якого є пам’‎ятник Дон Кіхотові та Санчо Пансі.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.50 out of 5)

Сервантес. Дон Кіхот. Конфлікт високих прагнень Дон Кіхота і буденної дійсності, неможливості реалізації ідеалів героя