Home ⇒ 👍Твори на вільну тему ⇒ Серенада
Серенада
Серенада (фр. serenade, від італ. sera – вечір) – пристрасна пісня про любов, виконувана молодиком під акомпанемент гітари чи мандоліни під вікном своєї коханої. Започаткована в романських країнах, С. поширилася в європейських, в т. ч. українській, літературах. У класичній музиці XVIII-XIX ст. стала інструментальним твором камерного гатунку:
[…] Покажись, моя кохана,
У вікні!..
Щось занила давня рана,
Думка точить нездоланна
В глибині…
Нащо ж, нащо ж серенада
І пісні!
Марна струн дзвінких принада,
Як сховалась люта зрада
Тут мені… (С. Черкасенко).
(2 votes, average: 4.50 out of 5)
Related posts:
- Аналіз вірша “Серенада” Фета Вірш відноситься до ранньої творчості поета. Воно написано в 1944 році. Фет нерідко звертався до “вечірньої” тематиці поезії. Його “Серенада” навіяна рисами романтизму і в той же час нагадує російську протяжну або колискову пісню. Можливо, тому його вірш використовували різні композитори (наприклад, Сергій Танєєв). Воно відноситься до природного ліриці і написано в жанрі серенади в […]...
- Короткий переказ – Думка – ТАРАС ШЕВЧЕНКО – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – ПОЕТИ-РОМАНТИКИ ТАРАС ШЕВЧЕНКО Нащо мені чорні брови, Нащо карі очі, Нащо літа молодії, Веселі дівочі? Літа мої молодії Марно пропадають, Очі плачуть, чорні брови Од вітру линяють. Серце в’яне, нудить світом. Як пташка без волі. Нащо ж мені краса моя, Коли нема долі? Коментар Думка – поширений у романтичній поезії літературний жанр. Це короткий ліричний вірш […]...
- МУЖАМ АНГЛІЇ – ПЕРСІ БІШІ ШЕЛЛІ – Хрестоматія з зарубіжної літератури Нащо, люди, лан орати Для панів, що вас гнітять? Нащо, люди, пишні шати Для тиранів гордих ткати? Нащо, люди, все життя Даєте їду й пиття Трутням, що наживи прагнуть, Що не піт, а кров з вас тягнуть? Нащо, бджоли, куєте Стільки зброї й пут на те, Щоб нікчемні паразити Ваш нектар могли спожити? Де вам […]...
- Короткий переказ – Давня весна – ЛЕСЯ УКРАЇНКА – СВІТ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ ЛЕСЯ УКРАЇНКА Була весна весела, щедра, мила. Промінням грала, сипала квітки. Вона летіла хутко, мов стокрила, За нею вслід співучії пташки! Все ожило, усе загомоніло – Зелений шум, веселая луна! Співало все, сміялось і бриніло, А я лежала хвора й самотна. Я думала: “Весна для всіх настала. Дарунки всім несе вона, ясна. Для мене тільки […]...
- ВІЗІЯ – ОЛЕГ ОЛЬЖИЧ Вітри од краю до краю, Од рана до рана дмуть. Дерева, дахи зривають, Пісок і тріски несуть. На подвір’ях клунки, попони. – І не в безвісті шлях цей? – Широкогрудих коней Зі стайні ведуть бігцем. На г’анку ще раз мати, А ти вже доп’яв стремен. Хлопчак, що його не взято, Ховається під брезент. І рветься, […]...
- Скорочено – ДУМКА – ТАРАС ШЕВЧЕНКО – ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ – 9 КЛАС Нащо мені чорні брови, Нащо карі очі, Нащо літа молодії, Веселі дівочі? Літа мої молодії Марно пропадають, Очі плачуть, чорні брови Од вітру линяють. Серце в’яне, співаючи, Мов пташка без волі… Нащо ж мені краса моя, Коли нема долі?.. Тяжко мені сиротою На сім світі жити: Свої люде – мов чужії, Ні з ким говорити; […]...
- Роль пісні в житті українського народу – IІ варіант – Найкращі учнівські твори – Твір Ми, українці, нація дуже давня. І свою духовну культуру наші пращури почали творити задовго до прийняття християнства. Протягом своєї багатовікової історії наш народ склав безліч казок, приспівів, але особливо багато – пісень. Пісня є найдавнішим і найпопулярнішим видом усної народної творчості. Усе життя українців супроводжують пісні. Їх у нашого народу сила-силенна. Кожна подія супроводжується піснею: […]...
- Блакитна панна – Микола Вороний (1871-1938) – ОБРАЗНЕ СЛОВО ПОЕТИЧНОГО МОДЕРНІЗМУ ЗАГАЛЬНОЛЮДСЬКЕ, НАЦІОНАЛЬНЕ, ОСОБИСТЕ Має крилами Весна Запашна, Лине вся в прозорих шатах, У серпанках і блаватах… Сяє усміхом примар З-поза хмар, Попелястих, пелехатих. Ось вона вже крізь блакить Майорить, Довгождана, нездоланна… 0сь вона – Блакитна Панна!.. Гори, гай, луги, поля – Вся земля Їй виспівує: “Осанна!” А вона, як мрія сну Чарівна, Сяє вродою святою, Неземною чистотою, Сміючись […]...
- БЛАКИТНА ПАННА – МИКОЛА ВОРОНИЙ – ЛІТЕРАТУРА НАПРИКІНЦІ XVIII – НА ПОЧАТКУ XIX ст. – 10 клас Має крилами Весна Запашна, Лине вся в прозорих шатах, У серпанках і блаватах… Сяє усміхом примар З-поза хмар, Попелястих, пелехатих. Ось вона вже крізь блакить Майорить, Довгождана, нездоланна… Ось вона – Блакитна Панна!.. Гори, гай, луги, поля, – Вся земля Їй виспівує: “Осанна!” А вона, як мрія сна Чарівна, Сяє вродою святою, Неземною чистотою, Сміючись […]...
- У чому виявляється зв’язок поезії з риторикою? У чому виявляється зв’язок поезії з риторикою? Давньогрецькі й римські оратори користувались у своїх промовах такими синтаксичними одиницями, які посилювали емоційність і виразність виголошуваних думок. Звідси походить і назва цих синтаксичних одиниць – риторичні. З часом у поезії їх риторичність, звісно, стала дуже умовною. Риторичні фігури – це риторичне питання, риторичний оклик і риторичне звертання. […]...
- Короткий зміст Байрон “Корсар” Головним героєм поеми, є корсар Конрад. Він дуже мужній і хоробрий, всім свої зовнішнім виглядом, дає зрозуміти противнику, що з ним краще не зв’язуватися. Він живе в Середземномор’ї. Також, корсар славився своїм сміливим характером, про який складали легенди. Але, разом з тим, у нього виявлялися романтичні риси характеру, в глибині душі він був романтиком. Про […]...
- Короткий переказ – Ви знаєте, як липа шелестить – ПАВЛО ТИЧИНА – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 20-30-х РОКІВ XX СТ. – ПОЕЗІЯ ПАВЛО ТИЧИНА Ви знаєте, як липа шелестить У місячні травневі ночі? “Кохана спить, кохана спить, Піди збуди, цілуй їй очі, Кохана спить…” Ви ж чули ж бо: так липа шелестить. Ви знаєте, як сплять старі гаї? – Вони все бачать крізь тумани. Ось місяць, зорі, солов’ї… “Я твій”, – десь чують дідугани. А солов’ї!.. Та […]...
- Леся Українка. “Давня казка”. Ідея вільної творчості, вільнолюбства людини. Проблеми і мотиви поеми: роль митця в суспільстві, служіння музі й народові, суть людського щастя, вдячності Тема. Леся Українка. “Давня казка”. Ідея вільної творчості, вільнолюбства людини. Проблеми і мотиви поеми: роль митця в суспільстві, служіння музі й народові, суть людського щастя, вдячності. Мета: показати учням розуміння Лесею Українкою ролі митця в суспільстві, служіння музі й народові; розкрити високі моральні риси народного співця; розвивати асоціативне мислення, вміння висловлювати свою думку, опираючись на […]...
- Скорочено – ДУМИ МОЇ, ДУМИ МОЇ… – ТАРАС ШЕВЧЕНКО – 8 КЛАС Думи мої, думи мої, Лихо мені з вами! Нащо стали на папері Сумними рядами?.. Чом вас вітер не розвіяв В степу, як пилину? Чом вас лихо не приспало, Як свою дитину?.. Бо вас лихо на світ на сміх породило, Поливали сльози… чом не затопили, Не винесли в море, не розмили в полі?.. Не питали б […]...
- ХОТІЛА Б Я ПСНЕЮ СТАТИ – ЛЕСЯ УКРАЇНКА (1871-1913) – СВІТ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ – Підручник – Українська література 8 клас – О. М. Авраменко – Грамота 2016 рік * * * Хотіла б я піснею стати У сюю хвилину ясну, Щоб вільно по світі літати, Щоб вітер розносив луну. Щоб геть аж під яснії зорі Полинути співом дзвінким, Упасти на хвилі прозорі, Буяти над морем хибким. Лунали б тоді мої мрії І щастя моє таємне, Ясніші, ніж зорі яснії, Гучніші, ніж море гучне. […]...
- ВОДА ДЕСЬ ТОЧИТЬ БІЛИЙ КАМІНЬ – ВОЛОДИМИР СОСЮРА * * * Вода десь точить білий камінь, Кує зозуля у гаю. Де б я не був, а все ж думками Лечу в Донеччину свою. Лечу, неначе та лелека, Дивлюся радісно кругом І шахту згадую далеку, Де працював я юнаком. Дінця солодкі, ясні води, Посьолка рідного огні І той садок біля заводу, Де ми гуляли […]...
- Жести Жести (фр. geste, букв.: чин) – французький героїчний епос, цикли поем на історичні сюжети (збереглося близько 90), створювані на межі ХІ-ХП ст. В основі Ж. – фольклор раннього періоду та літературні твори, оброблені мандрівними музиками-жонглерами. Цикли об’єднувалися легендарним центральним персонажем – Карлом Великим як виразником державотворчості (“Пісня про Роланда”), почасти Гільйомом д’Оранжем (“Жести Гарена де […]...
- Альбомна лірика Альбомна лірика – вірші переважно салонного гатунку чи суто інтимного призначення, започатковані у французькій поезії (мадригал, рондо). Вони з’являлися і в українській ліриці (Я. Головацький, “В альбом Ізмаїлу Срезневському”, І. Франко, “В альбом пані О. М.”, особливо – у доробку В. Пачовського і та ін.), маючи передовсім коло приватних інтересів та рефлексій. Подеколи А. л. […]...
- ІЗ “КНИГИ ПІСЕНЬ” ЧОМУ ТРОЯНДИ НЕМОВ НЕЖИВІ? – ГЕНРІХ ГЕЙНЕ – 9 КЛАС Чому троянди немов неживі, Кохана, скажи мені? Чому, скажи, в зеленій траві Фіалки такі мовчазні? Чому так гірко дзвенить і співа Жайворонком блакить? Чому в своєму диханні трава Тління і смерть таїть? Чому холодне сонце поля В задумі похмурій мина? Чому така пустельна земля І сіра, мов труна? Чому мене, мов безумця, в пітьму Моя […]...
- Чому троянди немов неживі – ІЗ “КНИГИ ПІСЕНЬ” – ІЗ ЛІТЕРАТУРИ РОМАНТИЗМУ – ГЕНРІХ ГЕЙНЕ * * * Чому троянди немов неживі, Кохана, скажи мені? Чому, скажи, в зеленій траві Фіалки такі мовчазні? Чому так гірко дзвенить і співа Жайворонком блакить? Чому в своєму диханні трава Тління і смерть таїть? Чому холодне сонце поля В задумі похмурій мина? Чому така пустельна земля І сіра, мов труна? Чому мене, мов безумця, […]...
- Блакитна панна – МИКОЛА ВОРОНИЙ – скорочено Своєрідна побудова вірша передбачає використання тавтології як основного художнього засобу. Має крилами Весна Запашна, Лине вся в прозорих шатах, У серпанках і блаватах… Сяє усміхом примар Попелястих, пелехатих. З-поза хмар, Попелястих, пелехатих. Поезія вирізняється специфічним способом римування: римуються перший, другий, п’ятий, сьомий рядки і третій, четвертий, шостий, восьмий. Ось вона вже крізь блакить Майорить, Довгождана, […]...
- ЧЕРЕЗ РІЧЕНЬКУ, ЧЕРЕЗ САД – ВЕСІЛЬНІ ПІСНІ Через річеньку, через сад Ішла Марійка в виноград. – Хто ж мене найде в цім винограді, З тим сяду на посаді. Прийшов батенько – не знайшов, Вирвав квітоньку та й пішов. – Ой квітко ж моя дрібна, зелена, Ой дочко ж моя люба, кохана, Кому ж ти дісталася? Через річеньку, через сад Ішла Марійка в […]...
- Короткий переказ – Засвіт встали козаченьки – ПІСНІ МАРУСІ ЧУРАЙ Засвіт встали козаченьки В похід з полуночі, Заплакала Марусенька Свої ясні очі. Не плач, не плач, Марусенько, Не плач, не журися Та за свого миленького Богу помолися. Стоїть місяць над горою. Та сонця немає, Мати сина в доріженьку Слізно проводжає. – Прощай, милий мій синочку, Та не забувайся, Чрез чотири неділеньки Додому вертайся! – Ой […]...
- СВЯТО РІДНОЇ МОВИ – МИКОЛА ПЕТРЕНКО – Українська література – Література для дітей Це з чиєї намови Свято рідної мови В нашій школі було? Цитьте, сови та круки, Це було не з принуки, Не комусь там на зло. Ми прокажемо гідно: Мова, кожному рідна, В нашім серці цвіте! Мова давня-предавня, Пребагата, преславна – Всім відомо про те. Свято рідної мови – Не байдужі промови, Не пусті балачки, А […]...
- Хоріямб Хоріямб – в античній версифікації – чотирискладова (шестиморна) стопа, що складається з хорея і ямба (- ∪ ∪ – ). В українській силабо-тонічній системі X. умовно називається сполука хорея та ямба, що трапляється при відхиленнях від ритмометричної ямбічної схеми: Надія вмерла, вмер і жаль, Не ятриться глибока рана, ЗО мною лиш моя печаль – Ти, […]...
- А В СЕРЦІ МОЄМУ СПІВАЄ ВЕСНА… – ЛЕСЯ УКРАЇНКА (Лариса Косач) (1871-1913) – СВІТ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ У Львові вийшла і друга поетична збірка Лесі Українки – “Думи і мрії” (1899). У її творчості, вочевидь, відбувся певний злам, подібний до того, який пережив Тарас Шевченко в період “трьох літ”. Вона без жалю прощається з романтичними мріями: Мрії рожеві, тепер я розстануся з вами. Мрія новая літа надо мною орлом. Прощається зі сльозами, […]...
- Короткий переказ – Блакитна Панна – МИКОЛА ВОРОНИЙ – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 10-х РОКІВ XX СТ МИКОЛА ВОРОНИЙ Має крилами Весна Запашна, Лине вся в прозорих шатах, У серпанках і блаватах… Сяє усміхом примар З-поза хмар. Попелястих, пелехатих. Ось вона вже крізь блакить Майорить, Довгождана, нездоланна… Ось вона – Блакитна Панна!.. Гори, гай, луги, поля – Вся земля їй виспівує: “Осанна!” А вона, як мрія сну Чарівна, Сяє вродою святою, Неземною […]...
- ЯБЛУКА ДОСПІЛИ, ЯБЛУКА ЧЕРВОНІ – МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ Яблука доспіли, яблука червоні! Ми з тобою йдемо стежкою в саду. Ти мене, кохана, проведеш до поля, Я піду – і, може, більше не прийду. Вже-я любов доспіла під промінням теплим, І її зірвали радісні уста,- А тепер у серці щось тремтить і грає, Як тремтить на сонці гілка золота. Гей, поля жовтіють, і синіє […]...
- ПІДКОВА – ІРИНА ЖИЛЕНКО – ЗАГАДКОВА, ПРЕКРАСНА І СЛАВНА ДАВНИНА УКРАЇНИ Була зима. Ішов зелений сніг. За ним – рожевий. Потім – фіалковий. І раптом протрюхикав на коні Дідусь Мороз. І загубив підкову. Та не просту. А золоту. Таким, На місяць схожим, серпиком лежала, – Аж розгубились в небі літаки, Кричали: “Мама!” – Й крильцями дрижали. А я знайшла. Сказала їй: – Світи Тут, на вікні. […]...
- Анекдот Анекдот (грецьк. ane’kdotos – невиданий) – коротка усна оповідь гумористичного чи сатиричного гатунку з дотепним фіналом. Вперше цей термін вжив Прокопій Кесарійський (“Таємна історія”, VI ст.). Свого часу до анекдоту відносили фібліо та фацеції і польські фрашки. А. схильний розгортатися в новелу (Дж. Боккаччо, А. Чехов, Остап Вишня та ін.). Сюжети А. постійно використовував у […]...
- ЛИСТ ПОЛОНЕНОГО – Константи Ільдефонс Галчинський (1905-1953) – ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА В ЄВРОПЕЙСЬКІЙ ПОЕЗІЇ – БИЛИНИ І БАЛАДИ – Хрестоматія 7 клас Кохана моя, кохана, Добраніч, замріяна снами, – Он тінь на стіні жадана, А ніч весняна – між нами! Як вславлю твоє імення, Єдина моя ти підтримко? У лісі – вода для мене Моя рукавиця – взимку. Ти щастя моє весняне, Осіннє, червневе, на санях, – Скажи лиш мені “добраніч” Спросоння, моя кохана. Не знаю, за […]...
- Твір на тему “Народна пісня – душа народу” Пісня… Українська… Народна… Милозвучна… Лине віками по Україні. Чарують нас мелодійні пісні та думи. У народі говорять: “Пісня ні в злу, ні в добру годину не покидає людину”. Вона з нами всюди, скільки стоїть цей світ. Лагідний материн наспів сповнений любові до людей, природи, до всього живого. Під цей спів виростали поети, композитори, філософи, хлібороби, […]...
- Обрамлена повість, або Обрамлення Обрамлена повість, або Обрамлення – літературний жанр, якому властиве об’єднання за допомогою зв’язувальної рамки різнорідних сюжетів новелістичного, казкового чи байкового гатунку. Розважальна настанова вставних сюжетів сполучається із дидактичним завданням “рамкової” історії, сприяючи художній та логічній цілісності твору. О. п. зародилася в античну добу та в давніх літературах Сходу, зокрема у санскритській “Великій сповіді” Гунадхьї та […]...
- Дисонанс Дисонанс (фр. dissonance, від лат. dissono – недоладно, негармонійно звучу) – неблагозвучність у віршованому тексті, зумовлена вимогами віршового розміру, збігом приголосних (див.: Зіткнення, або Анадиплозис). Таке явище не часто трапляється в українській поезії: “…сиве павутиння в’є павук й в вікні від дотиків охлялих рук блідо-рожеві спіють баклажани” (Б.-І. Антонич). Дисонансом також називають неточну риму, де […]...
- Короткий зміст “Лісістрата” Арістофана Ця давня комедія, як не можна більш актуальна в наші дні. Вона оповідає про те, як жінки зупинили війну між Спартою і Афінами. Натхненницею цього героїчного по суті своїй вчинку стала жінка на ім’я Лісістрата. Вона намовила інших жінок на бунт. Суть бунту полягала в тому, що до тих пір, поки чоловіки двох міст не […]...
- Література “потоку свідомості” Література “потоку свідомості” – література, в якій відтворюється безпосередній плин духовного життя людини як калейдоскопу відчуттів, уявлень, переживань, роздумів, вражень, викликаних сприйнятим довкіллям і відчуттям внутрішнього стану людини, одна з форм психологізму літератури, яка склалася наприкінці XIX – на початку XX ст. Термін “П. с.” запровадив американський психолог У. Джеймс. У літературу і літературознавство перенесено […]...
- Макаронічний вірш Макаронічний вірш (лат. роеsіа maccheronica, від maccheroni – макарони) – віршовий твір комічного гатунку, перенасичений чужомовними словами (варваризмами), вжитими за нормативами рідної мови автора, а також словесними покручами (“язичіє”, “суржик” тощо). Започаткований в Італії (XV ст.) з пародіювання латині. Деякі фрагменти М. в., в основу яких покладена макаронічна мова (“говорили все на “ус”), де висміювалася […]...
- Четьї-Мінеї “Четьї-Мінеї” (києво-руське “четій” – призначений для читання, грецьк. menaisos – місячний) – середньовічні церковно-літературні збірники, де подано сюжети житій святих, тексти “слів” та повчань; розташовані за днем і місяцем вшанування певного святого, призначені для відповідного читання. Запровадилися у Візантії (Симеон Метафраст, IX ст.), а відтак у Болгарії (“Супрасльський збірник”, X ст.), згодом – у Київській […]...
- Чи розвивається народна творчість сьогодні? (Особисті міркування) Мені чомусь раніше здавалося, що усна народна творчість – це минувшина, щось таке, що давно записане, видрукуване і зберігається на полицях. Не раз доводилося слухати гуртові співи в дорослій компанії. Але співали в основному одні й ті ж пісні. Не один раз я замислювався над тим, чи розвивається народна творчість зараз, у наші дні. Спершу […]...
- Твір на тему “Людина і історія в фольклорі” Людина і історія в фольклорі, давньоруської літератури, література вісімнадцятого століття. З давніх часів люди були пов’язані з усною народною творчістю, з фольклором. Матері співали своїм дітям пісні на ніч, на весілля використовувалися теж пісні, але з іншим характером. Я б хотіла проаналізувати російські народні пісні. Невимовно прекрасний світ народної пісні. У кожному будинку співали пісні […]...